Перепелиця віргінська

? Перепелиця віргінська
Дорослий самець
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Куроподібні (Galliformes) Родина: Токрові (Odontophoridae) Рід: Colinus Вид: Перепелиця віргінська
Біноміальна назва
Colinus virginianus (Linnaeus, 1758)
Підвиди
C. v. aridus Aldrich, 1942 C. v. atriceps (Ogilvie-Grant, 1893) C. v. coyolcos (Statius Muller, 1776) C. v. cubanensis (G. R. Gray, 1846) C. v. floridanus (Coues, 1872) C. v. godmani Nelson, 1897 C. v. graysoni (Lawrence, 1867) C. v. harrisoni Orr & Webster, 1968 C. v. insignis Nelson, 1897 C. v. insulanus Howe, 1904 C. v. maculatus Nelson, 1899 C. v. minor Nelson, 1901 C. v. nigripectus Nelson, 1897 C. v. pectoralis (Gould, 1843) C. v. ridgwayi Brewster, 1885 C. v. salvini Nelson, 1897 C. v. taylori Lincoln, 1915 C. v. texanus (Lawrence, 1853) C. v. thayeri Bangs & J. L. Peters, 1928
Посилання
Вікісховище: Colinus virginianus Віківиди: Colinus virginianus EOL: 45508974 ITIS: 175863 МСОП: 150594 NCBI: 9014 Fossilworks: 129785

Перепелиця віргінська (Colinus virginianus) — птах родини токрових (Odontophoridae), що мешкає в Північній Америці і Вест-Індії.

Пластина 76 Птахи Америки, на Джон Джеймс Одюбон, зображенням Вірджинії Партрідж.

Яйце Colinus virginianus

Це птахи середньої величини, дзьоб у них короткий, високий, стиснутий з боків, кінчик наддзьобка з щербинками. Ноги з високим плесном, довгими пальцями і без острогів. У віргінської перепілки від лоба до шиї іде біла, а над нею чорна смуги, потилиця червонувато-брунатна. Пера верхньої частини чорні і обідком охоплюють біле горло, а на зашийку — сірі з білими кінчиками. Верхня частина тіла червонувато-брунатна, нижня — такого ж кольору, але з широкими світлими смужками. На грудях червонувато-брунатна пера з чорною облямівкою. Загальна довжина птаха 22 см, хвіст з 6 см.

Ці перепілки населяють сільськогосподарські землі, луки із заростями кущів, інколи водяться і в рідких світлих лісах. У травні самиця починає будувати гніздо в неглибокій ямці біля пучка високої трави, вистеляючи його сухою травою і торішнім листям. У повній кладці 8-14 яєць. Насиджування триває 23-24 дні.

У Європі цих перепілок часто утримують в зоопарках і в домашніх умовах.