Вірусні захворювання — хвороби рослин, тварин та людини, які виникають внаслідок проникнення в їхні клітини і розвитку там різних вірусів, які являють собою дрібні форми життя, що містять молекулу нуклеїнової кислоти, носія генетичної інформації, оточену захисною оболонкою з білків. Вірус розмножується, живлячись вмістом клітини, у підсумку чого вона витрачає свій енергетичний потенціал, руйнується і гине.

Вірусні захворювання
Спеціальність інфекційні хвороби
Причини вірус
Препарати бісмут[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1D9Z
MeSH D014777
CMNS: Diseases and disorders due to viruses у Вікісховищі

За епідеміологічними ознаками вірусні захворювання, як і захворювання, які спричинюють бактерії, найпростіші тощо, поділяють на:

Вірусні інфекції за механізмом зараження ред.

Повітряно-краплинне зараження ред.

Фекально-оральне зараження ред.

Контактне зараження ред.

Зараження через кровосисних комах (трансмісивне) ред.

Гемоконтактні та такі інфекції, які передаються статевим шляхом ред.

Інфекції, які можуть передаватися трансплацентарно ред.

(пренатальний і перинатальний періоди):

  • Простий герпес
  • Краснуха
  • Цитомегаловірусна інфекція
  • ВІЛ-інфекція 
  • Гепатит В
  • Герпес новонароджених[3]

Діагностика вірусних хвороб ред.

За потреби специфічної діагностики, існують імунологічні та молекулярно-біологічні методи дослідження для виявлення антигенів або антитіл.[4] Зазвичай, виявляються специфічні антитіла проти вірусу, але вони з'являються лише за кілька днів після інфікування. Антитіла IgM вказують на нещодавню інфекцію, антитіла IgG можуть вказувати на хронічну інфекцію або наявний імунітет після перенесеної хвороби. Аглютинін можна виявити у разі вірусів кору, епідемічного паротиту, краснухи, грипу та аденовірусної інфекції. ДНК або РНК вірусу також можна виявити за допомогою ПЛР або ПЛР зі зворотною транскрипцією. Залежно від тропності, багато вірусів також здатні розмножуватися в  культурі клітин, де вірус можна оцінити на основі лізису клітин. Трансмісійна електронна мікроскопія здебільшого використовується для швидкої діагностики.

Для орієнтовної діагностики іноді можна використовувати PCT-тест (прокальцитонін), який показує лише помірне підвищення (100—1000) у разі вірусної інфекції, але значне збільшення (<10 000) під час бактеріальної інфекції.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. NDF-RT
  2. Arnold, Ulrike; Pschyrembel, Willibald (2014). Pschyrembel Klinisches Wörterbuch (вид. 266., aktualis. Aufl). Berlin: De Gruyter. ISBN 978-3-11-033997-0. OCLC 890186461.
  3. Doerr, Hans W.; Gerlich, Wolfram H., ред. (2010). 50 Rhabdoviren. Medizinische Virologie. Stuttgart: Georg Thieme Verlag.
  4. Що таке період «вікна» та скільки він триває? — orcssd. orcssd.com.ua. Процитовано 7 квітня 2023.

Джерела ред.

  • Fisher, Bruce; Harvey, Richard P.; Champe, Pamela C. (2007). Lippincott's Illustrated Reviews: Microbiology. Lippincott's Illustrated Reviews Series. Hagerstown MD: Lippincott Williams & Wilkins. pp. 354–366. ISBN 0-7817-8215-5.
  • Hunt, M. «Arboviruses». University of South Carolina School of Medicine.
  • Le, Tao; Bhushan, Vikas; Vasan, Neil (2009). First Aid for the Usmle Step 1 2010. McGraw-Hill Prof Med/Tech. p. 169. ISBN 978-0-07-163340-6.
  • Fisher, Harvey & Champe 2007, p. 315
  • Colson P., Richet H., Desnues C., Balique F., Moal V., Grob J., Berbis P., Lecoq H., Harlé J., Berland Y., Raoult D. (2010). «Pepper Mild Mottle Virus, a Plant Virus Associated with Specific Immune Responses, Fever, Abdominal Pains, and Pruritus in Humans». PLoS ONE 5 (4): e10041. doi:10.1371/journal.pone.0010041. PMC 2850318. PMID 20386604.
  • «Viral Fever». Web Health Centre. Retrieved August 15, 2013.