Вітва́терсранд (афр. Witwatersrand, МФА[vətˈvɑːtərsˈrant] — «Хребет Білих Вод») — рудний район у ПАР, що включає однойменне, унікальне за запасами комплексне родовище золота і урану. Розташований в провінціях Трансвааль і Оранжева. Центри розробок Вітватерсранду — Йоганнесбург, Клерксдорп, Одендалсрюс, Велком.

Вітватерсранд
25°46′31″ пд. ш. 28°04′19″ сх. д. / 25.77527777780577978° пд. ш. 28.071944444471779° сх. д. / -25.77527777780577978; 28.071944444471779
Тип родовище
геологічна формація
Країна  ПАР
Вітватерсранд

Назва ред.

Частіше використовують скорочену назву Ранд (повна назва мовою африканс «Вайт Вотерс Рідж»). Грошова одиниця ПАР була названа на честь цього великого родовища рандом.

Історія ред.

Родовище Вітватерсранд відкрите в 1886 р., тоді ж початий видобуток золота, а з 1952 р. — урану.

Першовідкривачі золота Вітватерсранду — австралійський старатель Дж. Гаррісон й Дж. Волкер, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифу).

Характеристика ред.

 
Схематичний північ-південь перетин через Вітватерсрандське плато, нижче центру міста Йоганнесбург. Показані основні підгрупи порід, кожен з яких складається з безлічі окремих шарів різного складу. Тверді шари утворюють пагорби, а більш м'які шари долини. Найдавніші породи Вітватерсрандської супергрупи утворюють шар Orange Grove кварциту. Це формує уступ на півночі, звідки Витватерсранд отримав свою назву.

Належить до типу древніх метаморфізованих конгломератів. Оруденіння в осн. приурочене до системи Вітватерсранд нижнього протерозою. Рудоносна товща утворює синклінорну структуру. Рудні тіла (рифи) представлені пачками рудоносних конгломератів з прошарками безрудного кварциту. Потужність окр. пром. шарів конгломератів до 4,5 м. Площа району 350х200 км. Золото міститься в піриті, а також виділяється по мікротріщинах. Сер. розмір зерен золота 5-100 мкм, проба 906—935. Уранові мінерали — уранініт, уранова смолка, бранерит, тухоліт. Зустрічаються мінерали групи платини і алмази.

Технологія розробки ред.

Родовище розробляється шахтами. Глибинні розробки в серединьому 1700 м, макс. — 3600-3700 м. Збагачення золота і урану передбачає ціанування та наступне вилуговування урану. Загальне вилучення золота — близько 90 %. Запаси 15,5…18,7 тис.т золота. Видобуток урану 5,5 тис.т. Запаси оксиду урану 150…170 тис.т.

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.