ГЕС Котанли І
ГЕС Котанли II — гідроелектростанція, що споруджується на північному сході Туреччини. Знаходячись перед ГЕС Котанли II, наразі становитиме верхній ступінь каскаду на річці Кура (басейн Каспійського моря).
| ГЕС Котанли І | |
|---|---|
| 41°10′ пн. ш. 42°57′ сх. д. / 41.167° пн. ш. 42.950° сх. д.Координати: 41°10′ пн. ш. 42°57′ сх. д. / 41.167° пн. ш. 42.950° сх. д. | |
| Країна |
 Туреччина |
| Стан | споруджується |
| Річка | Кура |
| Каскад | каскад на Курі |
| Початок будівництва | 2013 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2018 (план) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 75,2 МВт |
| Середнє річне виробництво | 175 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 49,5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна з ущільненого котком бетону |
| Висота греблі | 100 м |
| Довжина греблі | 370 м |
| Власник | Ünal Şirketler Grubu |
  ГЕС Котанли І | |
| Мапа | |
 | |
У межах проєкту річку перекрили греблею Короглу, виконаною як арково-гравітаційна споруда з ущільненого котком бетону висотою 100 метрів та довжиною 370 метрів. Вона потребувала 560 тис. м3 матеріалу та утримуватиме водосховище з об'ємом 72,8 млн м3.
Пригреблевий машинний зал обладнають трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 75,2 МВт, які повинні забезпечувати виробництво 175 млн кВт·год електроенергії на рік.
Станом на 2018 рік станція знаходилась на завершальному етапі будівництва[1][2][3][4].
Примітки ред.
- ↑ Koroglu HEPP. ARQ (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ A NEW APPROACH FOR DESIGN OF THE KÖROĞLU RCC ARCH/GRAVITY DAM Dr Quentin Shaw (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2019.
- ↑ ARDAHAN KÖROĞLU BARAJI VE KOTANLI I HES. bolge24.dsi.gov.tr. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ Köroğlu Barajı ve Kotanlı I HES 2018 Yılında Tamamlanıyor. www.dsi.gov.tr. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.