Вітторія Алеотті
Вітторія Алеотті (італ. Vittoria Aleotti; ймовірно, після постригу взяла ім'я Раффаелла (Raffaella Aleotti); бл. 1575, Феррара — після 1620, Феррара) — італійська черниця-августинка, органістка й композиторка.
| Вітторія Алеотті | |
|---|---|
| італ. Vittoria Aleotti | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | не пізніше 22 вересня 1575 |
| Місце народження | Феррара, Феррарське герцогство |
| Дата смерті | не раніше 1646 |
| Громадянство | Папська держава |
| Віросповідання | католицька церква |
| Професії | авторка пісень, клавесиністка, монахиня, органістка, композиторка, диригентка |
| Інструменти | клавікорд |
| Батько | Giovan Battista Aleottid |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Вітторія була другою із п'яти дочок архітектора Джованні Баттиста Алеотті (1546-+1636). У дитинстві в дівчинки проявилися незвичайні здібності до музики і співу. Під керівництвом Ерколе Пасквіні навчалася музичній грамоті, й у вісім років уже писала музичні композиції, що відрізнялися оригінальністю[1].
В ту епоху монастир Augustin de Saint Vito в Феррарі був чимось на кшталт консерваторії; Пасквіні порадив батькам віддати туди Вітторію для продовження музичної освіти. Дівчинка так полюбила бувати в монастирі на самоті, що в 14 років відмовилася його покинути і прийняла постриг, незважаючи на незгоду рідних[1]. Пізніше, у 1636—1639 роках, стала настоятелькою цього монастиря.
Видання ред.
З творів її молодості батько вибрав 21 п'єсу і, разом із текстом Гваріні, видав у Венеції під назвою «Ghirlanda de Madrigali» (1590)[1].
Див. також ред.
- Жінки-композитори
Примітки ред.
Література ред.
- Алеотті Вітторія // Енциклопедичний словник, складений російськими вченими і літераторами. — СПб., 1861.
Посилання ред.
- Твори Вітторії Алеотті [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.] у Міжнародному проекті бібліотеки музичних партитур
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |