Вітошинський Айталь
Айта́ль Вітоши́нський (*13 липня 1875—†6 серпня 1943) — український правознавець, громадсько-політичний діяч, дід Лео Вітошинського.
| Айталь Вітошинський | |
|---|---|
 1920-1930-ті | |
| Народився |
13 липня 1875 Борщів, Австро-Угорщина |
| Помер |
6 серпня 1943 (68 років) Зальцбург, Австрія |
| Поховання | Львів |
| Діяльність | правознавець, громадсько-політичний діяч |
| Рід | Вітошинські |
| Родичі | онук Лео Вітошинський |
Біографія ред.
Народився 13 липня 1875 року у місті Борщів, у Австро-Угорщині (нині — Тернопільська область України).
У 1898 році закінчив Львівський університет.
Працював юристом на Тернопільщині. З 1906 року — у Вищому судовому і касаційному трибуналі (Відень). З 1909 року — секретар ради трибуналу.
З початку Першої світової війни — в австро-угорській армії, де був заступником військового генерального прокурора.
З грудня 1918 року — начальник законодавчої управи Головного військового юридичного управління УНР у Києві. Перебуваючи у ставці Головного отамана військ УНР, брав участь у підготовці Акту злуки УНР і ЗУНР.
З 1919 по 1921 рік — офіційний радник Української дипломатичної місії у Празі.
З 1921 по 1923 рік — правничий радник екзильного уряду ЗУНР у Відні.
З 1930 року — правничий радник і представник Української Парляментарної Репрезентації у польському сеймі.
У 1939 році — відійшов від активної громадсько-політичної діяльності і повернувся в Австрію.
Помер 6 серпня 1943 року у місті Зальцбурґ, у Австрії. Похований у Львові.
Джерела ред.
- Вітошинський Айталь [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]// Енциклопедія українознавства: у 11 т. / голов. ред. В. Кубійович. — Париж-Нью-Йорк, 1955. — Т. 1: А-Головна Руська Рада. — С. 290.
- Пилипчук Р. В. Вітошинський Айталь [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. — К.: [б. в.], 2005. — Т. 4: В — Вог. — 700 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-3354-X.