Вікіпедія:Фандом

Вікіпедія не має цензури та не обмежує авторів у темах, на які можна писати статті. Це спокушає поціновувачів творів мистецтва (аніме, ігор, книжок, коміксів, серіалів, фільмів абощо) розкривати найдрібніші подробиці про ці твори.

Але є дві основні причини, чому в багатьох випадках писати про улюблені світи та улюблених персонажів є поганою ідеєю:

1. Вікіпедія пишеться за надійними вторинними джерелами, яких у більшості випадків недостатньо для розлогого та цікавого опису уявного всесвіту.
2. Спеціалізованими сайтами для розміщення такої інформації є фандоми. Вони дають поле для творчости та дозволяють фанатам писати про світи якісно та повно. Розвивати українські фандоми — також важлива задача.

Надійні джерела

Загальними вимогами для всіх статей Вікіпедії є ВП:АД і ВП:В, які стверджують те, що будь-яка інформація має походити з надійних вторинних джерел, незалежних від об'єкта оповіді. Відповідно до ВП:ЖОД забороняється проводити дослідження всередині статей, якими є авторські теорії та інтерпретації сюжетів. А ВП:КЗ визначають, коли предмет оповіді може стати темою для статті.

Ці правила не є м'якшими для уявних всесвітів, ці світи та їх об'єкти оцінюються за їх значущістю поза межами конкретного вигаданого світу. Іншими словами — елемент вигаданого всесвіту слід розглядати як окремий витвір мистецтва, значущість якого також визначається окремо.

Зазвичай фандомні статті пишуться за описом з фанатських сайтів, як fandom.com. Це категорично неприпустимо — ці сайти наповнюються фанатами, які аж ніяк не є фахівцями (див. також en:WP:FANDOM). Якщо у вас є бажання додати фандом як джерело — краще одразу пишіть статтю на українськомовному фандомі.

Іншим поширеним видом джерел є різноманітні книги, ігри та сайти, які описують, пояснюють або доповнюють основний лор. Такі первинні джерела можуть добре описувати вигаданий світ, але вони ніяк не можуть надавати значущість — вона визначається у реальному світі незалежними джерелами.

Не рідкісними є посилання на рекламу, анонси, офіційні сайти, де ці світи описані так, щоб максимально зацікавити потенційного глядача/покупця/гравця, що теж не є прийнятним. Але, звісно, надати в кінці статті посилання на фандом та офіційний сайт — чудово, тільки інформація з них має вживатись украй обмежено.

Переваги фандомів

Однією з головних причин не створювати фандомні статті є те, що майже завжди Вікіпедія не здатна описати вигадані світи так добре, як це роблять фандоми. На це є ряд причин:

1. З огляду на попередній розділ, Вікіпедія дуже обмежує як джерела, так і стиль подання інформації. Фандоми зазвичай дають майже повну свободу: там є місце для оригінальних теорій, опису пасхалок і відсилок, вільного переказу сюжетів. І там немає жорстких правил, через які ваші редагування та скриншоти будуть видаляти.
2. Більшість об'єктів/явищ є абсолютно незначущими за межами вигаданого всесвіту. Наприклад, другорядні персонажі, ігрові квести, ігрові предмети, локації абощо. Тому в Вікіпедії ніколи не буде зручних посилань на такі статті — їх усе одно доведеться читати на фандомі. І краще починати писати це одразу там.
3. Фандоми мають значно кращий інструментарій: там менш консервативний дизайн, є шаблони та іконки, призначені для конкретної теми. На додачу — ви маєте всі необхідні сторінки іншими мовами, які легше перекласти в межах одного сайта.

Це цілком природно, що різні сайти мають різні допуски щодо значущости, джерел та творчости. Тож не слід вважати, що все цікаве має бути на Вікіпедії — навпаки, розвиваючи прямо призначені для цього сайти, ви зробите значно кращу послугу для українських фанатів певного всесвіту.

Як писати про уявні світи в Вікіпедії

Писати про ігри, фільми, серіали, книжки в Вікіпедії слід так само як і про все інше: за надійними вторинними джерелами, без оригінальних досліджень. Для Вікіпедії типово писати про реальні властивості предметів творчості: автори, режисери, студії, історія створення, рецензії та критика. Енциклопедичні описи, які надають читачу уявлення про твір — це чудово.

Багато уявних світів справді мають висвітлення у таких джерелах, які пасують Вікіпедії. Наприклад, мови всесвіту Толкіна стають предметами наукових робіт і досліджуються лінгвістами. Окремі персонажі коміксів і фільмів можуть бути не менш вагомими мистецькими витворами, ніж художні книги, скульптури або картини. І вони можуть заслуговувати на опис — допоки цей опис пишеться за вторинними джерелами.

Нижче наведено умовну таблицю типових джерел та варіантів їх застосування.

	Залежні джерела	Незалежні джерела
Первинне	безпосередньо фільм, книга, гра абощо: ? припустимо навести тривіальний факт, який легко перевірити при перегляді Ні створювати власні інтерпретації та домисли навколо сюжету категорично неприпустимо, оскільки це є оригінальним дослідженням
	офіційні сайти, анонси, заяви абощо: ?можуть обережно використовуватись для підтвердження факту заяви, анонсу або додаткової інформації	заяви незалежних осіб, згадки у художніх творах абощо: ?можуть обережно використовуватись для підтвердження факту заяви, анонсу або додаткової інформації
Вторинне	книги, офіційні бази даних, що доповнюють або пояснюють наявний світ із детальними описами: ?можуть застосовуватись тільки як допоміжні описові джерела, але ніяк не додають значущости	незалежні книги, наукові роботи, згадки в авторитетних медіа: Такоптимальне для використання, якщо це надійне джерело
Третинне	фандоми, форуми, фансайти абощо: Ні використання інформації звідси категорично неприпустиме	універсальні енциклопедії, словники абощо Так оптимальне для використання, якщо це надійне джерело

Див. також

• Вікіпедія:Авторитетні джерела
  • Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
• Вікіпедія:Не просувайте відсебеньки
• Вікіпедія:Не створюйте містифікації
• WP:FANDOM