Віра Златарева
Віра Димитрова Златарева (болг. Вера Златарева; 3 грудня 1905 — 19 серпня 1977) — болгарська громадська діячка, феміністка, суфражистка, письменниця і юристка. Член Спілки вчених Болгарії.
| Віра Златарева | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Вера Златарева | ||||
| Народилася |
3 грудня 1905 Голямо-Белово, Князівство Болгарія | |||
| Померла |
19 серпня 1977 (71 рік) Софія, Народна Республіка Болгарія | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія | |||
| Діяльність | юристка, публіцистка, політична діячка, активістка за права жінок | |||
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського (1931) | |||
| Партія | Bulgarian Agrarian National Uniond | |||
| У шлюбі з | Mihail Genovskid | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Ранні роки та освіта ред.
Віра Златарева народилася 3 грудня 1905 року селі Голямо-Місто в Болгарії. Вона закінчила середню та старшу школу в Пловдиві, після чого переїхала до Софії і закінчила юридичний факультет Софійського університету в 1929 році, а два роки по тому отримала ступінь доктора філософії.
Робота ред.
У 1931-1932-х роках Віра Димитрова працювала помічником юрисконсульта в міністерстві сільського господарства і державного майна Болгарії, а потім помічником керівника управління по боротьбі з соціальними правопорушеннями. В 1938 році вона брала участь у конкурсі на стипендію у сфері кримінальної соціології в Міжнародній федерації жінок-вчених.
Вона також співпрацювала з журналами «Філософськи преглед», «Правна мисъл», «Фар на въздържанието», «Трезвеност», «Литературен глас», «Вестник за жената», «Женски глас», «Адвокатски преглед»[1], «Полицай» та «Преглед за трудово право».
Особисте життя ред.
Віра Златарева була одружена з юристом Михайлом Геновскі[2] (1903—1966), у них було двоє дітей. Разом з чоловіком вона була редактором болгарського журналу «Земя і труд»[1].
Бібліографія ред.
Віра Димитрова — автор багатьох монографій з юридичним та науково-популярним змістом:
- «Наказание и осигурителни мерки» (докторская диссертация/монография, Пловдив, 1931, 88 с.)
- «Психология и социология на българската проститутка» (монография, София, 1935, 340 с.)
- «Проституцията и борбата против нея» (1936)
- «Обществени грижи» (монография, София, 1940, 203 с.)
- «Изнасилване» (1940)
- «Имуществени отношения между съпрузите» (1941)
- «Правната защита на жената» (1945)
- «Селянката и новото време» (1947)
- «Правната защита на брака и семейството в Народна република България» (1958)[1]
Примітки ред.
- ↑ а б в Литературен свят » В » Вера Златарева (bg-BG) . Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Вера Златарева | БАУЖ — Българска асоциация на университетските жени (bg-BG) . Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 25 березня 2019.