ГЕС Тамбре
ГЕС Тамбре (ісп. Central de tambre) — гідроелектростанція на північному заході Іспанії в Галісії. Споруджена на річці Тамбре, яка впадає в Атлантичний океан, утворюючи естуарій Рія-де-Мурос-е-Нойя (ісп. Ría de Muros e Noia).
| ГЕС Тамбре | |
|---|---|
 | |
| 42°50′10″ пн. ш. 8°50′57″ зх. д. / 42.83633333336077698° пн. ш. 8.84933333336107886° зх. д.Координати: 42°50′10″ пн. ш. 8°50′57″ зх. д. / 42.83633333336077698° пн. ш. 8.84933333336107886° зх. д. | |
| Країна |
 Іспанія |
| Адмінодиниця | Нойя[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Тамбре |
| Каскад | Q125894091?[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1927 — 1948 (перша черга), 1973 друга черга |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 18,1 (перша черга), 52,1 (друга черга) МВт |
| Середнє річне виробництво | 89 (перша черга), 256 (друга черга) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 135,5 (перша черга), 141 (друга черга) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Escher Wyss — Cie (перша черга), 1 Neyrpic Espanola (друга черга) |
| Витрата через турбіни | 22,3 (перша черга), 50 (друга черга) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3х4 МВА + 1х10,6 МВА(перша черга), 1х65,2 МВА General Electric Espanola (друга черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 3х3,2 + 8,5 (перша черга), 1х52,1 (друга черга) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 48 м |
| Довжина греблі | 159 м |
| ЛЕП | 66 |
| Власник | Gas Natural Fenosa |
  ГЕС Тамбре | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Тамбре у Вікісховищі | |
Для роботи станції створили водосховище за допомогою гравітаційної греблі Барр'є-де-ла-Маса (англ. Barrié de la Maza) висотою 48 метрів і довжиною 159 метрів, на яку пішло 67 тис. м3 матеріалу.[2] Від нього до машинного залу, розташованого нижче по долині річки, проклали дериваційний тунель довжиною 7 км, який переходить у напірні водоводи. Спочатку в 1927 році ГЕС обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 3,2 МВт, а в 1948-му до них додали четверту того ж типу потужністю 8,5 МВт. Вони працюють при напорі у 135,5 метра та забезпечують виробництво на рівні 89 млн кВт·год електроенергії на рік.
У 1970-х роках станцію підсилили другою, значно потужнішою, чергою. Для цього проклали новий дериваційний тунель довжиною 5,2 км та діаметром 4,4 метра, який після вирівнювальної системи з двох камер, з'єднаних вертикальною шахтою діаметром 9 метрів, переходить у напірний водовід. Останній живить одну турбіну типу Френсіс потужністю 52,1 МВт, що при напорі у 141 метр виробляє 256 млн кВт·год електроенергії на рік.
Крім того, для підтримки природної течії річки комплекс обладнали системою з малою турбіною (станція Pié de Presa).
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 66 кВ[3][4].
Примітки ред.
- ↑ а б CENTRAL HIDROELÉCTRICA DEL TAMBRE
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- ↑ RELACIÓN DE ACTIVOS Y PASIVOS QUE SE SEGREGAN DE GAS NATURAL SDG, S.A. Y SE APORTAN A GAS NATURAL FENOSA GENERACIÓN S.L. (PDF). www.sghn.org. Процитовано 31 серпня 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Fenosa e Iberdrola volven fracasar noutro intento de limitar o imposto galego aos grandes encoros - Praza Pública. Praza Pública (галіс.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.