Віртуа́льний колекти́в (англ. Virtual team) — це географічно-розподілена група співробітників, що працюють над одним проектом або в одній компанії. Поява віртуальних колективів стало можливим завдяки розвитку інтернет-технологій для комунікацій і спільної роботи. Першими і найвідомішими проектами, що використовують віртуальні колективи, стали проекти розробки програмного забезпечення з відкритим кодом.

Переваги віртуальних колективів ред.

  • економія на оренді офісних приміщень;
  • економія на обладнанні та іншої офісної інфраструктурі;
  • можливість оптимізації числа співробітників, формально працюють в компанії;
  • більш широкий вибір виконавців, не залежно від їх географічного положення;
  • економія часу на поїздки в офіс;
  • більше зручний режим роботи для віддалених працівників.

Проблеми віртуальних колективів ред.

  • відсутність довіри між учасниками віртуального колективу;
  • недолік самоорганізації віддалених працівників;
  • неможливість контролю реальних трудовитрат на виконання завдань;
  • брак мотивації і командного духу;
  • невміння співробітників користуватися інструментами для спілкування та спільної роботи через інтернет.

Інструментарій віртуальних колективів ред.

  • онлайн-системи управління завданнями і проектами;
  • онлайн-файлосховища, Вікі;
  • засоби зв'язку: месенджери, по для проведення теле- або відеоконференцій;
  • електронна пошта;
  • системи для проведення вебконференцій.

Основні сфери, використовують віртуальні колективи ред.

  • розробка програмного забезпечення;
  • розробка сайтів, вебдодатків;
  • інтернет-маркетинг;
  • розробка будь-яких нових продуктів;
  • організація заходів;
  • засоби масової інформації;
  • дистрибуторські організації;
  • страхові компанії.

Див. також ред.

Джерела ред.