ГЕС Худоні
ГЕС Худоні — недобудована гідроелектростанція на північному заході Грузії. Розташована перед Інгурською ГЕС, яка повинна була становити верхній ступінь каскаду на одній з найбільших річок країни Інгурі (басейн Чорного моря).
| ГЕС Худоні | |
|---|---|
.jpg) | |
| 42°57′16″ пн. ш. 42°11′38″ сх. д. / 42.95472222002777585° пн. ш. 42.19388889002777177° сх. д.Координати: 42°57′16″ пн. ш. 42°11′38″ сх. д. / 42.95472222002777585° пн. ш. 42.19388889002777177° сх. д. | |
| Країна |
 Грузія |
| Адмінодиниця | муніципалітет Местія |
| Стан | спорудження зупинене |
| Річка | Інгурі |
| Каскад | каскад на річці Інгурі |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 700 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1660 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева підземна |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3 × 234 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова |
| Висота греблі | 200,5 м |
| Довжина греблі | 522 м |
| Власник | Уряд Грузії |
  ГЕС Худоні | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Худоні у Вікісховищі | |
Характеристика ред.
У межах проєкту на річці Інгурі повинні були перекрити бетонною арковою греблею заввишки 200,5 м, довжиною 522 м та товщиною від 9 (по гребеню) до 42 (по основі) метрів. Для відведення води під час будівництва призначався тунель довжиною 0,44 км із перетином 10х9 м. Споруда мала утримувати водосховище з площею поверхні 5,3 км2 та об'ємом 365 млн м3 (корисний об'єм — 223 млн м3), у якому пропускалось би коливання рівня в операційному режимі між позначками 640 та 700 м НРМ.
Зі сховища ресурс мав подаватись до пригреблевого машинного залу через три тунелі з діаметрами 6 м та довжиною від 453 до 493 м, в тому числі шахта глибиною 156 м). Підземний зал запроєктований у розмірах 111 × 24 м при висоті 49 м. Крім того, для розміщення трансформаторного обладнання призначалось окреме підземне приміщення розмірами 28 × 24 м при висоті 22 м. Відпрацьована вода поверталась би в річку Інгурі по трьох тунелях довжиною по 145 м з діаметром 8 м Основне обладнання ГЕС мали скласти три турбіни типу «Френсіс» потужністю 234 МВт кожні.
Історія ред.
У 1989 році, через протести екологів та громадськості, будівництво ГЕС було зупинено, при цьому вже було виконано близько 25 % робіт. Надалі був розроблений оновлений проєкт ГЕС, в якому висота греблі зменшувалася на 30 м — до 170 м. Відповідно меншими виходили й інші показники — площа поверхні сховища 4 км2, об'єм 230 млн м3, напір 124 м, загальна потужність 638 МВт проти первісної 700 МВт, а виробіток 1455 млн кВт·год. проти 1660 млн кВт·год. Проте, і цей проєкт залишився нереалізованим.
У 2010-х роках, на тлі уваги уряду Грузії до розвитку гідроенергетики, спроби відновлення проєкту активізувалися. При цьому потенційний інвестор виявляв зацікавлення у спорудженні станції за первісним, більш потужним, варіантом[1][2].
Примітки ред.
- ↑ Khudoni Scoping Report (PDF). transelectrica.com. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016.
- ↑ Orgenergomsheni | KHUDONI HPP. orgenergomsheni.ge. Процитовано 12 грудня 2018.