ГЕС Сент-Естев
ГЕС Сент-Естев (фр. Saint-Estève) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись між ГЕС Жук (вище по течії) та ГЕС Mallemort, входить до каскаду ГЕС на річці Дюранс (ліва притока Рони).
| ГЕС Сент-Естев | |
|---|---|
| 43°41′29″ пн. ш. 5°23′07″ сх. д. / 43.6914166666947779° пн. ш. 5.385416666694477605° сх. д.Координати: 43°41′29″ пн. ш. 5°23′07″ сх. д. / 43.6914166666947779° пн. ш. 5.385416666694477605° сх. д. | |
| Країна |
 Франція |
| Адмінодиниця | Сент-Естев-Жансон |
| Стан | діюча |
| Річка | Дюранс |
| Каскад | каскад на Дюранс |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 139 МВт |
| Середнє річне виробництво | 690 + 30 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 64 / 40 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 + 1 |
| Витрата через турбіни | 270 + 18 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 + 1 |
| Власник | EDF |
  ГЕС Сент-Естев | |
| Мапа | |
 | |
Відпрацьована на станції Жук вода по продовженню дериваційного каналу прямує вниз лівобережжям Дюрансу, уздовж відрогів Прованських Передальп. Через 27 км вона надходить на ГЕС Saint-Estève, машинний зал якої обладнано трьома турбінами типу Френсіс, що працюють при напорі 64 метри. Крім того, є ще один малий гідроагрегат (6 МВА) із турбіною того ж типу, через який при напорі 40 метрів перепускають воду до каналу, що веде у Марсель[1].
Загальна потужність станції становить 139 МВт[2], при цьому три основні турбіни забезпечують річний виробіток на рівні 690 млн кВт·год, крім того, ще 30 млн кВт·год додає обладнання на марсельському каналі.
Управління роботою ГЕС Saint-Estève здійснюється із диспетчерського центру на станції Сент-Тюль[3].
Примітки ред.
- ↑ Hydrelect - Provence-Alpes-CA - Saint- Estève-Janson. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Simeons, Charles (24 квітня 2014). Hydro-Power: The Use of Water as an Alternative Source of Energy (англ.). Elsevier. ISBN 9781483145617. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.