Вільям Реншоу
Вільям «Віллі» Чарльз Реншоу (англ. William Charles Renshaw; 3 січня 1861, Лемінгтон, Ворикшир — 12 серпня 1904, Дорсет) — британський тенісист, перший президент Асоціації лаун-тенісу[en].
| Вільям Реншоу | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | Велика Британія |
| Дата народження | 3 січня 1861 |
| Місце народження | Лемінгтон, Ворикшир, Англія |
| Дата смерті | 12 серпня 1904 (43 роки) |
| Місце смерті | Дорсет, Англія |
| Зріст | 178 см |
| Вага | 68 кг |
| Початок кар'єри | 1879 |
| Завершення кар'єри | 1893 |
| Робоча рука | права |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1890) |
Парний розряд | |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1884, 1885, 1886, 1888, 1889) |
| Інші парні турніри | |
Біографія ред.
Вільям Реншоу народився 3 січня 1861 року у місті Лемінгтон в родині Джеймса Реншоу та Еллен Найт, і був молодше свого брата-близнюка Ернеста на 15 хвилин. Його батько Джеймс Реншоу помер за кілька місяців до народження синів, але він залишив своїй родині достатньо грошей для того[1], щоб Вільям та Ернест, надалі, могли повністю зосередитися на тенісі, не піклуючись про те, як заробити собі на життя. Протягом двох років (1872—1874) брати вчилися в коледжі в Челтенхемі [1].
Вільям Реншоу був обраний президентом Асоціації лаун-тенісу в січні 1888 року і займав цей пост протягом восьми років.
Помер у місті Свонейдж 12 серпня 1904 року.
1983 року брати Вільям та Ернест Реншоу удостоїлися місця в Міжнародній залі тенісної слави в Ньюпорті.
Спортивна кар'єра ред.
Вільям Реншоу почав регулярно брати участь у «дорослих» турнірах в 1879 році, і тоді ж він здобув свою першу перемогу: у фіналі турніру в Челтенхемі він в чотирьох партіях обіграв ірландця Віра Гулда. 1880 року — переміг на Чемпіонаті Ірландії і його суперником у Челендж-матчі (фіналі турніру) був знову Вір Гулд.
Вперше брати виступили на Вімблдоні 1880 року, і Вільям програв уже в третьому колі, зазнавши поразки в чотирьох партіях від Едварда Вудхауса. Але вже в наступному році почалася ера його абсолютного домінування: з 1881 по 1889 рік він завоював сім титулів у чоловічому одиночному розряді (рекорд, який він ділить з Піт Сампрас і Роджером Федерером), і шість з них підряд (1881—1886). Перший титул на Вімблдоні 20-річний Вільям здобув, розгромивши у Челендж-мтачі за 37 хвилин Джона Хартлі 6-0, 6-1, 6-1. У фіналі Вімблдонського турніру в одиночному розряді Вільям тричі грав проти свого брата Ернеста (1882, 1883 та 1889), і у всіх трьох випадках йому вдавалося здобути перемогу. Також, разом з братом, здобув п'ять перемог у чоловічому парному розряді.
Крім того, Вільям десять разів вигравав Чемпіонат Ірландії: тричі в одиночному розряді (1880–1882), чотири рази в чоловічому парному розряді, разом з братом (1881, 1883-1885) і тричі в змішаному парному розряді (1881 — з міс Аберкромбі, 1884—1885 — з М. Уотсон). Також Вільям разом з братом тричі (1880, 1881, 1884) перемагав на Чемпіонаті Оксфордського університету в чоловічому парному розряді[2] (цей турнір, всупереч своїй назві, був відкритий для всіх охочих, а не тільки для студентів).
У літні місяці Вільям Реншоу змагався на турнірах в Англії та Ірландії, а взимку грав на кортах Французької Рив'єри. Він наполегливо тренувався протягом усього сезону[3] і був «одним з перших справжніх професіоналів в цьому виді спорту»[4].
1893 року, коли брати Реншоу востаннє з'явилися на Вімблдонський кортах, вони повинні були грати один проти одного вже в першому колі, але Вільям знявся зі змагань на користь старшого брата. В цьому ж році він здобув свій останній титул: на турнірі в Ексмуті у фіналі він з рахунком 6-2, 6-4, 6-3 обіграв Герберта Грова.
Фінали турнірів Великого шолома ред.
Одиночний розряд ред.
Перемоги ред.
| Рік | Турнір | Суперник у Фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1881 | Вімблдонський турнір | .svg){kind=small} Джон Хартлі |
6-0, 6-1, 6-1 |
| 1882 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
6-1, 2-6, 4-6, 6-2, 6-2 |
| 1883 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
2-6, 6-3, 6-3, 4-6, 6-3 |
| 1884 | Вімблдонський турнір | Герберт Лофорд |
6-0, 6-4, 9-7 |
| 1885 | Вімблдонський турнір | Герберт Лофорд |
7-5, 6-2, 4-6, 7-5 |
| 1886 | Вімблдонський турнір | Герберт Лофорд |
6-0, 5-7, 6-3, 6-4 |
| 1889 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
7-5, 6-2, 4-6, 7-5 |
Поразки ред.
| Рік | турнір | Суперник у Фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1890 | Вімблдонський турнір | Віллабі Гемільтон |
8-6, 2-6, 6-3, 1-6, 1-6 |
Парний розряд ред.
Перемоги ред.
| Рік | Турнір | Партнер | Суперники в фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1884 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
Ернест Льюїс Едвард Вільямс |
6-3, 6-1, 1-6, 6-4 |
| 1885 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
Клод Фаррер Артур Стенлі |
6-3, 6-3, 10-8 |
| 1886 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
Клод Фаррер Артур Стенлі |
6-3, 6-3, 4-6, 7-5 |
| 1888 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
Герберт Вілберфорс Патрік Боуз-Лайон |
2-6, 1-6, 6-3, 6-4, 6-3 |
| 1889 | Вімблдонський турнір | Ернест Реншоу |
Ернест Льюїс Джордж Гільярд |
6-4, 6-4, 3-6, 0-6, 6-1 |
Література ред.
- «The glorious reign of Renshaw» // A. Wallis Myers. The complete lawn tennis player. — Philadelphia : G.W. Jacobs & co, 1908. — P. 18-24.
- William Renshaw // Baily's Magazine of Sports & Pastimes, vol. 82. — 1904. — P. 345.
Примітки ред.
- ↑ а б Oxford Dictionary.
- ↑ «Oxford University Lawn Tennis Club: 1879—1883» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Norham Gardens Lawn Tennis Club
- ↑ Забуті герої тенісу: Вільям Реншоу [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ «Вільям Реншоу — Перша тенісна суперзірка» [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Atp Tennis World
Посилання ред.
- Вільям Реншоу [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.) на сайті International Tennis Hall of Fame
- Вільям Реншоу на Tennis Archives[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
- Wray Vamplew. «Renshaw, William Charles». Oxford Dictionary of National Biography — Oxford University Press. 2004-12
