Вільям Кюртон
Вільям Кюртон (англ. William Cureton; 1808 — 17 червня 1864) — англійський сходознавець, іноземний член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (1862)[8].
| Вільям Кюртон | |
|---|---|
| Народився |
1808[1][2][…] Шропшир, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 17 червня 1864[2][4][…] або 1864[6] |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | орієнталіст, богослов, бібліотекар, філолог, священник |
| Alma mater |
Крайст Черч Haberdashers' Adamsd |
| Галузь | сирійська мова[6] і філологія[6] |
| Заклад | Британський музей |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Російська академія наук Академія надписів та красного письменства (1864)[7] |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Навчався в Оксфорді, прийняв духовне звання, опублікував у 1846 році перший том каталогу арабських рукописів Британського музею. Його слава в науковому світі була заснована, головним чином, на його виданнях і обробках до того часу невідомих, важливих для історії стародавньої християнської церкви, сирійських рукописів із зібрання в 1841 і 1843 роках, отриманого Таттамом в монастирях єгипетської соляної пустелі.
Першою і найвідомішою його публікацією був сирійський переклад листів Ігнатія до Полікарпа, ефесеям і римлянам (Лондон, 1845), що викликав серйозні літературні суперечки. Кюртон енергійно відстоював позицію про те, що відкритий ним сирійський текст є оригіналом листів; як доказ він наводив роботи: «Vinditiae Ignatianae» (1846) і «Corpus Ignatianum» (1849).
Кюртон опублікував також сирійський переклад «Послань святого Афанасія» (1846), третю частину церковної історії Іоанна Ефеського (Оксфорд, 1853), «Specilegium syriacum» (1855), різночитання тексту сирійських євангелій (1850), «Історію мучеників палестинських», Євсевія (1861). З арабських його видань головні: «Книга релігійних і філософських сект» Шахрастані (1842–1846), «Коментар до жалобної пісні Єремія» Равві Танхума (1843) і «Стовп віри сунітів» Ен-Насафі (1843).
Див. також ред.
- Сирійські версії Біблії: Єфрем Сирин, Кьюртонський рукопис, Пешітта.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116766085 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ Кьюртон (Кюртон) Уильям (рос.). Информационная система «Архивы Российской академии наук». Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 12 листопада 2012.
Посилання ред.
- Кюртон, Вильям // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.