Вільмер Кабрера

колумбійський футболіст

Вільмер Кабрера (ісп. Wilmer Cabrera, нар. 15 вересня 1967, Барранкілья) — колумбійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Вільмер Кабрера
Особисті дані
Народження 15 вересня 1967(1967-09-15) (56 років)
  Барранкілья, Колумбія
Зріст 178 см
Вага 78 кг
Громадянство  Колумбія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1989 Колумбія «Санта-Фе» 61 (22)
1990–1997 Колумбія «Америка де Калі» 307 (33)
1997–1998 Аргентина «Індепендьєнте» 9 (1)
1998 Колумбія «Мільйонаріос» 0 (0)
1999 Колумбія «Санта-Фе» 25 (17)
1999–2000 Колумбія «Депортес Толіма» 10 (3)
2001 Колумбія «Бояка Чико»  ? (?)
2001–2004 Коста-Рика «Ередіано» 15 (6)
2004–2005 США «Раф Райдерс» 25 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1985–1987 Колумбія Колумбія U-20  ? (?)
1989–1998 Колумбія Колумбія 48 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2006 США «Саффолк Каунті» (помічник)
2006–2007 США B.W. Gottschee
2007 США США U-18
2007–2012 США США U-17
2012–2013 США «Колорадо Репідс» (помічник)
2014 США «Чівас США»
2016 США «Ріо Гранде Веллі»
2016– США «Х'юстон Динамо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Америка де Калі», а також національну збірну Колумбії, з якою був учасником двох чемпіонатів світу та чотирьох Кубків Америки. Як тренер став працювати у США. З 2016 року очолює тренерський штаб команди «Х'юстон Динамо».

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду клубу «Санта-Фе», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 61 матчі чемпіонату і 1989 року виграв з командою Кубок Колумбії.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Америка де Калі», до складу якого приєднався 1990 року. Відіграв за команду з Калі наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Америка де Калі», був основним гравцем захисту команди і за цей час тричі став чемпіоном Колумбії, а також став фіналістом Кубка Лібертадорес 1996 року.

Згодом у сезоні 1997/98 недовго пограв за аргентинське «Індепендьєнте» (Авельянеда), після чого повернувся на батьківщину і грав за клуби «Мільйонаріос», «Санта-Фе», «Депортес Толіма» та «Бояка Чико».

У 2001—2004 роках був гравцем костариканського «Ередіано», а завершив професійну ігрову кар'єру у американському клубі «Лонг-Айленд Раф Райдерс», за команду якого виступав протягом 2004—2005 років разом із співвітчизником Андресом Естрадою.

Виступи за збірні ред.

Протягом 1985—1987 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1985 року в СРСР та 1987 року в Чилі, а також виграв домашній молодіжний чемпіонат Південної Америки у 1987 році.

1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Колумбії на розіграші Кубка Америки 1989 року у Бразилії, де колумбійці не вийшли з групи.

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, проте на поле не виходив. Після цього брав участь ще у трьох Кубках Америки — 1991 року у Чилі, 1995 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди, та 1997 року у Болівії.

Останнім великим турніром для Кабрери став чемпіонат світу 1998 року у Франції, де він зіграв у всіх трьох матчах своєї команди: іграх групового турніру проти збірних Румунії, Тунісу і Англії, у всіх них Кабрера виходив у стартовому складі збірної, проводячи на полі всі 90 хвилин[1]. Того ж року Вільмер закінчив виступи у збірній.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 48 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера ред.

Закінчивши кар'єру гравця, Кабрера почав працювати у фронт-офісі MLS менеджером з розвитку латиноамериканських масових і молодіжних програм[2].

Отримавши у 2005 році тренерську ліцензію USSF категорії А, Кабрера увійшов до тренерського штабу збірної США для гравців до 18 років, а 25 жовтня 2007 року його призначили головним тренером юнацької збірної США до 17 років. З цією командою Вільмер став переможцем юнацького чемпіонату КОНКАКАФ (U-17) 2011 року у Ямайці.

31 березня 2012 року він став асистентом головного тренера в клубі «Колорадо Репідс»[3], а 9 січня 2014 року став головним тренером клуба MLS «Чівас США»[4]. Клуб був ліквідований наприкінці сезону, а команда Кабрери зайняла сьоме місце на Західній конференції, найвищій фініш для «Чівас» за останні п'ять сезонів[5].

2 грудня 2015 року став головним тренером новоствореного клубу USL «Ріо Гранде Веллі»[6]. Команда, будучи фарм-клубом «Х'юстон Динамо», вдало виступила у наступному сезоні, ставши другою у Західній конференції, після чого 28 жовтня 2016 року він був призначений головним тренером основної команди, «Х'юстон Динамо» з MLS[7]. З нею 2018 року виграв Відкритий кубок США.

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

Примітки ред.

  1. Player Profile for Wilmer Cabrera in the Soccer World Cups. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
  2. Houston Dynamo appoint Wilmer Cabrera as head coach (Пресреліз). Houston Dynamo. 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 18 березня 2017.
  3. Cabrera, Caffrey join Pareja's coaching staff. Colorado Rapids. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
  4. Chivas USA Communications (9 січня 2014). Wilmer Cabrera es nombrado Director Técnico de Chivas USA | Chivas USA appoint Wilmer Cabrera as Head Coach | Chivas USA (англ.). Cdchivasusa.com. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
  5. Roepken, Corey (29 жовтня 2016). Wilmer Cabrera recovered from Chivas USA debacle. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
  6. Aguirre, Mario (2 грудня 2015). Wilmer Cabrera named RGV FC Toros coach. The Monitor. McAllen, Texas. Процитовано 18 березня 2017.
  7. Roepken, Corey (28 жовтня 2016). Dynamo introduce coach Wilmer Cabrera with hopes of bringing back club's winning ways. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.

Посилання ред.