ГЕС Станіславус

ГЕС Станіславус — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Спрінг-Гап (7 МВт, вище по течії) та ГЕС New Melones, входить до складу однієї з гілок гідровузла у сточищі річки Станіславус, правої притоки Сан-Хоакін, яка впадає до затоки Сан-Франциско.

ГЕС Станіславус
38°08′ пн. ш. 120°22′ зх. д.
Країна	США
Адмінодиниця	Туолемі
Стан	діюча
Річка	Міддл-Форк-Станіславус
Каскад	гідровузол у сточищі Станіславус
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1963
Основні характеристики
Установлена потужність	91  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	465  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	1 Allis Chalmers
Витрата через турбіни	24  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	1 General Electric
Потужність гідроагрегатів	1х91  МВт
Основні споруди
Тип греблі	дерев'яна (Санд-Бар), земляні (Stanislaus Forebay east, Stanislaus Forebay west), сталева з дерев'яною обшивкою (Afterbay)
Висота греблі	7 (Санд-Бар), 17 (Stanislaus Forebay east), 18 (Stanislaus Forebay west), 6 (Afterbay)  м
Довжина греблі	53 (Санд-Бар), 122 (Stanislaus Forebay east), 305 (Stanislaus Forebay west), 59 (Afterbay)  м
Власник	Pacific Gas & Electric Company
ГЕС Станіславус
Мапа

ГЕС Станіславус живиться ресурсом із правої твірної Станіславус річки Міддл-Форк-Станіславус (інша гілка гідровузла пов'язана зі сточищем Норт-Форк-Станіславус — правої притоки Міддл-Форк). У межах проекту спорудили дерев'яну водозабірну греблю Санд-Бар висотою 7 метрів та довжиною 53 метри, яка утримує невелике водосховище з площею поверхні лише 0,03 км² та об'ємом 55 тис. м³.

Захоплений греблею ресурс транспортується по прокладеному через лівобережний гірський масив дериваційному тунелю довжиною 18,3 км з перетином 3,3х2,9 метра. Він завершується у балансувальному резервуарі з площею поверхні 0,06 км² та об'ємом 0,4 млн м³, який утримують дві земляні греблі висотою 17 та 18 метрів при довжині 122 та 305 метрів відповідно. Далі ресурс потрапляє до напірного водоводу довжиною 1,4 км з діаметром 3 метра, який живить одну турбіну типу Пелтон потужністю 91 МВт, що працює при напорі 465 метрів.

Відпрацьована вода надходить у нижній балансувальний резервуар, створений на Міддл-Форк-Станіславус за допомогою сталевої греблі з дерев'яною обшивкою висотою 6 та довжиною 59 метрів.