ГЕС Akocak – гідроелектростанція на північному сході Туреччини. Знаходячись перед ГЕС Ortaçağ (13 МВт), становить верхній ступінь каскаду на річці Карадере, яка впадає до Чорного моря за 25 км на схід від Трабзону.

ГЕС Akocak
40°40′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 40.667° пн. ш. 39.900° сх. д. / 40.667; 39.900Координати: 40°40′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 40.667° пн. ш. 39.900° сх. д. / 40.667; 39.900
Країна Туреччина Туреччина
Стан діюча
Річка Карадере, Alcakdere
Каскад каскад на Карадере
Початок будівництва 2007
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2010
Основні характеристики
Установлена потужність 80,1  МВт
Середнє річне виробництво 257  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 767  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 12,3  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х41,25  МВт
Основні споруди
Тип греблі водозабірні (Ереклі, Akocak)
Висота греблі 9,5 (Ереклі), 9,5 (Akocak)  м
Довжина греблі 30 (Ереклі), 15 (Akocak)  м
Власник Çanakçı HES Elektrik Üretim
ГЕС Akocak. Карта розташування: Туреччина
ГЕС Akocak
ГЕС Akocak
Мапа
Мапа

В межах проекту звели дві водозабірні греблі:

- Ериклі висотою 9,5 метра та довжиною 30 метрів, котра перекрила річку Alcakdere (ліва притока Карадере);

- Akocak висотою 9,5 метра та довжиною 15 метрів на самій Карадере.

Від греблі Еріклі до Akocak прямує тунель довжиною 3,3 км з діаметром 3,5 метра, а від Akocak починається прокладений через лівобережний гірський масив головний дериваційний тунель довжиною 6,2 км з діаметром 3,5 метра. Завершальною ділянкою траси є напірний водовід довжиною 1,4 км з діаметром 1,8 метра.

Основне обладнання станції складається з двох турбін типу Пелтон потужністю по 41,25 МВт, які при напорі у 767 метрів повинні забезпечувати виробництво 257 млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2]

Примітки ред.

  1. Erikli and Akocak Weirs and Akocak HEPP TURKEY (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2019.
  2. Akocak Hidroelektrik Santrali (HES). Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.