Вікіпедія

Вітебське відділення Білоруської залізниці

Транспортне республіканське унітарне підприємство «Вітебське відділення Білоруської залізниці» (біл. Транспартнае рэспубліканскае ўнітарнае прадпрыемства «Віцебскае аддзяленне Беларускай чыгункі») — одне з шести відділень Білоруської залізниці. Управління Вітебського відділення розташоване у місті Вітебськ Вітебської області[2]. Межує з Мінським відділенням Білоруської залізниці, Латвійською, Жовтневою та Московською залізницями.

Вітебське відділення
Білоруської залізниці
Схема Білоруської залізниці
   Вітебське відділення
Будівництво дільниць сучасної Білоруської залізниці
Статус діюча
Повна назва Транспортне республіканське унітарне підприємство «Вітебське відділення Білоруської залізниці»
Штаб-квартира 210001, Вітебськ,
вул. Космонавтів, 10
Роки функціонування 23 вересня 1946 (77 років)
Країна Білорусь Білорусь
Вітебська область
Телеграфний код Бел
Залізничний код приписки (Чисельний код) 013[1]
Ширина колії 1520 мм
Материнська компанія Білоруська залізниця
Сайт www.vitebsk.rw.by

Історія ред.

23 вересня 1946 року відповідно до наказу Міністр шляхів сполучення СРСР № 652 «Про організацію відділень залізниць і укрупнення відділень руху, відділень паровозного господарства і вагонних дільниць» створено Вітебське відділення Білоруської залізниці. Але мережа залізничних шляхів відділення почала складатися з 5 жовтня 1866 року. Саме в цей день було завершено будівництво Дінабурго-Вітебської залізниці, яка проходила через північ Білорусі, і перший поїзд прибув з Полоцька до Вітебська. У Вітебську був побудований трьохповерховий залізничний вокзал з критим пішохідним мостом над пасажирськими платформами. У межах сучасного Вітебського відділення тоді було побудовано 16 станцій, з яких Полоцьк та Вітебськ 1-го класу з майстернями з ремонту локомотивів та вагонів.

10 жовтня 1868 року відкритий рух поїздів на дільниці Вітебськ — Рославль, а з 24 листопада 1868 року — на дільниці Рославль — Орел. Таким чином Вітебськ отримав залізничне сполучення з Ригою, Санкт-Петербургом та Варшавою через Дінабург (Двінськ, Даугавпілс) та з Москвою через Орел.

24 грудня 1902 року відкрито залізничну лінію з Вітебська через Оршу до станції Жлобин-Пасажирський Лібаво-Роменської залізниці. У січні 1907 року введена в експлуатацію двоколійна залізнична лінія Бологе — Осташков — Великі Луки — Невель — Полоцьк — Молодечно — Вовковиськ. Тоді ж було побудовано двоколійну гілку довжиною 880 м, що сполучила станції Полоцьк Ризько-Орловської залізниці та Полоцьк Миколаївської залізниці. Таким чином, до 1907 року в сучасних межах Вітебського відділення існувала мережа основних магістральних ліній, що входили до складу різних залізниць: Бігосово — Полоцьк — Вітебськ — Заольша та Вітебськ — Можеївка — Орша — Жлобин (Риго-Орловської залізниці), Вітебськ — Єзерище — Невель — Новосокольники (залізниця Москва-Віндава — Рибинськ), Параф’янау — Крулевщизна — Полоцьк — Алеща — Невель (Миколаївської залізниці).

У перспективі планується електрифікація напрямку Заольша — Вітебськ — Полоцьк — Бігосово та Жлобин — Могильов — Орша — Вітебськ, що входить до IX міжнародного транспортного коридору. Загальна протяжність дільниць — понад 520 км.

  • Станція Вітебськ
  •  
  •  
  •  
  •  

Нині із залізничними адміністраціями Росії, Латвії та України координуються терміни електрифікації ліній прикордонних дільниць. Це дозволить рух поїздів на електричній тязі від Смоленська через Вітебськ та Полоцьк до Даугавпілса та зі Жлобина через Оршу до Вітебська[3]

Станції Вітебського відділення ред.

Основні станції Вітебського відділення
Станція Фото Рік заснування Напрямок
Вітебськ   1866 Єзерище, Невель, Орша-Центральна, Полоцьк Смоленськ
Полоцьк   1866 Вітебськ, Бігосово, Молодечно, Невель

Експлуатаційна характеристика ред.

Експлуатаційна довжина магістральних ліній — 843,6 км, довжина інших магістральних лінй — 77,4 км, станції — 711,9 км, під'їздних колій — 167,7 км. Вітебське відділення включає 23 окремі структурні підрозділи та дві дочірні компанії.

Локомотивні депо ред.

Вагонні депо ред.

Дистанції колії ред.

Дистанції сигналізації та зв'язку ред.

Інші підрозділи ред.

  • «Вітебськвантажсервіс»
  • Вітебська вагонна дільниця
  • Вокзал станції Вітебськ
  • Вітебська база (транспортна)
  • Вітебська дистанція лісонасаджень
  • Вітебська дистанція електропостачання
  • Вітебська дистанція цивільних споруд
  • Відділ матеріально-технічного забезпечення
  • Санаторій «Залізничник»

Дочірні компанії:

  • Сільськогосподарське республіканське дочірнє унітарне підприємство «Видрея»
  • Сільськогосподарське республіканське дочірнє унітарне підприємство «Улішиці-Агро»

Начальники відділення ред.

Роки Прізвище, ім'я, по-батькові
1946—1966 Макаров Микола Якимович
1966—1969 Андрєєв Андрій Григорович
1969—1985 Ковша Микола Лукич
1985—1990 Халімоненко Віктор Васильович
1990—2000 Крилов Микола Харитонович
2000—2012 Пахолкін Сергій Євгенович
2012—2015 Чванков Павло Михайлович
з 2015 Хомченко Олександр Михайлович

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Коди ЄСР залізниць держав СНД та Балтії. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 24 квітня 2021.
  2. ↑ Транспортне республіканське унітарне підприємство «Вітебське відділення Білоруської залізниці» [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Інтервю з начальником пасажирської служби Білоруської залізниці [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Білоруська залізниця, 2014-05-29 (рос.)
  4. ↑ Локотивне депо «Вітебськ» (ТЧ-16). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  5. ↑ Рухомий склад ТЧ-16 «Вітебськ». Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  6. ↑ Локотивне депо «Полоцьк» (ТЧ-17). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  7. ↑ Рухомий склад ТЧ-17 «Полоцьк». Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.

Література ред.

  • История Белорусской железной дороги из XIX века в век XXI / В.В. Яновская и др. — Минск: «Мастацкая літаратура», 2012. — 955с. ISBN 978-985-02-1375-4
  • Железная дорога Беларуси: История и современность. В. Г. Рахманько, А. В. Бессольнов, В. А. Шоба и др. Под общей редакцией В. Г. Рахманько. — Мн.: ОДО «Триолета», 2001. — 488 с. ISBN 985-6533-02-3
  • Витебское отделение Белорусской железной дороги. Этапы развития. Исторический очерк 1866-2001/ С. Е. Похолкин и др. — Витебск: «Витебская областная типография», 2001
  • Витебское отделение Белорусской железной дороги. Книга первая. Этапы развития, 1866-2012; исторический очерк. / А. И. Резанович и др. — Минск: “Белстан”, 2012. — 232 с.: ил. ISBN 978-985-6944-32-4

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітебське_відділення_Білоруської_залізниці&oldid=39340908