ГЕС Аппер-Боннінгтон
ГЕС Аппер-Боннінгтон — гідроелектростанція на південному заході Канади у провінції Британська Колумбія. Знаходячись між ГЕС Corra Linn (49 МВт, вище по течії) та ГЕС Ловер-Боннінгтон, входить до складу каскаду на річці Кутеней, лівій притоці Колумбії (має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).
ГЕС Аппер-Боннінгтон | |
---|---|
49°27′34″ пн. ш. 117°29′03″ зх. д. / 49.45955555558377625° пн. ш. 117.484388888917777649° зх. д.Координати: 49°27′34″ пн. ш. 117°29′03″ зх. д. / 49.45955555558377625° пн. ш. 117.484388888917777649° зх. д. | |
Країна | Канада |
Стан | діюча |
Річка | Кутеней |
Каскад | каскад на Кутеней |
Початок будівництва | 1905 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1907–1938 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 65 МВт |
Тип ГЕС | руслово-греблева |
Розрахований напір | 21 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 6 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна |
Висота греблі | 15 м |
Власник | Fortis |
Мапа | |
Електростанцію розмістили на порозі Аппер-Боннінгтон, де звели бетонну греблю висотою до 15 метрів, яка дає змогу регулювати рівень води у верхньому б'єфі в діапазоні від 513 до 517 метрів НРМ. Правобережна частина споруди інтегрована з машинним залом станції Аппер-Боннінгтон, спорудженим в інтересах розвитку гірничорудної промисловості, тоді як біля лівого берегу розміщується ГЕС Боннінгтон-Фоллс, задачею якої було забезпечення електроенергією міста Нельсон.
У 1907 році Аппер-Боннінгтон почала працювати з двома турбінами типу Френсіс потужністю по 5,1 МВт. У 1914-му та 1916-му додали два агрегати по 6,75 МВт, а у 1938-му — останні два потужністю по 15,75 МВт. Станом на середину 2010-х це обладнання пройшло відновлення, а загальна потужність станції рахувалась як 65 МВт. Також можливо відзначити, що гідроагрегати використовують напір у 21 метр.[1][2][3]
Що стосується ГЕС Боннінгтон-Фоллс, то вона почала працювати у 1906 році з однією турбіною потужністю 0,8 МВт, до якої в подальшому додались ще чотири з показниками 1,5 МВт (1910), 2,25 МВт (1929), 5,8 МВт (1950) та 6,8 МВт (1995). При цьому після спорудження у 1973-му ГЕС Кутеней-Канал ліцензійні обсяги споживання води для Боннінгтон-Фоллс дещо скоротили, що змусило зупинити найстаріший та найменш потужний гідроагрегат № 1.[4]
Примітки ред.
- ↑ Upper Bonnington Hydroelectric generating Station Canada - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Upper Bonnington Dam - The Dams | Balance of Power. www.virtualmuseum.ca. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Hydro Review: Echoing the Past and Poised for the Future. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ BCUC Project No. 3698531: British Columbia Hydro and Power Authority (“BC Hydro”) Application to Amend Section 2.1 of Rate Schedule 3808 Power Purchase Agreement (the “Application”) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2016.