ГЕС Ковада 2 (тур. Kovada 2 Barajı) — гідроелектростанція на півдні Туреччини. Знаходячись після ГЕС Ковада 1, становить нижній ступінь каскаду на річці Ковада-Чай, лівій притоці Аксу (античний Кестр), котра впадає до Середземного моря за десяток кілометрів від східної околиці Анталії.

ГЕС Ковада 2
37°36′ пн. ш. 30°49′ сх. д. / 37.600° пн. ш. 30.817° сх. д. / 37.600; 30.817Координати: 37°36′ пн. ш. 30°49′ сх. д. / 37.600° пн. ш. 30.817° сх. д. / 37.600; 30.817
Країна Туреччина Туреччина
Стан діюча
Річка Ковада-Чай
Каскад каскад на Ковада-Чай
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1969
Основні характеристики
Установлена потужність 51,2  МВт
Середнє річне виробництво 36  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 384  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х25,6  МВт
Власник Batıçim Enerji
ГЕС Ковада 2. Карта розташування: Туреччина
ГЕС Ковада 2
ГЕС Ковада 2
Мапа
Мапа

Озерна система Егирдир -  Ковада дренується підземним шляхом через карстові порожнини під оточуючим озеро Ковада із західної сторони хребтом, виходячи з його іншого боку як Ковада-Чай. В 1960-му тут проклали тунель, спрямувавши ресурс на розташований у верхів'ї  зазначеної річки машинний зал ГЕС Ковада 1 (8,4 МВт). Після нього долину Ковади перекриває невелика водозабірна гребля, від якої через правобережний гірський масив прокладений дериваційний тунель довжиною близько 3,5 км. Після запобіжного балансувального резервуара він переходить у напірний водовід довжиною 1,3 км, котрий спускається по схилу гори до наземного машинного залу ГЕС Ковада 2.

Основне обладнання станції, введеної в експлуатацію в 1969-му, становлять дві турбіни типу Пелтон потужністю по 25,6 МВт, які працюють при напорі у 384 метри. За проєктом вони повинні були виробляти 225 млн кВт·год електроенергії на рік. Утім, цей показник сильно залежить від використання води в котловині Егирдиру та наразі рахується лише як 36 млн кВт·год.[1][2][3]

Примітки ред.

  1. Water for Peace: Planning and developing water programs (англ.). U.S. Government Printing Office. 1968. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  2. Heimerl, Stephan (31 січня 2014). Wasserkraftprojekte: Ausgewählte Beiträge aus der Fachzeitschrift WasserWirtschaft (нім.). Springer-Verlag. ISBN 9783658009960. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  3. Kovada 2 HES. Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.