Вітаутас Чеканаускас

литовський архітектор

Вітаутас Чеканаускас (Вітаутас Альгірдо Чеканауськас; лит. Vytautas Edmundas Čekanauskas; 13 травня 1930, Шяуляй — 7 липня 2010, Вільнюс) — литовський архітектор, народний архітектор СРСР (1975), лауреат Ленінської премії (1974).

Вітаутас Чеканаускас
Народження 13 травня 1930(1930-05-13)
Смерть 6 липня 2010(2010-07-06) (80 років)
Поховання Цвинтар Антакалніса
Країна
(підданство)
 СРСР
 Литва
Навчання Вільнюська художня академія і Šiauliai Gymnasiumd
Діяльність архітектор
Вчене звання Почесний зарубіжний член РАМd
Нагороди
Офіцер ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Ленінська премія Народний архітектор СРСР
CMNS: Вітаутас Чеканаускас у Вікісховищі

Біографія ред.

Навчався в гімназії імені Юлюса Яноніса (м. Шяуляй, 1942-1949), потім, у 1949—1955 роках — на відділенні архітектури Художнього інституту Литовської РСР (нині Вільнюська художня академія).

У 1955-1992 роках працював в Інституті проектування міського будівництва на посадах архітектора, керівника групи, головного архітектора проектів. Починаючи з 1974 року, викладач кафедри архітектури Вільнюської художньої академії), доцент (1974), професор (1993), член сенату Вільнюської художньої академії.

Помер у Вільнюсі 6 липня 2010 року. Похований на цвинтарі Антакалніо[1].

Нагороди та звання ред.

Член Спілки архітекторів Литви, академік Міжнародної академії архітектури (IAA), народний архітектор СРСР (1975); лауреат Ленінської премії, Державної премії Литви (1971). Нагороджений орденом Великого князя Литовського Гедиміна (2000), орденом Лицаря архітектури Союзу архітекторів Литви (2000) і Знаком пошани Союзу архітекторів Литви (2005)[2].

Найвагоміші проекти ред.

 
Пам'ятник Адаму Міцкевичу (на фоні костелу святої Анни і бернардинського монастиря)
  • Житловий квартал Спілки композиторів Литви (1966, Вільнюс)
  • Будівля Спілки композиторів Литви (1966, Вільнюс)
  • Палац художніх виставок (1967, Вільнюс, вул. Музеяус), нині Центр сучасного мистецтва (вул. Вокечю)
  • Житловий район Лаздинай (1974, Вільнюс; спільно з Вітаутасом Бредікісом; Ленінська премія, яку, крім авторів проекту, отримали також архітектори В. К. Бальчюнас, Г. Валюшкіс, будівельники А. Клейнотас, В. Шилейко[3])
  • Інститут економіки сільського господарства (1978, Вільнюс)
  • Будинок Уряду Литви (1982, Вільнюс, проспект Гедиміна, 11)
  • Пам'ятник і сквер Адама Міцкевича (1983, Вільнюс; скульптор Гедемінас Йокубоніс)
  • Адміністративно-комерційний комплекс (1999, Жверінас, Вільнюс)
  • Реконструкція залізничного вокзалу (1998-1999, Вільнюс)
  • Костел Святого Іоанна Боско (1993-2003, Вільнюс)

Примітки ред.

  1. Aušra Asauskienė (2011). Vytautas Edmundas Čekanauskas. Vilnijos vartai (лит.). Vilniaus apskrities kraštotyra. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 12 січня 2015.
  2. VLE.
  3. А. Папшис. Вильнюс. Вильнюс: Минтис, 1977. С. 107—108.

Література ред.

  • Будрейка Э. С. Витаутас Чеканаускас. — Л. : Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1990. — 160 с. — (Народные архитекторы СССР) — ISBN 5-274-00630-2.

Посилання ред.