Вінчик (геральдика)
Вінчик — частина головного убору, схожа на діадему або віночок.[1][2][3] Слово вінчик також використовується для позначення основи в короні або коронки з або без ковпачка.[4][5] Діадема і вінчик часто використовуються як взаємозамінні,[6] а «відкриті коронки», що не мають арок (на відміну від « закритих корон»), також називаються обручами.[7] По- грецьки це відомо як стефанос, а латиною як corona aperta, хоча стефанос більше асоціюється з лавровими вінками та терновим вінцем, який, як кажуть, був покладений на голову Ісуса.[8]
У геральдиці навколо щита носія може бути розміщений коло лицарського ордену, що означає членство в певному ордені. У британській геральдиці це стосується ступенів Командор і вище (тобто Кавалер-командорів і лицарів Великого хреста).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Iorwerth Eiddon Stephen Edwards (1976). Tutankhamun's Jewelry. Egypt: Metropolitan Museum of Art. с. 9. ISBN 978-0-87099-155-4. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ John Steane (2003). The Archaeology of the Medieval English Monarchy. Routledge. с. 31. ISBN 978-1-134-64159-8. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Albert Barnes (1859). Notes Explanatory and Practical on the Book of Revelation. Harper & brothers. с. 246. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Nicholas Carlisle (1813). A Topographical Dictionary of Scotland, and of the Islands in the British Seas. G. and W. Nicol and Bell and Bradfute. с. 482. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Francis Joseph Baigent; Charles James Russell (1864). A Practical Manual of Heraldry and of Heraldic Illumination: With a Glossary of the Principal Terms Used in Heraldry. G. Rowney. с. 39—40. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Edward Francis Twining (1967). European Regalia. Batsford. с. 66. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ A Lady (1840). Anecdotes, Personal Traits, and Characteristic Sketches of Victoria the First. William Bennett. с. 547. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ Chris Woodall (2015). Atonement: God's Means of Effecting Man's Reconciliation. Wipf and Stock Publishers. с. 173. ISBN 978-1-4982-0795-9. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.