«Вічне місто» (англ. The Eternal City) — політико-фантастичний роман, написаний британським автором сером Томасом Генрі Голл Кейном у 1900 році та опублікований у 1901 році.

Вічне місто
The Eternal City
Жанр плітична фантастика
Форма роман
Автор Голл Кейн
Мова англійська
Опубліковано 1901

Сюжет ред.

Італія, 1900 рік. Молодий депутат Девіде Россі, засновник ненасильницького руху, відомого як «Республіка Людина», бореться проти влади Церкви й тиранічного прем'єр-міністра Барона Габріелі Бонеллі, в руках якого молодий король є не чим іншим, як маріонеткою, а справжня влада зосереджена в папи Пія X (обрання якого автор передбачає лише за три роки до реальності), що виявиться батьком Девіде. Перш ніж стати священиком, він мав роман з матір'ю Давіде, Леонорою Россі.

Відчайдушна боротьба Девіда та його коханої Донни Роми врешті призведе до утвердження народної волі, падіння режиму Бонеллі та створення республіки.

Джерела натхнення ред.

Вочевидь, на «Вічне місто» величезний вплив мав «Син кардинала» (англ. The Gadfly) Етель Ліліан Войнич (1897), історичний роман, події якого відбуваються в Італії, написаний для того, щоб надати новий запал комуністичному руху, де він, зрештою, й отримав величезну популярність[1].

Вплив на інші роботи ред.

Роман «Вічне місто» адаптований як музична опера П'єтро Масканьї (чия оркестрова партитура, як вважають була загублена, проте нещодавно знайдена) та має дві німі екранізації, «Вічне місто» (1915) та однойменний ремейк 1923 року (вважається загубленим). У фільмі 1923 року містилися сцени з італійськими військовими Віктором Емануїлом III та Беніто Муссоліні.

Примітки ред.

  1. H.T. Boileau, Italy in the Post-Victorian Novel, University of Pennsylvania, 1931, p. 14

Посилання ред.