Ліщинський Віталій Володимирович

український борець греко-римського стилю
(Перенаправлено з Віталій Ліщинський)

Віталій Володимирович Ліщинський (нар. 3 липня 1982(19820703), Тернопіль) — український борець греко-римського стилю, бронзовий призер чемпіонату Європи, переможець Кубку світу. Майстер спорту України міжнародного класу[1].

Віталій Ліщинський
Ліщинський Віталій Володимирович
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Місце проживання Миколаїв
Народження 3 липня 1982(1982-07-03) (41 рік)
Тернопіль
Зріст 184 см
Вага 87 кг
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту боротьба
Дисципліна греко-римська боротьба
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Клуб «Динамо» Миколаїв
Нац. збірна Україна Україна
Тренери Андрій Телебан — з 1993
Володимир Новохатько — з 2000
Участь і здобутки
Тренує Андрій Антонюк
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Чемпіонати Європи з боротьби
Бронза Вільнюс 2009 греко-римська боротьба, 84 кг
Кубки світу з боротьби
Золото Красноярськ 2007 греко-римська боротьба, 84 кг

Біографія ред.

Боротьбою займається з 1993 року. Тренуватися почав 11-річним хлопцем у Тернополі у молодого тоді 18-річного тренера Андрія Телебана (нині Заслужений тренер України), потім тренувався у Заслуженого тренера України Володимира Новохатька. Професійним борцем вирішив стати в 1996 році після перегляду Олімпійських ігор в Атланті (США).

На початку 2000 року покинули Тернопіль тренери Володимир Новохатько та Олег Баламутов. Вони переїхали до Миколаєва, де були створені кращі умови для тренувань. Вслід за ними туди переїхав і Віталій Ліщинський. Тренувався в Миколаївській обласній організації ФСТ «Динамо» України. У 2003 році вперше стартував на спартакіаді України серед дорослих і зайняв друге місце. У 2007 році в складі збірної України здобув перемогу на Кубку світу в Анталії (Туреччина). Переміг не тільки в команді, а й в особистому заліку. На чемпіонаті Європи-2009, який відбувався в Литві, здобув «бронзу», програвши у півфіналі олімпійському чемпіону, росіянину Олексію Мішину, та вигравши сутичку за третє місце в естонця. Через численні травми, що переслідували Віталія з 2004 року, не зміг взяти участь у багатьох міжнародних змаганнях, включно з чемпіонатами світу і Олімпійськими іграми. Особливо часто дошкуляло розтягнення зв'язок правого плеча. Після завершення кар'єри спортсмена, став тренером. Працював у Миколаївській дитячо-юнацькій спортивній школі «Динамо»[2], в Тернопільській міській комунальній дитячо-юнацькій спортивній школі. Наставник срібного призера чемпіонату світу серед молоді Андрія Антонюка[3].

Спортивні результати на міжнародних змаганнях ред.

Виступи на Чемпіонатах Європи ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 2007   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг 11
Чемпіонат Європи з боротьби 2009   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг   Бронза

Виступи на Кубках світу ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок світу з боротьби 2007   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг   Золото

Виступи на інших змаганнях ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Гран-прі Німеччини з боротьби 2007   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг 9
Всесвітні ігри військовослужбовців 2007   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг   Бронза
Кубок Арво Хаавісто 2011   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг   Золото
Золотий Гран-прі з боротьби 2012 (Стамбул)   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг 14
Вогні Москви 2012   Україна Греко-римська боротьба, до 84 кг   Бронза

Примітки ред.

  1. "Про призначення стипендії [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] видатним спортсменам, тренерам та діячам фізичної культури і спорту " № 30-р — редакція від 19.01.2011. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
  2. Дитячо-юнацька спортивна школа «Динамо» // [[Миколаївська міська рада]]. Офіційний портал. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
  3. Хто найкращий у спорті на Тернопільщині? // «Спорт Тернопільщини», 19.09.2014. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.

Посилання ред.