ГЕС Макагуа
ГЕС Макагуа — гідроелектростанція у Венесуелі. Знаходячись після ГЕС Каруачі, становить нижній ступінь каскаду на річці Кароні, правій притоці однієї з найбільших річок світу Ориноко.
| ГЕС Макагуа | |
|---|---|
 | |
| 8°18′14″ пн. ш. 62°40′05″ зх. д. / 8.30388889002777830° пн. ш. 62.668055560027774220° зх. д.Координати: 8°18′14″ пн. ш. 62°40′05″ зх. д. / 8.30388889002777830° пн. ш. 62.668055560027774220° зх. д. | |
| Країна |
 Венесуела |
| Стан | діюча |
| Річка | Кароні |
| Каскад | каскад на Кароні |
| Початок будівництва | 1956 (зал 1), 1988 (зал 2—3) |
| В експлуатації з | 1961 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1961 (зал 1), 1996 (зал 2—3) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 3152 МВт |
| Середнє річне виробництво | 13 200 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 46 (зал 1), 46 (зал 2), 23 (зал 3) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс (зали 1 та 2), Каплан (зал 3) |
| Кількість та марка турбін | 6 IMPSA (зал 1), 12 Hitachi (зал 2), 2 Hitachi (зал 3) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 (зал 1), 12 Hitachi по 250 МВА (зал 2), 2 Hitachi по 102 МВА (зал 3) |
| Потужність гідроагрегатів | 6 × 64 (зал 1), 12 × 216 (зал 2), 2 × 88 (зал 3) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна/кам'яно-накидна із бетонним облицюванням |
| Висота греблі | 72 м |
| Довжина греблі | 486 + 660 +322/2806 м |
| ЛЕП | 400 + 115 |
| Власник | CVG Electrification del Caroni CA (Edelca) |
.jpg)  ГЕС Макагуа | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Макагуа у Вікісховищі | |
На початку 1960-х років на Кароні запрацював перший машинний зал майбутнього комплексу Макагуа. Його розташували у правобережній частині долини річки під бетонною гравітаційною греблею висотою 26 метрів та довжиною 486 метрів. Крім того, для захоплення води знадобились земляні дамби загальною протяжністю близько 2 км. Через облаштований у греблі водозабір та шість напірних водоводів зі спадаючим діаметром від 7,5 до 6,5 метра ресурс подавався на шість турбін типу Френсіс потужністю по 64 МВт, які використовували напір у 46 метрів.
У другій половині 1990-х станцію Макагуа перетворили на потужний гідрокомплекс. Для цього долину річки перекрили кількома спорудами — бетонною гравітаційною висотою від фундаменту 72 метри та довжиною 660 метрів, а також трьома кам'яно-накидними з бетонним облицюванням загальною довжиною 2806 метрів при максимальній висоті до 20 метрів та ширині по гребеню 8 метрів. Між двома насипними ділянками також розташовується ще одна бетонна споруда — водопропускна секція із дванадцятьма шлюзами довжиною 322 метри. Разом вони утримують водосховище з площею поверхні 47,4 км2 та об'ємом 363 млн м3 (корисний об'єм 40 млн м3), у якому припустиме коливання рівня в операційному режимі між позначками 52 та 53,7 метра НРМ (під час повені до 54,5 метра НРМ). Під головною бетонною секцією греблі розташували машинний зал, до якого ресурс подається через водоводи з діаметром 9,6 метра. Вони живлять дванадцять турбін другої черги типу Френсіс потужністю по 216 МВт, які використовують напір у 46 метрів. Крім того, одночасно з другою ввели в експлуатацію так звану третю чергу, котра має дві турбіни типу Каплан потужністю по 88 МВт, котрі розраховані на напір у 23 метри.
За рік гідрокомплекс забезпечує виробництво 13,2 млрд кВт·год електроенергії.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 400 кВ та 115 кВ[1][2][3][4][5][6].
Примітки
ред.- ↑ Represa del Guri Macagua I,II y III | Dam | Hydrology. Scribd (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ RafaeloVivas (10 травня 2016). Transporte ferroviario. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Macagua (Jose de Sucre) Hydroelectric Power Plant Venezuela - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Company Profile of HPC Venezuela C.A. (VHPC) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2016.
- ↑ Macagua : HPC Venezuela, C.A. www.vhpc.com.ve. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ FRANCIS Turbines. IMPSA (амер.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.