Вікіпедія

Вільям Мерріт Чейз

американський художник

Вільям Мерріт Чейз (англ. William Merritt Chase; 1 листопада, 1849, Вільямсбург, штат Індіана — 25 жовтня, 1919, Нью-Йорк) — викладач і художник зі Сполучених Штатів, представник імпресіонізму.

Вільям Мерріт Чейз
William Merritt Chase
«Автопортрет», 1915 р.
Народження 1 листопада 1849(1849-11-01)
Вільямсбург, штат Індіана
Смерть 25 жовтня 1919(1919-10-25) (69 років)
  Нью-Йорк
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Країна США США
Жанр побутовий жанр, пейзаж, портрет
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник, фотограф
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Роки творчості 1878–1918
Вчитель Barton S. Haysd, Jacob Coxd, Lemuel Wilmarthd і Joseph Oriel Eatond
Відомі учні Кеннет Гейс Міллер, Джорджія О'Кіф, Adelaide Alsop Robineaud[1] і Edith Dimockd
Працівник Пенсільванська академія образотворчих мистецтв
Член Американська академія мистецтв та літератури
Твори Still Life with Watermelond
У шлюбі з Alice Gerson Chased
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[2], Музей мистецтв Індіанаполіса, Amon Carter Museum of American Artd, Художній музей, Terra Museum of American Artd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Phillips Collectiond, Бруклінський музей, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Тейт, Музей мистецтв Толедо, Princeton University Art Museumd, Philbrook Museum of Artd, Brauer Museum of Artd, Баварські державні колекції картинd, Художній музей Вірджинії, Frye Art Museumd, Fralin Museum of Artd, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Heckscher Museum of Artd, Національна портретна галерея США, Художня галерея Єльського університету, Currier Museum of Artd, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Міська галерея в будинку Ленбаха, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Далласький музей мистецтв, Рінглінг музей, Gilcrease Museumd, Музей д'Орсе, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Crystal Bridges Museum of American Artd, Брендівайн-Рівер, Редінзький громадський музейd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Vanderbilt University Fine Arts Galleryd, Інститут мистецтв Кларкаd, Національний музей образотворчого мистецтва[3], Художній музей Північної Кароліни[4], Ackland Art Museumd[5], Гарвардський художній музей, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Smart Museum of Artd, Художній музей Фогга[d], Національна академія дизайну, Нью Бритн музей американського мистецтва, Parrish Art Museumd, Денверський художній музей, Національний музей дизайну Купер—Г'юїт, Print Collectiond[6] і San Diego Museum of Artd
CMNS: Вільям Мерріт Чейз у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чейз.

Життєпис, ранні роки і перші успіхи ред.

Батьки — Девід Хестер Чейз та Сара Свейн Чейз. Вільям Мерріт був старшим сином в родині, де було п'ятеро молодших братів і сестер. 1861 року родина перебралась із провінційного Вільямсбурга до Індіанаполіса. Батько виготовляв жіноче взуття і торгував ним. Він наполягав, аби син продовжив бізнес батька. Але Вільям Мерріт мріяв стати художником.

У Індіанаполісі і розпочалась художня кар'єра молодого митця. Він служив у Військово-морському корпусі США, а з 1869 року навчався у Національній академії дизайну в місті Нью-Йорк. Серед його вчителів — Джозеф Оріел Ітон (Joseph Oriel Eaton) і Лемуіл Вілмарт, останній стажувався в Парижі в майстерні Жана-Леона Жерома. Вільям Мерріт створював натюрморти і брав участь у місцевих виставках. Його помітили місцеві меценати-добродії і згодом запропонували гроші для перебування та стажування у Західній Європі.

Перебування у Європі ред.

Стажувався в Мюнхені в тамтешній художній академії. Він старанно вичав славнозвісних європейських митців, особливо 17 століття (Франс Галс, Антоніс ван Дейк). Художні манери останніх вплинули на декотрі композиції Чейза — «Придворний блазень», «Автопортрет у вбранні 17 століття», «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою» тощо.

Окрім Мюнхена художник відвідав Флоренцію та неодноразово Венецію.

  •  
    «Задумливість», 1885
  •  
    «Автопортрет у вбранні 17 століття»
  •  
    «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою», 1886
  •  
    Блазень, 1875

Власна родина ред.

1886 року він узяв шлюб із Алісою Герсон. Подружжя мало восьмеро дітей. Вільям Мерріт Чейз виборов матеріальний успіх. Родина перебралась у власну садибку Шиннекок на острові Лонг-Айленд, де Чейз працював викладачем.

Художня школа на Лонг-Айленді ред.

Згодом місцевість стала місцем відпочинку для багатих мешканців міста Нью-Йорк. Чейз спілкувався із багатіями і переконав їх фінансувати створення місцевої художньої колонії. Це вдалося і згодом на Лонг-Айленді були вибудовані гостьові будиночки та справжній готель, а місцевість перетворилась на відомий курорт. Вільям Мерріт Чейз працював там викладачем до 1902 року.

Літня художня школа отримала популярність, платня не зупиняла багатих жінок з Нью-Йорку, що залюбки малювали пейзажі і натюрморти як аматори. У період 1891–1902 рр. через Літню художню школу пройшло близько 1000 учнів.

Серед учнів Літньої художньої школи було і декілька видатних особистостей, серед них ті, що вибороли славу або у Сполучених Штатах, або міжнародну славу — Джозеф Стелла, Роквел Кент, Кетрін Бадд, Чарльз Шилер та інші.

Смерть ред.

Вільям Мерріт помер у Нью-Йорку 1919 року.

Вибрані твори ред.

 
«Світло й тінь» або «Нудьга удвох», 1884 р.
 
«Паркова лава», 1890 р.
 
«Розплідник рослин», 1890 р.
  • «Натюрморт з кавуном на обідньому столі», 1869 р.
  • «Блазень», 1875 р.
  • «Хлопчик з папугою», 1876 р., Художній музей Цинциннаті
  • «Антикварна крамничка», 1879 р., Бруклінський музей
  • «Азалії в зеленій вазі», 1882 р.
  • «Овочі на блюді»
  • «Інтер'єр майстерні», 1882 р.
  • «Місс Дора Вілер», 1883 р.
  • «Луїс Бетс»
  • «Узбережжя в Голландії», 1884 р.
  • «Світло й тінь» або «Нудьга удвох», 1884 р.
  • «Задумливість» (пані у кріслі), 1885 р.
  • «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою», 1886 р.
  • «Галерея для човнів у парку», 1887 р.
  • «Пані в синьому кімоно», 1888 р.
  • «Ню» або «Натурниця Магдалена», 1888 р.
  • «Пані біля вікна», пастель, 1889 р.
  • «Басейн для іграшкових човнів», 1890 р.
  • «Озеро на Лонг Айленді», 1890 р.
  • «Паркова лава», 1890 р.
  • «Розплідник рослин», 1890 р.
  • «Старий шлях до моря», 1893 р.
  • «Пагорби Шиннекок», 1895 р., Бруклінський музей
  • «Післяобідня прогулянка», 1895 р., Художній музей Сан Дієго
  • «Дружній візит», 1895 р., Національна галерея мистецтв США
  • «Пані біля дзеркала», 1900 р., Художній музей Цинциннаті
  • «Портрет Хільди Спонг», 1900 р., Музей красних мистецтв Вірджинії
  • «Портрет Дороті та її сестри», 1901 р.
  • «Портрет місс Френсіс», 1905 р.
  • «Флоренція», 1907 р., Колекція Філіпс
  • «Сад в Італії», 1909 р.
  • «Риби і порцеляна», 1910 р.
  • «Добрі приятелі», 1911 р.
  • «Канал у Венеції», 1913 р.
  • «Автопортрет», 1915 р.

Галерея вибраних творів ред.

Джерела ред.

  • Gerdts, William H. (2001). American Impressionism (Second ed.). New York: Abbeville Press Publishers. ISBN 0-7892-0737-0.
  • Moure, Nancy (1998). California Art: 450 Years of Painting and Other Media. Los Angeles: Dustin Publications. ISBN 0-9614622-4-8.
  • Gerdts, William H. and South, Will (1998). California Impressionism. New York: Abbeville Press. ISBN 0-7892-0176-3.
  • Landauer, Susan (Editor) (1996). California Impressionists. Athens, Ga.: The Irvine Museum and Georgia Museum of Art. ISBN 0-915977-25-7.
  • Larkin, Susan G. (2001). The Cos Cob Art Colony. New York: the National Academy of Design. ISBN 0-300-08852-3.
  • Weinberg, Barbara H. (2004). Childe Hassam: American Impressionist. New York: The Metropolitan Museum of Art. ISBN 1-58839-119-1.
  • Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1986). Plein Air Painters of California: The North. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-1-5.
  • Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1982). Plein Air Painters of California: The Southland. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-0-7.
  • Peterson, Brian H. (Editor) (2002). Pennsylvania Impressionism. Philadelphia: James A. Michener Art Museum and University of Pennsylvania Press. ISBN 0-8122-3700-5.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Мерріт Чейз

Див. також ред.

  1. ↑ http://syracusethenandnow.org/Nghbrhds/Strathmore/AARobineau.htm
  2. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/10473
  3. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  4. ↑ https://ncartmuseum.org/artist/william-merritt-chase/
  5. ↑ https://ackland.emuseum.com/people/7156/william-merritt-chase/objects
  6. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/313404
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Мерріт_Чейз&oldid=41762652