Вікіпедія

Віра Оредссон

шведський політик

Віра Марта Біргітта Оредссон (уроджена Шиманська, нар. 21 лютого 1928) — нацистка німецького походження, яка діяла в Швеції.

Віра Оредссон
Ім'я при народженні швед. Vera Marta Birgitta Schimanski
Народилася 21 лютого 1928(1928-02-21) (96 років)
Берлін, Німецька імперія
Країна  Швеція
Діяльність політична діячка
Знання мов шведська
Брати, сестри Folke Schimanskid
У шлюбі з Göran Assar Oredssond і Sven Olov Lindholmd

Біографія ред.

Молодість ред.

Батько Віри Оредссон був німецьким інженером, солдатом і членом загону «Шторм», а сама вона була членом Ліги німецьких дівчат, жіночого крила Гітлерюгенду Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. Під час битви за Берлін будинок її сім'ї був уражений вогнепальною бомбою. Разом зі своїм братом, журналістом Фольке Шіманські та матір'ю-шведкою, вона прибула до Швеції в квітні 1945 року як біженка на білих автобусах.

Життя в Швеції ред.

У Швеції у 1950 році вона вийшла заміж за Свена-Олова Ліндхольма,[1] лідера Шведського соціалістичного союзу. Вони розлучилися в 1962 році, а потім вона вийшла заміж за Йорана Ассара Оредссона, лідера Партії Північних країн.

Політична активність ред.

У 1960 році Оредссон приєдналася до Nordic Realm Party (тоді відомої як Націонал-соціалістична бойова ліга Швеції) і у 1962 році стала її секретаркою. У 1975 році вона змінила свого чоловіка на посаді лідера партії, і тому стала першою жінкою-лідеркою партії у Швеції.[2] Однак всього за кілька років, у 1978 році, її чоловік знову став лідером партії.

У 1973 році Оредссон було звинувачено в порушенні закону про політичну форму, коли вона, її чоловік і заступник лідера партії Гайнц Бургмайстер носили пов’язки зі свастикою. Оредссон стверджувала, що свастика була не політичним символом, а духовним символом, і сказала, що пов’язки носили лише на приватній землі. Окружний суд Варберга їх виправдав.[3]

27 лютого 2018 року Оредссон була визнаний винною у розпалюванні расової ненависті після того, як нібито здійснила нацистське вітання під час однієї з демонстрацій Північного руху Опору в Борленге[4]. Пізніше вона була виправдана[5] Свеа Ховретт.

На виборах 2018 року в Швеції Оредссон балотувалася до парламенту, представляючи Північний Рух Опору. Якби вона перемогла, це зробило б її найстаршою депутаткою, оскільки вона на шість років старша за нинішнього найстаршого депутата.[6]

Поява в ЗМІ ред.

Вона знялася в документальному фільмі NRK, громадської телерадіокомпанії Норвегії, під назвою "Rasekrigerne" ("Воїни раси"). Документальний фільм був збіркою кадрів демонстрацій, активності та інтерв’ю з Північного руху опору, неонацистської організації, членом якої наразі є Оредссон. У документальному фільмі вона оплакує свого померлого чоловіка Йорана, який помер у 2010 році, і каже: «Нехай фюрер піклується про нього. А якщо фюрера немає, то нехай Бог піклується про нього».[7]

У Расекрігерне вона розповіла про своє щорічне відвідування таємних зустрічей у Берліні з іншими ветеранами нацизму.

Примітки ред.

  1. ↑ En barndom med Führerväder. HD. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. ↑ https://tv.nrk.no/serie/brennpunkt [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.] "Rasekrigerne"
  3. ↑ Heléne Lööw (2004). Nazism in Sweden 1924–1979 (Swedish) . Stockholm: Ordfront. ISBN 91-7324-684-0.
  4. ↑ Vera Oredsson döms för Hitlerhälsning. expo.se. Архів оригіналу за 1 березня 2018.
  5. ↑ Hovrätten ändrar dom – Vera Oredsson frias för hets. Expo.se (швед.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ Motståndsrörelsen.se. xn--motstndsrrelsen-llb70a.se. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. ↑ NRK TV – Brennpunkt (норв.), архів оригіналу за 19 травня 2021, процитовано 20 жовтня 2019
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віра_Оредссон&oldid=40377384