Віреончик рудоголовий

вид птахів
Віреончик рудоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Віреонові (Vireonidae)
Рід: Віреончик (Hylophilus)
Вид: Віреончик рудоголовий
Hylophilus poicilotis
Temminck, 1822
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Hylophilus poicilotis
Віківиди: Hylophilus poicilotis
ITIS: 560526
МСОП: 22705280
NCBI: 254542

Вірео́нчик рудоголовий[2] (Hylophilus poicilotis) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

 
Рудоголовий віреончик
 
Рудоголовий віреончик

Довжина птаха становить 12,5 см, вага 11,8 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла сірувато-жовта. Тім'я руде, скроні світло-сірі з чорнуватою плямою. Хвіст відносно довгий. Дзьоб короткий, гострий.

Поширення і екологія ред.

Рудоголові віреончики поширені від Північної Болівії до Східного Парагваю, Північно-Східної Аргентини (Місьйонес) та Південно-Східної Бразилії (від півдня Мату-Гросу-ду-Сул на схід до Еспіріту-Санту і на південь до Ріу-Гранді-ду-Сул). Вони живуть у вологих атлантичних лісах, на узліссях та на болотах, зокрема в Пантаналі. Зустрічаються на висоті від 1900 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Рудоголові віреончики зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів, разом з паранайськими еленіями і синіми манакінами-червононогами. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності, при чому можуть зависати головою донизу, зачепившись лапами за гілку, аналогічно тому, як це роблять малі коронники, що мешкають поряд з рудоголовими віреончиками. Також рудоголові віреончики живляться плодами, зокрема Guarea. Гніздо чашоподібне, глибоке, зроблене з рослинних волокон і листя, зовні вкрите мохом. Яйця білі або червонуваті, іноді легко поцятковані чорними або фіолетовими плямками.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Hylophilus poicilotis. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.