Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 липня 2013
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
Зміст
- Поставив: Перенесено зі швидкого вилучення. Аргументація: «явна реклама чи спам». --Acedtalk 00:27, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
За:
Проти:
- Не реклама. І я її трохи переоформив. ✍ Ґрін Зіро Обг
- --robot777 (обговорення) 22:26, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Значимо, але необхідно доопрацьовувати. Подивіться статтю у німецькій вікі de:Webasto. Можна перекласти. --Kharkivian (обг.) 12:14, 21 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Інтервікі. Дописувати.--Ragnarok (обговорення) 06:56, 24 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Не спам. Залишити. Рома (обговорення) 09:49, 29 липня 2013 (UTC)Відповісти
Утримуюсь:
Підсумок
ред.Залишено за аргументами «проти». --Geohem 15:09, 3 серпня 2013 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Geohem 08:17, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
За:
- Оригінальне дослідження на підставі первинних джерел. Значимість теорії, як і її обгрунтованість ні чим не підтверджена. --Geohem 08:17, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Не бачу підстав для того, щоб залишити у вигляді окремої статті. --robot777 (обговорення) 22:13, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Дійсно, трохи схоже на ОД. Плюс немає джерел іноземними мовами, це б показало поширеність теорії. Гугл загалом мовчить, показує одного й того ж автора. Просування неавторитетних теорій.--Ragnarok (обговорення) 06:56, 24 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Це не теорія, а гіпотеза. ✍ Green Zero Обг 07:43, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний ✍ Green Zero, дякую Вам за підтримку. Це дійсно не теорія, а гіпотеза, що є абсолютно різні речі. --NavigatorN 15:25, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Це не теорія, а гіпотеза. ✍ Green Zero Обг 07:43, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Поставив: -- Користувач: Науковець
Проти:
Проти, бо: Немає тут ніякого піару стосовно Чепи:
а) перші публікації Чепи, які стосуються Бояна датуються 2000 (стаття), 2001(брошюра), розділ у монографії(дублює текст брошюри) не містит номінаціїї "гіпотеза Вельтмана-Чепи". Така номінація появилася після того, як ідея Чепи почала тиражуватися без посилання на її автора. Підтвердження моїх слів можна знайти у гуглі, наприклад, у текстах Настенко-Каполєт. Щоб відстояти свій приоритет, Чепа змушений надрукувати статтю в академічному збірнику де (повторюю, це вимушений захід, щоб відстояти своє авторство) називає свою ідею Гіпотезою Вельтмана-Чепи.
б) Чим відрізняється гіпотеза Вельтмана (гіпотеза Вельтмана-Лонгінова-Черепніна) від гіпотези Чепи? Вельтман висловив припущення (гіпотезу), що ім'я "Боян" це наслідок "искажения имени Ян" видавцями "Слова". Гіпотеза Чепи - Боян це одне з імен літописного Яна, що, серед іншого, підтверджуються тогочасною практикою паралельного існування у людини "хрестильного" імені, світського імені, імені мовою матері-іноземки тощо. Назва "Гіпотеза Вельтмана-Чепи" вказую на протитип ідеї, на повагу Чепи до Вельтмана, який сказав "а".
в) Гіпотеза "В-Ч" не має перспективи перетворитися на теорію, навіть у випадку її підтвердження. Ця гіпотеза підпорядкована більш загальному твердженню про автентичність/підробленість "Слова". Тільки підтвердження/спростування гіпотези, що слово було створено у ХІІ столітті, що тогочасна Русь перебувала на досить високаму рівні розвитку підтвердить/спростує гіпотезу "В-Ч".
г) чи доцільно зберегти статтю "ГІПОТЕЗА ВЕЛЬТМАНА-ЧЕПИ"? ОДНОЗНАЧНО - ТАК! '''''
- Навіщо ці корегування структури обговорення?! Крім того, свої повідомлення треба підписувати!--robot777 (обговорення) 09:48, 29 липня 2013 (UTC)Відповісти
Утримуюсь:
- Перекинути на сторінку Чепи, можна на Бояна. Самостійного енциклопедичного значення не бачу. --Дядько Ігор (обговорення) 05:37, 21 липня 2013 (UTC)Відповісти
Користувач: Науковець
Вибачте, що не було підпису. Я ще не спец у обговореннях.
- Поставив: --NavigatorN 2:31, 3 вересня 2013 (UTC)
Проти:
Прошу залишити Гіпотезу Вельтмана-Чепи у вигляді окремої статті, а не долучити до Бояна, бо, в такому разі взагалі втрачається сенс гіпотези як такої. Гіпотеза чи підтверджується, чи спростовується, але не вилучається. Ця гіпотеза є вкладом в сучасну науку і має за мету привертати увагу молодих дослідників. Відсутність посилань на іншомовні джерела не є доказом малозначущості гіпотези. Закордонні автори взагалі назвали "Слово" фальшивкою. На мою думку, таке "фальшування" Украінських літературних пам'ятників західними фахівцями є дуже зручним прийомом для знищення артефактів Української культури. І ми, як щирі українці, яким не байдужа наша стародавня унікальна культура, повинні підтримувати наукові дослідження вітчизняних вчених, а не допомогати її знищувати.
- Схиляюсь до думки, що стаття достатньо значима. Була висунута гіпотеза, тепер її мають або спростувати або довести. (Гіпотеза - наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад.) ✍ Green Zero Обг 07:47, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- А не підкажете чим значима ця гіпотеза? Що дозволяє її виокремити від мільйона інших?--Geohem 08:38, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Хз. Можливо, тому що, цю гіпотезу висунув історик і археолог Вельтман О.Х. Не слюсар.✍ Green Zero Обг 09:03, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Не слюсарі постійно висловлюють свої припущення та гіпотези. Значимість має визначатись вторинними джерелами.--Geohem 09:34, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний Geohem, будь ласка, озвучте мільйон гіпотез про Бояна, які Вам відомі, а науковцям ні? Чи Ви маєте на увазі щось інше? Якісь гіпотези взагалі? То хочу нагадати, що мова іде про гіпотезу відносно Бояна, так і потрібно обговорювати це питання, а не переводити розмову у зону абсурду. --NavigatorN 21:09, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Не думаю, що для гіпотез про Бояна слід робити якісь винятки.--Geohem 13:48, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний --Geohem, хіба хтось просив робити якісь винятки? Вас просили перерахувати хоч дещо з мільйону гіпотез про Бояна, про які Ви раніше писали. Якщо Ви щось стверджуєте, потрібно це аргументувати. Наукова значимість гіпотез визначається їх підтвердженням. Тільки непідтвержені гіпотези є незначимими, але ніяких додаткових критеріїв незначимості чи значимості теоретичних гіпотез сучасна наука не має. Відповідайте за свої слова та говоріть по-суті питання. Тим паче, що Ви маєте високе звання адміністратора Вікіпедії, але, судячи з Ваших коментарів, виникають сумніви у Вашій нейтральності та неупередженості, яких повинен дотримуватиь адміністратор. --NavigatorN 17:47, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Не приписуйте мені свої думки, це ви вигадали мільйон гіпотез про Бояна. Я вказав що існує багато любителів повигадувати різні "гіпотези", і Вікіпедія не місце для їх популяризації. Значимість гіпотези визначається її широким висвітленням та критикою у фахових виданнях. Стосовно гіпотези п.Чепи таке, висвітлення відсутнє, а отже і сама гіпотеза цікава лише її автору. --Geohem 15:07, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний --Geohem, хіба хтось просив робити якісь винятки? Вас просили перерахувати хоч дещо з мільйону гіпотез про Бояна, про які Ви раніше писали. Якщо Ви щось стверджуєте, потрібно це аргументувати. Наукова значимість гіпотез визначається їх підтвердженням. Тільки непідтвержені гіпотези є незначимими, але ніяких додаткових критеріїв незначимості чи значимості теоретичних гіпотез сучасна наука не має. Відповідайте за свої слова та говоріть по-суті питання. Тим паче, що Ви маєте високе звання адміністратора Вікіпедії, але, судячи з Ваших коментарів, виникають сумніви у Вашій нейтральності та неупередженості, яких повинен дотримуватиь адміністратор. --NavigatorN 17:47, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Не думаю, що для гіпотез про Бояна слід робити якісь винятки.--Geohem 13:48, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний Geohem, будь ласка, озвучте мільйон гіпотез про Бояна, які Вам відомі, а науковцям ні? Чи Ви маєте на увазі щось інше? Якісь гіпотези взагалі? То хочу нагадати, що мова іде про гіпотезу відносно Бояна, так і потрібно обговорювати це питання, а не переводити розмову у зону абсурду. --NavigatorN 21:09, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Не слюсарі постійно висловлюють свої припущення та гіпотези. Значимість має визначатись вторинними джерелами.--Geohem 09:34, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Хз. Можливо, тому що, цю гіпотезу висунув історик і археолог Вельтман О.Х. Не слюсар.✍ Green Zero Обг 09:03, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- А не підкажете чим значима ця гіпотеза? Що дозволяє її виокремити від мільйона інших?--Geohem 08:38, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
Проти:
- Шановний Geohem, цитую Вас: "А не підкажете чим значима ця гіпотеза? Що дозволяє її виокремити від мільйона інших?".
Вибачте, але виокремити гіпотезу можливо тільки з тих, що стосуються предмету обговорення, тобто Бояна. Чи Ви пропонуєте виокремлювати гіпотезу Вельтмана-Чепи з будь яких гіпотез взагалі? В статті написано: "Гіпотеза Вельтмана-Чепи належить до категорії наукових гіпотез, які на даному етапі розвитку науки не можуть бути однозначно підтверджені або спростовані. Таким прикладом є психолінгвістична гіпотеза Сепіра-Ворфа". Стаття Гіпотеза Сепіра-Ворфа у Вікіпедії існує, вона щє і досі перевіряється і її наявність у Вікі не викликає жодних питань. Чи гипотеза, яку висунули американські мовознавці це науково, а якщо гіпотезу висувають вітчизняні вчені - це популярізація і більш нічого? Ще раз нагадую, гіпотези не популяризуються, а пропонуються для перевірки. Наближається дата 1000-ліття Бояна і хіба вирішення питань автентичності та достовірності особи Бояна є неважливим для Української культури? Доречі, ви написали: "...існує багато любителів повигадувати різні "гіпотези". Шановний Geohem, хочу Вам нагадати, що пан Чепа фахівець і досить відомий вчений, а не "любитель вигадувати гіпотези". Дуже прошу Вас бути більш обережним з висловлюваннями і не ображати ні вітчизняних вчених, ні своїх співрозмовників з обговорення і ставитися поважніше та дбайливіше до Української культури. NavigatorN 23:19, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.Приєднана до статті про Бояна.--Dim Grits 05:13, 21 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Geohem 08:26, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
За:
- Формально кандидат наук, самопіар. Щодо значимості його наукових здобутків, то там «без 100 грам не розберешся», тому хочу почути думку інших. --Geohem 08:26, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Потрібна думка науковця психолога, але за вторинними ознаками (відсутність статей у міжнародних журналах, відсутність публічного обговорення досить скандальних гіпотез) не тільки незначимий, а можливо й імітатор. (Якщо не видаляти, то вичистити піар і ОД з 90% статті.) --Brunei (обговорення) 12:04, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Варто вилучити. Сумніви щодо цього були. Але переконався у недоцільності статті про номінанта. Так звані «наукові пошуки», насправді, — ВП:ОД-потуги нереалізованого кандидата наук — перечитайте й погодитеся. Самопіар! Називати голову первинної профсоюзної організації інституту «профспілковим та громадським діячем» — перебільшення навіть для нашої української (досить ліберальної) Вікіпедії. Перелік публікацій автора у збірниках наукових праць та тез — досить сумнівний «внесок» як для науковця із 40-річним стажем та завлаба протягом 16 (!) років. Пишатися, насправді, немає чим... Вибачте. --robot777 (обговорення) 21:17, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Варто вилучити. Самопіар! --Neon Knight (обговорення) 01:48, 27 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
Проти:
- Шановний robot777. Перш за все хочу сказати, що отримання наукового звання кандидата наук - це вже реалізація. Як, на Вашу думку повинен реалізовуватись науковець? Тихесенько сидіти і мовчати про свої дослідження? Нагадую, що у 1976-1991 роках, Чепа працював над тематикою ,яку замовила військово-промислова комісія СРСР. Ця тематика мала гриф "таємно" і зараз всі напрацювання зберігаються у червонозоряній. В ті часи можна було опублікувати тільки деякі крихти з існуючого доробку, надавши для цього цілу купу дозвільних паперів. Я розумію, що Ви, як людина молода, може цього всього і не знати. Але ситуація після 1991 року в науці і досі дуже далека від нормальної. Науковці отримують жалюгідну зарплатню. Видавати дослідження своїм коштом заборонило КРУ. Залишаються тільки фахові "ваківські" збірники, до яких Ви, чомусь ставитесь з незрозумілим презирством. Щодо "профспілкового діяча" – дозвольте запропонувати Вам загуглити цю тему і перконатися у тому, що профспілки інститутів, у тому числі і академічних, практично не мають власних сайтів: http://psy-profcom.org.ua/ Хочу, також, нагадати, що Чепа у 2012 році отримав «Золоту відзнаку» як «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки УКРАЇНИ». Дуже дивний с а м о п і а р виходить, вибачте. NavigatorN|Обговорення 00:11, 10 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний NavigatorN ! Хочу звернути Вашу увагу на те, що за ВП:КЗП, ВП:100 кандидати наук – не значимі. Ті, хто не сидить «тихесенько і мовчить» (Ваші слова) – видають наукові монографії і публікуються у провідних вітчизняних і зарубіжних періодичних наукових виданнях. Невже Ви вважаєте, що вказаний доробок майже за 40 років для (не просто – науковця), а завідувача лабораторією академічного інституту – то є досягнення? Що стосується фахових видань – ставлюся до них із повагою. Але якщо автор здебільшого публікується в інститутському збірнику (де він працює, і виконує навантаження, яке в академічних інститутах вимірюється кількістю друкованих аркушів) – це не є свідоцтвом наукового прориву (вибачте...). Не вводьте в оману спільноту – ніхто і ніколи не може заборонити друкуватися автору за власний кошт (КРУ не рахує у кишенях науковців гроші, з яких вже сплачені податки). Більше того, якщо наукова праця того варта, її придбають читачі і Ваш автор (якщо праця того варта), щонайменше – поверне вкладені кошти. Не варто перебільшувати відзнаку «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України» – це не відомча і не державна нагорода. Це – профспілкова відзнака, яка навіть не відображена у Статуті ЦК профспілки. Згідно профспілкової інструкції [1] – це заохочення, подання на яке здійснює САМ голова первинної профспілкової організації. Що стосується висвітлення роботи профспілкових організацій академічних інститутів, – майже всі інститути (які мають власний сайт) – висвітлюють роботу профспілки. Наприклад – Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України [2]. У мене були сумніви щодо доцільності видалення статті. Але Ви, своїм зверненням до мене, вимусили мене предметно вивчити ситуацію. Тому, вважаю, статтю варто вилучити. З повагою, --robot777 (обговорення) 20:38, 23 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- КПН не значимий? Але стаття не про кандидата наук, а про науковця, який прагне створювати вартісний науковий продукт у складні часи перемін. Стаття про науковця, що відновив лабораторію загальної психології з нуля, науковця, який не цурається профспілкової і громадської роботи (цілком безоплатної, хочу зазначити!) і прагне це робити максимально відкрито та прозоро.
- Дійсно, КРУ не рахує грошей у кишенях науковців, але КРУ рахує гроші Держави і вважає, що за виконання планової тематики її автор вже отримав зарплату і видавати та перевидавати те, що досліджувалось за бюджетні кошти за власний кошт є протизаконним. Видавати своїм коштом дозволено тільки позапланову продукцію, але тут знову КРУ. Якщо Ви можете виконувати ще й позапланові роботи, це означає, що Ви не завантажені. Писати то можливо, але річ іде ще і про виконання якісної наукової роботи, яку і роблять справжні вчені, але те, що монографії були подані до друку не означало, що вони виходили. Казали: На видавництво нема коштів!» і все. Ви пишете: «...автор здебільшого публікується в інститутському збірнику (де він працює, і виконує навантаження, яке в академічних інститутах вимірюється кількістю друкованих аркушів)...» - вибачте, але Ви, мабуть вважаєте, що всі вчені тільки сидять по дослідницьких інститутах, пишуть що їм заманеться, аби побільше аркушів набрати? Ну це вже взагалі неповага до вітчизняної науки! Також Ви пишете: «Що стосується фахових видань – ставлюся до них із повагою», але потім, чомусь суперечите собі і виказуєте презирство до наукових збірників інституту психології «автор здебільшого публікується в інститутському збірнику...» Ну так і що? Чого в цьому поганого? У інституті психології дуже багато збірників, які розподіляються за томами в залежності від спрямованості. Наукові видання Інституту психології є у бібліотеках України, вони представлені на сайті Вернадського, їх читають вчені, фахівці, студенти. Це ж не бульварна преса! Чи видання у іншому інституті додає, на Вашу думку, більше вагомості твору вченого і впливає на його якість? І якщо Ви не є фахівцем у даній області, як Ви можете визначити, чи є наукова праця вченого (цитую Вас) ...»свідоцтвом наукового прориву...», чи не є?
- У статті про Чепу написано, що він у 1976-1991 роках виконував НДР для військово-промислового комплексу. Це були медико-психологічні дослідження на основі власних апаратних методик. Після 1991 року фінансування робіт було припинено, а розроблені комплекси передані замовнику. Може Ви взагалі вважаєте, що якщо науковець працює у галузі теоретичної психології, то це вже не наука? Тоді може і теоретичну фізику не будемо вважати за науку.
- Ви пишете: «...ніхто і ніколи не може заборонити друкуватися автору за власний кошт (КРУ не рахує у кишенях науковців гроші, з яких вже сплачені податки)». Шановний robot777! Наукові монографії не детективний роман. Наукова література збиткова, бо написане в вузько фахових книгах не є доступним і цікавим для нефахівців! «...з яких вже сплачені податки»? – хто їх сплатив? Мабуть Ви взагалі не розумієте, що таке видати книгу за власний кошт. Тоді я поясню: якщо автор видав монографію сам, потрібно організовувати ПП (для однієї книги, наприклад, бо автор не газети пише!), тому що жоден книжковий магазин не бере у продаж таку книгу, але це вже є юридичний бік питання. Видавництва ж беруться за публікацію і платять автору його ж книжками тільки якщо це, як мінімум, науково-популярна література, чи художня або така, яка швидко продається (наприклад, рецепти приготування їжі чи поради з ремонту). Зараз однією з тем лабораторії, якою керує Чепа, є психологічний напрямок досліджень у синергетичному контексті. Страшне слово синергетика лякає багатьох вчених, а не те що пересічних людей. І хто на цьому зможе заробити? Чим більший тираж, тим дешевше друк. Хіба Ви вважаєте, що можна реалізувати великий тираж книжки, що відноситься до спецлітератури? Але нема пророка у власній вітчизні. Менделєєв, коли навчався у Сімферопольській школі, мав трійку по хімії і де цей вчитель хімії і де Менделєєв:)
- Сподіваюсь, Ви, як людина розумна, зможете подивитись на питання стосовно ролі та можливостей українських вчених тверезо та без упередженості.
- Що стосується профспілкового діяча. Ви пишете, що Золота відзнака «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України»: «...профспілкова відзнака, яка навіть не відображена у Статуті ЦК профспілки». Вибачте, але це Ва вводите у оману людей. У статуті йдеться про відзнаку. Цитую Статут профспілки працівників освіти і науки України (до якої, до речі, напряму належить первинна профспілкова організація Інституту, яку очолює Чепа): «14. Члени Профспілки за активну участь у діяльності Профспілки рішенням виборних органів Профспілки можуть бути нагороджені профспілковими відзнаками, заохочуватись морально та матеріально. Виборні органи Профспілки можуть ініціювати представлення своїх членів до державних, відомчих та інших нагород» [3]. Як бачите, відображена і відзнака – це не заохочення, бо про заохочення пишеться окремо («...профспілковими відзнаками, заохочуватись морально та матеріально») і про заохочення йдеться окремо, ще і після коми, а не після тире.
- Що стосується Вашої зави про «...подання на яке здійснює САМ голова первинної профспілкової організації», то це вже несинітниця. Навіть у посиланні, яке Ви наводите, у зразках [4] де йдеться мова про представлення до нагородження голови профбюро Михайлова І.О. «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України» «Золота відзнака», всі документи підписані Головою Київського національного університету технологій та дизайну С.І. Коваленко. Тобто Голова профкому САМ на себе нічого ніколи не подіє. Будьте уважні при посиланні на документи і, якщо щось стверджуєте, то, дійсно, ретельно перевіряйте інформацію, яку виносите на обговорення, щоб вона не перетворювалась на дезинформацію.
- Відносно сайту профспілки: «Що стосується висвітлення роботи профспілкових організацій академічних інститутів, – майже всі інститути (які мають власний сайт) – висвітлюють роботу профспілки. Наприклад – Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.» Шановний robot777! Не є секретом, що наявність у профспілки власного сайту свідчить про гарну роботу профспілки. Наприклад, профспілка Національного авіаційного університету має власний сайт, де у меню є "ПРОФСПІЛКА": [5] ,але при цьому профспілка НАУ має окремий сайт [6], на який є посилання з сайту НАУ:[7]/
- Існуючий зараз сайт Інституту психології створений зовсім недавно (старий більше не існує) і ще наповнюється. Якщо Ви зайдете на сайт Інституту, то побачите, що більшість підменю порожні. Це відбувається тому, що навіть меню ще формується і Профспілка там буде представлена неодмінно. Справа в тому, що окремих сайтів профспілок з солідним наповненням та інформацією, що постійно поновлюється, дуже небагато і це, запевняю Вас, є досягненням. До того ж це свідчить про те, що профспілка не є формальним додатком до організації, а, дійсно, є громадською організацією, яка реально працює [8] і захищає права працівників.
- Шановний robot777! Сподіваюсь, що наша дискусія не стане приводом до образ, дасть всім учасникам обговорення бути почутими та прийняти вірне рішення на користь здорового глузду.
- Прошу підтримати моє прохання залишити статтю про Чепу у Вікіпедії. Ми сьогодні створюємо майбутнє нашої держави і, на мою думку, та думку ряду співрозмовників («Якщо за сукупністю, то як на мене значимий. Рома (обговорення)», «Проти вилучення. ...потрібно підтримувати таких вчених. Користувач: Науковець») Чепа є гарним прикладом людини та вченого, чия діяльність дає йому можливість залишитись на сторінках Вікіпедії, яку і ми і чисельні читачі люблять та поважають. NavigatorN 03:10, 28 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний NavigatorN! Насправді, у Вікіпедії існують певні критерії значимості. Номінант їм не відповідає. Тому, вважаю, статтю варто вилучити. Дискусію з Вами вважаю завершеною. Дякую. З повагою, --robot777 (обговорення) 22:59, 3 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний --robot777 (обговорення) та співрозмовники! Енциклопедично значимим вважається науковець, наукова діяльність котрого визнана у відповідній області релевантною та яку можуть доказово підтвердити наявність 2-3 змістовних критеріїв.
- Розглянемо статтю М.-А.А.Чепа покритеріально:
- Змістовні критерії:
- 1 критерій. Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
- 1)Обговорення гіпотези Вельтмана-Чепи на форумі сайту "Філологічний простір" Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. www.filolog.in.ua
- 2)Чепа М.-Л. А. Боян-2016: історико-психологічна гіпотеза Вельтмана-Чепи / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології». Том ХІІІ. Частина 4. — К., 2011. — С. 413–421
- 3)Чепа М.-Л. А. Чи є підстави відзначати 1000-ліття Бояна? / Слово і Час. Науково-теоретичний журнал. № 8 (608). Серпень 2011. — С. 77- 87. ISSN 0236-1477.
- 2 критерій. Офіційна участь у програмних комітетах великих (не менше 100 учасників) наукових конференцій;
- 1) За фінансової підтримки фонду "ВІДРОДЖЕННЯ", фундації імені Олега Ольжича, моральної підтримки низки державних та громадських організацій, фізичних осіб, М.-Л. Чепа організував та провів Міжнародну науково-практичну конференцію "Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості" Матеріали конференції (більше 1000 сторінок, біля 250 учасників) не втратили свого наукового значення, використовуються при розробленні широкого спектру проблем ментальності, духовності, саморозвитку особистості сучасними дослідниками.
- 2) На виконання завдань Національної Програми "Репродуктивне здоров'я - 2001-2005 роки" організував і провів міжнародну науково-практичну конференцію "Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров'я" (1-2 грудня 2005 р.).
- 3) Започаткував проведення Всеукраїнських серпневих заочних інтернет-конференцій освітян. У 2012 році відбулася І конференція "Що мають знати освітяни про особливості розвитку психіки учня на перших стадіях онтогенезу". Ркжим доступу http://psy-genetno.org.ua/taxonomy/term/35.
- 3 критерій. Професорська робота у провідних або унікальних вишах за даною спеціальністю;
- На посадах професора та доцента викладав психологію у Київському військовому гуманітарному Інституті, Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, Відкритому університеті розвитку людини "Україна", Славістичному університеті, Університеті сучасних знань.
- 4 критерій. Наявність публікацій у провідних наукових журналах;
- 1)Чепа М.-Л. А. Чи є підстави відзначати 1000-ліття Бояна? / Слово і Час. Науково-теоретичний журнал. № 8 (608). Серпень 2011. — С. 77- 87. ISSN 0236-1477. („Слово і Час” — науково-теоретичний журнал академічного літературознавства. Відкритий для висвітлення найрізноманітніших поглядів і тем, він є трибуною для багатьох учених як з України, так і зарубіжжя).
- 2)Chepah Miroslav Lubomir. UKRAINE (Femily, Social studies, Public policy) / Worldwide State of the Family. Edited by Gordon L. Anderson. - Printed in Seoul, Korea, 1995, pp. 209-212. ISBN 1-885118-00-7.
- 3)Чепа М.-Л.А. Об эффективности лазеропунктурной регуляции физиологического состояния человека в условыях моделирования нарушений кровообращения / Лечебно профилактическая работа медицинских организаций в условиях промышленности. - Москва, 1989. - С. 86-94
- 4)Чепа М.-Л.А. Лазеропунктура как фактор оптимизации нейродинамических, перцептивных и познавательно-мнемических процесов / Методы рефлекторной диагностики, терапии и реабилитации для совершенствования оздоровительной работы в угольной промышленности. - Москва, 1985. - С. 19-38.(Україна, Росія, Корея).
- 5 критерій. Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;
- 1)Чепа М.-Л.А. Моніторинг психічних порушень,спричинених радіацією. Науково-методичний посібник. - К.: Інститут соціології НАН України, 1998. - 140 с. ISBN 966-02-0771-9.
- 2)Чепа Мирослав-Любомир / Українська психологічна термінологія: словник-довідник. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. - С. 290.ISBN 978-617-571-040-0.
- Чепа є редактором та співавтором словника-довідника "Українська психологічна термінологія" для студентів та викладачів вищих навчальних закладів, навчальної програми з дисципліни "Психофізіологія", "Психологічна експертиза", є автором статей з психологічної проблематики в Енциклопедії сучасної України.
- 6 критерій. Кількість науково-популярних публікацій… книг тиражем не менше 500 примірників;
- 1) Чепа М.-Л.А. П'ять великих таємниць історичної психології. - К.: Ред. загальнопед.газ., 2005. - С. 5-29. - (Б-ка "Шк. світу"). ISBN 966-8356-50-0 – 1500 екз.
- 2)Чепа Мирослав-Любомир. Історико-психологічна реконструкція особистості Бояна. - К.: Бібліотека видавництва "Шкільний світ", 2001. – більш 5000 екз., оскільки це розповсюджувалось у більшості середніх шкіл України.
- 3)Діти в інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: Посібник для батьків. Авторський колектив - Чепа М.-Л.А. (співавтор). - К.: Видавничий будинок "Аванпост-Прим", 2010. - 48 с. Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист від 07.02.2011 № 1/11-1021) – Тираж - один мільйон екземплярів!
- Вельмишановні! Ну хіба недостатньо змістовних критеріїв для включення у Вікіпедію статті про науковця, якого ми обговорюємо?
- Я теж хочу вважати нашу дискусію завершеною, дякую всім співрозмовникам за обговорення та пропоную залишити статті про М.-Л.А.Чепу та Гіпотезу Вельтмана-Чепи у Вікіпедії.
- З повагою, NavigatorN 23:27, 7 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Геніально! Браво, NavigatorN!! Повна відповідність критеріям Вікіпедії! Тим не менш будь-хто з діючих вчених після Ваших доводів пересвідчився, що перед нами звичайний науковий маргінал, якими повні українські кафедри і наукові інститути. Колеги, щось треба робити з критеріями. Інакше Вікіпедію очікує кошмар самореклами паравчених. --Brunei (обговорення) 21:40, 7 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний --Brunei! Ви пишете про себе: «Прийшов сюди для розповсюдження інформації про напівзабутих українських науковців». Чи потрібно спочатку, щоб українських вчених напівзабули, щоб Ви, згодом, роботу мали, звичайно по розповсюдженню інформації про них. Чи, взагалі, якщо хтось Вам не подобається, потрібно верещати про змінювання критеріїв у Вікіпедії, які, до речі, були встановлені задовго до того, як Ви прийшли у Вікіпедію. Вас, мабуть, хтось образив з вчених, як Ви пишете «якими повні українські кафедри і наукові інститути»? Але при чому тут Чепа?
- Вибачте, шановний, я не пишу про «правчених» та «маргіналів» і вважаю Ваше хамство неприпустимим! Патрулюйте, але не переступайте меж! NavigatorN 02:59, 14 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Тут справа в тому, що Ви так і не навели сутнісних критеріїв роботи вченого, хоча розписали тексту багацько. Що він відкрив визначного? Де його відомі в світі публікації, або відомі на батьківщині впроваджені винаходи? Теорія - це добре, але де її обговорення не Чепою, а науковим співтовариством? Хоча б українським, я вже не кажу про інші слов'янські країни. Знов нема. Тому критерій 1 - пустота. Критерій 2 - конференції. Важко оцінити їх рівень. Але остання - блиск. «Що мають знати освітяни про особливості розвитку психіки учня на перших стадіях онтогенезу». А нічого. Бо «перші стадії онтогенезу» - ембріональний і постнатальний розвиток. Це Вам як біолог кажу. Критерій 3 - усі перелічені - неунікальні за психологією. А далі наш герой займається «лазеропунктурою», «радіаційно-психічними ураженнями» і знову рекламує Бояна. Ну яка тут велика наука? Почитайте про Добровольську, наприклад. Чи про Мойбенка. Там є наука, є відкриття. --Brunei (обговорення) 00:53, 14 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановні! Критерій 1 пустота? А гіпотеза Вельтмана-Чепи, яку обговорює наукова спільнота? Ви пишете: «Теорія - це добре, але де її обговорення не Чепою, а науковим співтовариством? Хоча б українським…» Шановний, а обговорення гіпотези Вельтмана-Чепи на форумі сайту «Філологічний простір» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України для Вас не є обговоренням гіпотези науковою спільнотою?
- Критерій 2 – важко оцінити? Тоді не оцінюйте!
- Ви пишете: «Але остання - блиск. «Що мають знати освітяни про особливості розвитку психіки учня на перших стадіях онтогенезу». А нічого. Бо «перші стадії онтогенезу» - ембріональний і постнатальний розвиток. Це Вам як біолог кажу».
- Остання – блиск? Шановний! Хіба Вам не відомо, що біологія та психологія є різні науки? В психології онтогенез – це шлях від народження до смерті (на даному етапі розвитку психології), тому ембріогенез – це предмет біології, це я Вам кажу як психолог, саме тому Ваше зауваження недоречі!
- Ви пишете: «А далі наш герой займається «лазеропунктурою», «радіаційно-психічними ураженнями» і знову рекламує Бояна»
- Займатися лазеропунктурою, вважаєте Ви – недостойне заняття, та досліджувати вплив радіації на психіку людини - теж недостойно? А Вам відомо, шановний --Brunei , що група авторів, у тому числі і Є.Л.Мачерет, отримали за ці «недостойні» заняття державну премію?
- І чому Ви вважаєте, що саме Ви можете судити, де є наука, а де її нема? Вам дали право патрулювати, так патрулюйте. І, взігілі, чи не забагато Ви на себе іноді берете?
- Доречі, М.В.Шарлемань був визначним біологом і визначним дослідником «Слова» і невідомо, де він залишив більший слід, так що Чепа не перший на шляху, коли вчений досліджує предмети інших наук і я не розумію, чому це так погано??? NavigatorN 0:20, 28 жовтня 2013 (UTC)
- Тут справа в тому, що Ви так і не навели сутнісних критеріїв роботи вченого, хоча розписали тексту багацько. Що він відкрив визначного? Де його відомі в світі публікації, або відомі на батьківщині впроваджені винаходи? Теорія - це добре, але де її обговорення не Чепою, а науковим співтовариством? Хоча б українським, я вже не кажу про інші слов'янські країни. Знов нема. Тому критерій 1 - пустота. Критерій 2 - конференції. Важко оцінити їх рівень. Але остання - блиск. «Що мають знати освітяни про особливості розвитку психіки учня на перших стадіях онтогенезу». А нічого. Бо «перші стадії онтогенезу» - ембріональний і постнатальний розвиток. Це Вам як біолог кажу. Критерій 3 - усі перелічені - неунікальні за психологією. А далі наш герой займається «лазеропунктурою», «радіаційно-психічними ураженнями» і знову рекламує Бояна. Ну яка тут велика наука? Почитайте про Добровольську, наприклад. Чи про Мойбенка. Там є наука, є відкриття. --Brunei (обговорення) 00:53, 14 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Геніально! Браво, NavigatorN!! Повна відповідність критеріям Вікіпедії! Тим не менш будь-хто з діючих вчених після Ваших доводів пересвідчився, що перед нами звичайний науковий маргінал, якими повні українські кафедри і наукові інститути. Колеги, щось треба робити з критеріями. Інакше Вікіпедію очікує кошмар самореклами паравчених. --Brunei (обговорення) 21:40, 7 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний NavigatorN! Насправді, у Вікіпедії існують певні критерії значимості. Номінант їм не відповідає. Тому, вважаю, статтю варто вилучити. Дискусію з Вами вважаю завершеною. Дякую. З повагою, --robot777 (обговорення) 22:59, 3 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Я почитав форум. Там є коментарі вчених, але нема жодного спеціаліста-славіста серед них. Тобто гіпотеза НЕ обговорюється спеціалістами. Лазеропунктура - псевдонаука. Радіація дійсно впливає на субстрат психики, мозок. Це і досліджують біомедики, у тому числі й Є. Л. Мачерет. Причому тут психологія, незрозуміло. Якщо ж пан психолог щось відкрив з цієї теми, треба описати в статті, інакше неочевидно. За онтогенез перепрошую, дійсно погарячкував. Шарлемань відомий і без "Слова" - він справжній спеціаліст у власній галузі, про якого пам'ятають і досі. --Brunei (обговорення) 22:39, 27 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний --Brunei!
- 1) Якщо Ви є (цитую Вас) «біолог: нейрофізіолог, молекулярний біолог, ентомолог-арахнолог-любитель» та палко боретесь за те, щоб вчений займався тільки виключно своєю галуззю, дуже дивно, що Ви дозволяєте собі судити фахівців інших галузей науки так вільно, нібито Ви не молодший науковий співробітник, а академік. Ви дійсно вважаєте, що Вам вистачає професійної компетенції визначати хто є спеціалістом, а хто ні, що є наука а що є псевдонаука?. Спостерігаючи за тим, як інтенсивно нищать установи дотичні до славістики (Славістичний університет, Інститут Сходознавства тощо), з гіркотою прогнозую зникнення наукової галузі «славістика». Очевидно, славісти змушені боротися за виживання… Їм не до обговорення гіпотез Вельтмана-Чепи… Шановний, ще я вважаю, що фахівці, які обговорюють гіпотезу Вельтмана-Чепи на сайті "Філологічний простір" Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України більше знаються на проблемі ніж Ви і, на щастя, навіть не здогадуються про Ваш вотум недовіри до них, як до фахівців.
- 2) Ви стверджуєте, що «Лазеропунктура - псевдонаука»? Якби ви були принциповою Людиною, то найперше поставили б на вилучення статтю про «Президента Європейської асоціації з лазеротерапії, дослідницю механізмів дії рефлексолазеротерапії, яка створила школу рефлексотерапії та лазеротерапії, підготувала безліч рефлексотерапевтів тощо». Не називаю прізвище покійниці, шанованої мною людини. Ви так про все багато знаєте, що, може зрозумієте, про кого йдеться?
- 3) Ви пишете: «Радіація дійсно впливає на субстрат психики, мозок. Це і досліджують біомедики, у тому числі й Є. Л. Мачерет. Причому тут психологія, незрозуміло».
- Шановний, а хіба о таких напрямках психології як психофізіологія, психосоматика, нейропсихологія й т.і. Ви не чули? «Якщо ж пан психолог щось відкрив з цієї теми, треба описати в статті, інакше неочевидно». Статті створюються поступово і все зразу написати неможливо. У свою чергу я, також, раджу Вам дописати про академіка, якого я дуже ціную, у вікіпедійну статтю посилання на іноземні журнали та привести у відповідність до інших критеріїв, бо стаття теперішня є зразком пустопорожності. Ви ж не вважаєте ювілейні тости за авторитетні джерела? Бачите, дійсно нема меж досконалості))
- 4) «Шарлемань відомий і без "Слова" - він справжній спеціаліст у власній галузі, про якого пам'ятають і досі». Ну, відверто кажучи, якщо Ви так шануєте Шарлеманя, то що скажете про його гіпотезу «Ярославна не їздила у місто Путивль, аби там плакати» Дарую вам запитання для «Що? Де? Коли?» - ДЕ ПЛАКАЛА ЯРОСЛАВНА? (Варіанти відповіді 1) у Путивлі; 2) у Новгороді-Сіверському (за Шарлеманем).
- Сподіваюсь, що все вищевикладене дозволить Вам (знов цитую Вас) «…заповнити прогалини за допомогою власних знань і вміння працювати з науковою літературою», яких (прогалин, дійсно), мені здається, у Вас ще дуже багато! NavigatorN 3:25, 03 листопад 2013 (UTC)
- Я дивлюся, Ви, замість обговорювати статтю, обговорюєте мою персону. Мені лестить Ваша увага, але вона мені незрозуміла. Хіба Ви сам і є пан Мирослав-Любомир? Ми тут обговорюємо статтю, висловлюючи власну думку. Моя справа висловити підозри щодо критеріїв, Ваша - їх спростувати. Хамство, ніби, сюди не входить. Прикрутіть власну пиху, будь-ласка.
- По суті. Славістів у Вкраїні, слава Богу, ще багато (до чого тут Інститут сходознавства, неясно). Хоча б Григорія Півторака згадати. Я не спеціаліст, але ховати цю галузь зарано. Як би там не було, дякую за констатацію «їм не до обговорення гіпотез Вельтмана-Чепи». Про «науковість» лазеропунктури можна прочитати тут. Згадана Вами стаття видаленню не підлягає через інші причини, але про псевдонауковість допишу, дякую за вказівник. Все написати дійсно неможливо одразу. Але саме цю статтю було виставлено на видалення ще у липні місяці саме через відсутність базових речей - опису наукових досягнень. Тому мені здається очевидним завдання для автора якнайшвидше її покращити. На цьому вважаю дискусію закінченою. Мене Ви не переконали, мій голос
Проти. --Brunei (обговорення) 00:18, 4 листопада 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний NavigatorN ! Хочу звернути Вашу увагу на те, що за ВП:КЗП, ВП:100 кандидати наук – не значимі. Ті, хто не сидить «тихесенько і мовчить» (Ваші слова) – видають наукові монографії і публікуються у провідних вітчизняних і зарубіжних періодичних наукових виданнях. Невже Ви вважаєте, що вказаний доробок майже за 40 років для (не просто – науковця), а завідувача лабораторією академічного інституту – то є досягнення? Що стосується фахових видань – ставлюся до них із повагою. Але якщо автор здебільшого публікується в інститутському збірнику (де він працює, і виконує навантаження, яке в академічних інститутах вимірюється кількістю друкованих аркушів) – це не є свідоцтвом наукового прориву (вибачте...). Не вводьте в оману спільноту – ніхто і ніколи не може заборонити друкуватися автору за власний кошт (КРУ не рахує у кишенях науковців гроші, з яких вже сплачені податки). Більше того, якщо наукова праця того варта, її придбають читачі і Ваш автор (якщо праця того варта), щонайменше – поверне вкладені кошти. Не варто перебільшувати відзнаку «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України» – це не відомча і не державна нагорода. Це – профспілкова відзнака, яка навіть не відображена у Статуті ЦК профспілки. Згідно профспілкової інструкції [1] – це заохочення, подання на яке здійснює САМ голова первинної профспілкової організації. Що стосується висвітлення роботи профспілкових організацій академічних інститутів, – майже всі інститути (які мають власний сайт) – висвітлюють роботу профспілки. Наприклад – Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України [2]. У мене були сумніви щодо доцільності видалення статті. Але Ви, своїм зверненням до мене, вимусили мене предметно вивчити ситуацію. Тому, вважаю, статтю варто вилучити. З повагою, --robot777 (обговорення) 20:38, 23 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Шановний robot777. Перш за все хочу сказати, що отримання наукового звання кандидата наук - це вже реалізація. Як, на Вашу думку повинен реалізовуватись науковець? Тихесенько сидіти і мовчати про свої дослідження? Нагадую, що у 1976-1991 роках, Чепа працював над тематикою ,яку замовила військово-промислова комісія СРСР. Ця тематика мала гриф "таємно" і зараз всі напрацювання зберігаються у червонозоряній. В ті часи можна було опублікувати тільки деякі крихти з існуючого доробку, надавши для цього цілу купу дозвільних паперів. Я розумію, що Ви, як людина молода, може цього всього і не знати. Але ситуація після 1991 року в науці і досі дуже далека від нормальної. Науковці отримують жалюгідну зарплатню. Видавати дослідження своїм коштом заборонило КРУ. Залишаються тільки фахові "ваківські" збірники, до яких Ви, чомусь ставитесь з незрозумілим презирством. Щодо "профспілкового діяча" – дозвольте запропонувати Вам загуглити цю тему і перконатися у тому, що профспілки інститутів, у тому числі і академічних, практично не мають власних сайтів: http://psy-profcom.org.ua/ Хочу, також, нагадати, що Чепа у 2012 році отримав «Золоту відзнаку» як «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки УКРАЇНИ». Дуже дивний с а м о п і а р виходить, вибачте. NavigatorN|Обговорення 00:11, 10 вересня 2013 (UTC)Відповісти
- Старший науковий співробітник, автор двох монографій («П'ять великих таємниць історичної психології» і «Етнопсихологічний вимір цивілізованого поступу») див. тут [9], ще й автор посібника (Моніторинг психічних порушень, спричинених радіацією) див. тут [10], до того ж автор має більше 100 статей… Під його науковим керівництвом захищалися дисертації (див. тут [11]). Ще він співавтор програми для загальноосвітніх навчальних закладів з Психології для 11 класу (Максименко С. Д. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Психологія. 11 клас» [Текст] / С. Д. Максименко, С. І. Болтівець, О. В. Губенко, С. О. Мусатов, О. С. Науменко, О. С. Нечаєва, Я. Є. Стемківська, М.-Л. А. Чепа. – К., 2011 див. тут [12]). Якщо за сукупністю, то як на мене значимий. Рома (обговорення) 20:20, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Проти вилучення, бо:
- 1. В останній версії статті долучені посилання на вторинні джерела;
- 2. Після смерті видатних українських вчених Михайла Брайчевського та Олекси Мишанича, Чепа залишився єдиним українським вченим, який аргументовано відстоює автентичність, непідробність "Слова про Ігорів похід" (див., наприклад, ангомовний варіант вікіпедійної статті про видатного славіста сучасності Едварда Кінана).
- 3. Чепа є відомим психологом, який публікується і за кордоном та наукові труди якого цінують психологи інших країн.
- Я висловлюю думку, як професійний психолог.
- Мені б хотілося, щоб при обговоренні не ображали фахівця, значущість наукових праць якого можуть оцінити тільки інші фахівці - психологи. --31.40.104.205 21:29, 23 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Ваша думка як науковця-психолога дуже цінна, але лише в межах психології. Тут Ви написали про його славістичні розвідки, у яких потрібен вже спеціаліст-славіст. Крім того, навіть у межах психології Ви не вказали аргументів і посилань на внесок цього вченого. --Brunei (обговорення) 11:58, 3 вересня 2013 (UTC)Відповісти
Утримуюсь:
З одного боку, - завлаб Інституту психології НАПН України... З іншого критеріями ВП:КЗ явно не не відповідає (кандидат, с.н.с. і т.і). Крім того, - в такому вигляді (!) - це (вибачте) не стаття...--robot777 (обговорення) 22:20, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
Коментарі
ред.Шановні! М.Чепа:
- Відзначений найвищою відомчою нагородою Міністерства освіти і науки "За наукові досягнення" та найвищою академічною нагородою НАПН України (медаль Григорія Сковороди) , удостоєний звання "Заслужений працівник профспілки Освіти і науки" - Золота відзнака. Хіба це не є підтвердженням Значимості?;
- Поділяю думки російських науковців-психологів, зокрема Алахвердова, що наукові проблеми і гіпотези докторантів-психологів (на пострадянському просторі) мають ознаки "тривіальності" , а захисти - легалізовані корупційні дії. Тому ступінь доктора не є "значимою" ознакою значимості. Згадаймо професора, "доктора Пі";
- Науку роблять тверезі. 100 грамів годяться хіба що для короткотривалого стимулювання "лібідо";
- Подивіться вікіпедійні статті про сучасних докторів та академіків - який їхній вклад у науку, що нового вони внесли у теорію і практику? Важко зрозуміти, бо нічого написати... Щойно скасують доплати за ступені та звання, кількість бажаючих вкладувати гроші у "ритуали" захистів значно скоротиться.
На мою думку потрібно підтримувати таких вчених, які за мізерну зарплатню займаються наукою, а не боротись с Українською наукою, яка і так знаходиться далеко не в кращому стані! Доречі, наявність звання доктора ще не є ознакою якості вченого. Потрібно дивитись не на піар, а на те, який реальний вклад вносить вчений в певну науку! — Це написав, але не підписав користувач 31.40.104.205 (обговорення • внесок).
- ВИБАЧТЕ, АЛЕ - ХТО ЦЕ ВСЕ НАПИСАВ???!!! Свої повідомлення треба підписувати.--robot777 (обговорення) 17:29, 3 серпня 2013 (UTC)Відповісти
- Користувач: Науковець
- Повідомлення було підписане з самого початку. Я ще не спец у обговореннях і, можливо, щось не так роблю. Прошу вибачити початковця. — Це написав, але не підписав користувач 31.40.104.205 (обговорення • внесок).
- Звичайно... Буває — вибачте. Щодо підпису — поради детальніше див.: ВП:ПІДПИС. З повагою, --robot777 (обговорення) 23:27, 4 вересня 2013 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.Прочитавши ці кілобайти тексту, я так і не зміг побачити, що науковець відповідає критеріям значимості. Є декілька публікацій у наукових журналах, декілька публікацій в інтернет-ресурсах. Проте цих публікацій недостатньо для значимості. Також врахований рекламний текст статті. Деякі твердження у статті довести неможливо, адже вторинних авторитетних джерел там практично немає. Вилучено за результатами обговорення. Підсумок може бути оскаржено іншим користувачем, який не брав участі у обговоренні. --RLuts (talk) 11:49, 11 грудня 2013 (UTC)Відповісти
- Поставив: Відсутня значимість. Не відповідає ВП:КЗ. Автор статтті пише, що особа має багато творів (віршів і статей), але в той же час має лише одну видану розповідь... Гугл крім однокласників і вконтакте нічого не видає....тобто підтвердження чогось знайти з наведеного у статті проблематино та й марно...Поставив швидке вилучення, але автор прибрав, тому аби не «воювати» краще на розсуд спільноті подам... --Рома (обговорення) 18:54, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
За:
- --Рома (обговорення) 18:54, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Підтримую Рома. Взагалі, як на мене, варто було виставляти на "швидке" --robot777 (обговорення) 22:24, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- я й виставив, тільки автор постійно шаблон видаляв...Рома (обговорення) 22:31, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
- Адміни, швидко видаліть статтю. Бо це навіть смішно обговорювати. Не відповідає ВП:КЗП, ВП:КЗ, без АД, нагород, НТЗ, піар, реклама тощо.--Ragnarok (обговорення) 20:38, 21 липня 2013 (UTC)Відповісти
Проти:
Утримуюсь:
Підсумок
ред.Вилучив швидко як статтю явно незначиму особу. --Acedtalk 20:44, 21 липня 2013 (UTC)Відповісти