ГЕС Lay — гідроелектростанція у штаті Алабама (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Логан-Мартін (вище по течії) та ГЕС Мітчелл, входить до складу каскаду на річці Куса, правій твірній річки Алабама (дренує південне завершення Аппалачів та після злиття з Томбігбі впадає до бухти Мобіл на узбережжі Мексиканської затоки).

ГЕС Lay
32°57′49″ пн. ш. 86°31′00″ зх. д. / 32.9637000000277780° пн. ш. 86.5167000000277823801° зх. д. / 32.9637000000277780; -86.5167000000277823801Координати: 32°57′49″ пн. ш. 86°31′00″ зх. д. / 32.9637000000277780° пн. ш. 86.5167000000277823801° зх. д. / 32.9637000000277780; -86.5167000000277823801
Країна США США
Адмінодиниця Алабама
Стан діюча
Річка Куса
Каскад каскад на Кусі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19671968
Основні характеристики
Установлена потужність 177  МВт
Тип ГЕС руслово-греблева
Характеристики обладнання
Тип турбін пропелерні + Деріяз
Кількість та марка турбін 2 + 4
Витрата через турбіни 6х161  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 6
Потужність гідроагрегатів 6х29,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна + земляна
Висота греблі 26/40 (від тальвегу/фундаменту)  м
Довжина греблі 490 + 156  м
Власник Alabama Power
ГЕС Lay. Карта розташування: США
ГЕС Lay
ГЕС Lay
Мапа
Мапа

У межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою від тальвегу 26 метрів (від підошви фундаменту 40 метрів), яка включає бетонну частину завдовжки 490 метрів та розташовану ліворуч бічну земляну ділянку довжиною 156 метрів. Вона утримує витягнуте по долині Куси на 77,6 км водосховище з площею поверхні 49 км2 та об'ємом 324 млн м3.

Інтегрований у греблю машинний зал обладнали шістьома турбінами потужністю по 29,5 МВт — двома пропелерними та чотирма типу Деріяз.[1][2][3]

Примітки ред.

  1. Lay Dam (Lay Lake). www.laylake.info. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  2. 143 FERC ¶ 61,249 UNITED STATES OF AMERICA FEDERAL ENERGY REGULATORY COMMISSION (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2018.
  3. Lay Dam Hydro Power Plant AL USA - GEO. www.globalenergyobservatory.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 1 березня 2019.