Вільгельм Майзе (генерал)

Вільгельм Майзе
нім. Wilhelm Meise
Народився	16 серпня 1891; Мюнхен, Німецька імперія
Помер	11 серпня 1974 (82 роки)
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
	; ; ;

Вільгельм Майзе (нім. Wilhelm Meise; 16 серпня 1891, Мюнхен — 11 серпня 1974) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майзе.

Біографія ред.

В липні 1910 року поступив на службу в 3-й інженерний батальйон Баварської армії. Учасник Першої світової війни, служив у інженерних частинах.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1935 року — командир 7-го (Мюнхен), з 1 квітня 1938 року — 17-го інженерного батальйону (Інгольштадт). З 1 лютого 1939 року — командувач інженерними частинами в Лінці.

Під час Польської кампанії керував Рейнськими переправами. З 1 листопада 1939 року — командувач інженерними частинами 12-ї армії, з 1 жовтня 1941 року — групи армій «Центр». З 1 вересня 1943 року — вищий командир інженерних частин 2 (спецштаб Майзе в Росії). З 1 грудня 1943 року — командувач інженерними частинами групи армій «B». З 1 січня 1945 року — інспектор інженерних частин вермахту. З 1 червня по 25 липня 1945 року перебував у полоні.

Звання ред.

Фанен-юнкер (18 липня 1910)
Унтер-офіцер (18 жовтня 1910)
Фенріх (3 березня 1911)
Лейтенант (28 жовтня 1912)
Обер-лейтенант (14 січня 1916)
Гауптман (22 березня 1918)
Майор (1 лютого 1931)
Оберст-лейтенант (1 липня 1934)
Оберст (1 серпня 1936)
Генерал-майор (1 вересня 1940)
Генерал-лейтенант (1 вересня 1942)

Нагороди ред.

Медаль принца-регента Луїтпольда
- срібна (29 квітня 1911)
- золота (квітень 1923)
Залізний хрест
- 2-го класу (18 вересня 1914)
- 1-го класу (25 листопада 1915)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу
- з мечами (15 січня 1915)
- з короною і мечами (1 січня 1918)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (9 червня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) (Болгарія)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (2 серпня 1939)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (26 травня 1940)
- 1-го класу (11 червня 1940)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (28 липня 1942)
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Німецький хрест в сріблі (22 липня 1944)
Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами (Болгарія)

Література ред.

Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 154.