Вікіпедія:Перейменування статей/Данило Галицький → Данило Романович


Данило ГалицькийДанило Романович ред.

Перша номінація ред.

До радянського переписування історії ніхто так його не називав. Або Данило Романович, або Король Данило, або Данило, князь галицький. Його брат - Василько Романович. --Kovelman (обговорення) 07:43, 10 червня 2014 (UTC)[відповісти]

Підсумок: Аргументи заслабкі і їх явно замало. На даний час найбільш поширеним є вживання варіанту саме Данило Галицький, тому назву краще залишити таку, як є. А якщо висловитись по-іншому — то коли кажуть Данило Галицький — то всі знають, про кого йдеться. А Данило Романович — то далеко не кожен знає, що король Данило був Романовичем)-- Piramid ion  14:21, 19 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

Повторна номінація ред.

Гадаю марно пояснювати що ніякого Галицького не було. --Pohorynsky (обговорення) 18:09, 20 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

Оскільки нова номінація була виставлена одразу після підведення підсумку, повертаю старе обговорення. Можливо, в когось знайдуться ще якісь додаткові аргументи/контраргументи, які не були висловлені в попередньому обговоренні.-- Piramid ion  09:00, 21 вересня 2014 (UTC)[відповісти]
Переглянув "Іменні покажчики" у сучасних українських істориків: Олега Однороженка та Леонтія Войтовича - ніяких «Данилів Галицьких» там немає, виключно Данило Романович.--V.ost (обговорення) 22:57, 16 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Не бачу сенсу перейменовувати. Усі знають, хто такий Данило Галицький і якщо шукають в гуглі то задаватимуть саме так. Перейменування статті може знизити відвідуваність на користь російської статті-- Volodimirg (обговорення) 10:04, 27 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]
  •   За Галицький - приставка російських окупантів. Причому що за Російської Імперії, що за Радянського Союзу. У нашому народі його ніхто ніколи так не називав, а називали його Король Данило. Та й це просто дурному, якщо Галичанин називає його Галицьким, бо когось називати галицьким може лише людина негалицька. Та й він не лише Галицький, а й Київський і навіть Одеський, бо є засновником міста Одеса (тоді воно називалось Кацюбіїв). Його Королівство охоплювало значно більшу територію, ніж Галичина.--NOSFERATU (обговорення) 09:39, 24 лютого 2015 (UTC)[відповісти]
  •   За Підтримую перейменування. Навіть не знаю, що тут обговорювати. Аргументи противників – так було написано у наших книгах. Ну, то час почати писати правильно! Сам Данило Романович вас би згодував псам, якби ви його назвали Данилою Галицьким. 12:48, 25 жовтня 2023 (UTC)
  • Підсумок:   Відхилено Назва усталена, поширена. Данило не лише звичайний князь, але король, тому не дивно, що прізвисько важливіше за по-батькові. --Brunei (обговорення) 16:06, 29 січня 2015 (UTC)[відповісти]
    По батькові більше скандинавська традиція. Майже = прізвище (як в ісландців, данців). Галицький = прізвисько, Ви праві. Але ж Володимир Святославович їх мав багато. Данило Романович же добув після життя цієї норми більш історіографією, що вже спростовано медієвістикою в коректності вживання. Так чи не кожен правитель мав як при життя, так і після. Ми ж не можемо назвати «Зек (Янукович)», «Підрахуй (Ківалов)» (умовно)? Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:42, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Третя номінація ред.

1) За Ґуґл-пошуком Данило Романович (~289000 результатів) явно переважає Данило Галицький (~78000).--Бучач-Львів (обговорення) 06:14, 13 жовтня 2015 (UTC) 2) Український історичний журнал (для прикладу, Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича) використовує цей варіант як основний.--Бучач-Львів (обговорення) 06:19, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Подякував номінатору, бо здалося, що нарешті правильно оформив заявку. Але поспішив насправді. Бо коли я з того шаблону, що є в статті, перейшов за посиланням, то натрапив на старе обговорення щодо цього. Отже, публічна подяка скасовується, зате є під рукою оте старе обговорення. Читаємо, знайомимося. Нагадаю, що обговорення можна нове створити, лише якщо є нові аргументи, які не були згадані в старому--Unikalinho (обговорення) 19:56, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
То правило - непотріб, який дозволяє надалі балванізувати український народ збереженням Данила Галицького. Номінація - за новим вагомим аргументом.--Бучач-Львів (обговорення) 06:27, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Пропозиція

Пропоную перейменувати на Данило (король Русі), чи Король Данило. Данило був королем найбільшої держави у Європі, від Карпат і Сяну до Дніпра і далі. У Києві у 1240 був його воєвода. Нагадую, що з 1204 по 1261 замість Візантії була т.зв. Латинська імперія. Не князь Галицький, а король Русі, чи, щоб не було зауважень, що король не усієї Русі (без Чернігова, Переяслава тощо), просто король Данило. Гадаю, це найкраща назва статті. — Юрій Дзядик в) 22:15, 15 жовтня 2015 (UTC).[відповісти]

  За Король Данило--Unikalinho (обговорення) 03:38, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
То в скількох відсотках джерел, user:Dzyadyk, така назва домінує?--Бучач-Львів (обговорення) 07:04, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
А може, не будемо вигадувати того, чого не треба, а таки звернемось до історіографічних джерел?--V Ryabish (обговорення) 07:27, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Конкретизуйте, будь ласка, V Ryabish.--Бучач-Львів (обговорення) 08:15, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Це я стосовно "Данило (король Русі)"--V Ryabish (обговорення) 08:17, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Підсумок: пропозиція вже вкотре відхилена. Вікіпедія не вигадує власні варіанти, і не вирішує, під впливом чого сформувалась назва. Основну роль має впізнаваність назви. Найбільш впізнавана назва - Данило Галицький (див. Орден Данила Галицького, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького) --Максим Підліснюк (обговорення) 18:26, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Четверта номінація ред.

Аргументація: Сучасні українські медієвістичні дослідження (Котляр, Войтович, Александрович, Паршин, Енциклопедія Львова, НТШ, Інститут народознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, конференції з таким вживанням (2015) та інший АД) активніше вживають найменування Данило Романович й аргументовано відстоюють цю думку. Відомо, що найменування Данило Галицький був вжитий російським істориком Карамзіним з акцентуацією географічною (тобто, виходячи з інтересів Російської імперії (схожа історія є також з містами Могилів-Подільським, пізніше Переяслав-Хмельницький та інше). Аргумент у загальновживаності («впізнаваності») не завжди є відповідником енциклопедичності (приклад: KyivNotKiev). Якщо взяти винятково науковий внесок медієвістів України на зараз то відповідь однозначна. Arxivist (обговорення) 08:30, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  За На підставі авторитетних джерел та нових досліджень й вживаності такої варіації. Arxivist (обговорення) 08:34, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  За на підставі наведених номінатором аргументів. Окрім того, що прізвисько "Галицький" применшує роль Данила як короля Русі до просто князя Галицького, до того, що таке прізвисько активно використовує й використовувала російська пропаганда, на це ще є й АД, взяті із сучасної української історіографії. --Mark напишіть мені 10:54, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Згідний з Вашим доповненням. Додам, що це свідоме применшення статусу «неросійського правителя» до ролі «князька». Німецька історіографія також вживає найменування Данило Романович. Грушевський також вживав та цитував джерела саме як Данила Романовича, у примітках вказуючи на Данила. Відомо що сучасні згадки часу Данила (за традицією монархів: Данило I) вживали по різному, але точно не як Данило Галицький. Дякую. --Arxivist (обговорення) 14:07, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  За 1) Історичні джерела; 2) державна політика - у шкільній програмі він вже Данило Романович[1], у програмі ЗНО теж[2], військове формування має короля: 24-та окрема механізована бригада (Україна) (противники перейменування хочуть, щоб діти погано вили історію в школі, бо ж вони будуть шукати саме Данила Романовича); 3) спотворення історії: "галицький" робить його регіональною посттю, а насправді це був КОРОЛЬ! 4) Мені видається, що не хочуть змін люди, які просто звикли до старої назви і не хочуть розуміти, що термін в сучасниї умовах російської агресії стає суперполітичним. --Krutyvuss (обговорення) 05:43, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Утримуюсь  Проти! Не розумію нащо оте отруйне простирадло з трьох номінацій вище... По суті, за назву Данило Галицький бо «Галицький» тут це прізвисько дане істориками, як то: Великий, Хоробрий, Удатний, Осмомисл, Окаянний, Велике Гніздо... і так далі, звісно У вікіпедії діють подвійні стандарти, стаття про Володимира Великого називається Володимир Святославич, а про Святослава Хороброго називається Святослав Ігорович, проте вже Ярослав Осмомисл, тож бажано ввести якісь прозорі правила найменувань давньоруських князів... — अःमःरा (обговорення)18:14, 22 27 червня 2023 (UTC)
    Приставку «Галицький» надав Карамзін для зменшення самостійного значення правителя. Це не подвійні стандарти. Уся фахова наукова література (медієвістична) вживає це найменування. Два інститути Академії наук України (один спеціалізуються на медієвістиці, другий на джерелах) вживають таку форму. --Arxivist (обговорення) 21:25, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Не відбулося суттєвих змін з часу попередньої номінації. На Google Scholar результатів на "Данило Галицький" саме з 2015 року більше, ніж усіх результатів на "Данило Романович" за цей самий час (з урахуванням того, що не всі результати стосуються середньовічного Данила — вже на першій сторінці є непов'язаний Долмат Данило Романович). Не відбулося жодного перейменування, наприклад, Орден Данила Галицького не став Орденом Данила Романовича, і навпаки, відбулися нові перейменування: наприклад, у 2016 з'явилася Вулиця Данила Галицького (Дніпро), а в 2022 з'явилася вулиця Данила Галицького в Коростишеві. Відтоді почала виходити в світ ВУЕ, де стаття буде Данило Галицький. Тож тенденція паралельного вжитку з перевагою Данила Галицького, яка мала місце в 2015 році, триває й надалі — NickK (обг.) 20:15, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    1. Назвіть бодай одного серйозного історика-медієвіста який вживає цю назву? Також прошу назвати бодай одну академічну монографію дослідження з цією назвою.
    2. ВУЕ ще не стаття. Це не може переважити наукові конференції та академічні монографії й наукові статті.
    3. Велика Вітчизняна Війна теж вживаний термін до певного часу. Чому ж тоді Німецько-радянська війна?
    4. При чому тут орден, вулиця Коростишева? Як це має зв’язок до постаті і цієї статті? У Львові теж є вулиця Гетьмана Петра Дорошенка. Ми ж не враховуємо це в перейменуванні?
    5. Google Scholar: напишіть конкретно кількість статей з таким найменуванням (або концептуально на постаті), а не лише згадок такого написання.
    p.s. Ви математик? Навіщо вам історичні питання історичної медієвістичної науки? Назвіть, будь ласка, найбільш відомих та значущих сучасних медієвістів, які спеціалізуються на Данилі Романовичі та покажіть їхнє написання імені. Дякую. --Arxivist (обговорення) 21:23, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Заперечте також і польску історичну науку з монографією "Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna", також українську "Король Данило Романович". @Brunei:, академічний АД переважає, Ваша думка? --Arxivist (обговорення) 21:35, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Я не маю думки, хоч і не математик. Чесно кажучи, мені байдуже, як буде називатися ця стаття. Я впізнаю і Д. Галицького, і Данила Романовича, і навіть Короля Данила (от Король Лев буде неоднозначним). --Brunei (обговорення) 19:45, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Arxivist: У вас майже дослівно вийшло відтворити «Я доктор наук, а ти хто взагалі такий?». Я ж вам передусім про правила Вікіпедії: три відхилені раніше номінації вимагають вагомішої аргументації. Наприклад, доказу, що щось серйозно змінилося та попереднє рішення вже неактуальне. У випадку з ВВВ це саме й сталося: у Вікіпедія:Перейменування статей/Велика Вітчизняна війна (термін) → Велика Вітчизняна війна у добре видно, що україномовні джерела перейшли до опису ВВВ як терміна. Чи є подібна тенденція в цьому випадку: наприклад, що з'явилися праці, які аргументовано відхиляють варіант «Данило Галицький», що утворюється науковий консенсус проти цієї назви та за назву «Данило Романович»? — NickK (обг.) 22:14, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Та не так. Перепрошую. Все ж Ви математик. І тому одразу говорити проти без перегляду історіографії. А отже голос проти підтвердив, що Ви математик.  
    Тепер про тенденцію. Так. Так і трапилось. Погляньте мій перелік монографій, наукових конференцій, навіть праць авторів нижче в обговоренні, які вживали до 2010х як Данило Галицький. Зараз (приблизно з початку 2010х) ця форма використовується медієвістами та істориками в тотальній більшості. І це не лише в Україні. Я також навів приклади польських монографій одного автора, Нормана Девіса в Історії Європи. Якщо апелювати до ще давніших джерел, то можна від Грушевського (він так в Історії України-Руси писав), або ж від прижиттєвих першоджерел, джерел 18, 19 століть (окрім Росії). Дякую --Arxivist (обговорення) 06:12, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Цитую один матеріал (посилання є нижче): «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами». --Arxivist (обговорення) 06:13, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Насамперед хочу зазначити, що я не надто добре розбираюсь у Середньовіччі і скоріше їм цікавлюсь. Однак це не заважає спробувати розібратися в чомусь. На мою думку, ця номінація подібна до подібних недавніх номінацій (Московсько-польська війна (1654—1667) → Російсько-польська війна (1654—1667); Іван Федоров → Іван Федорович; Молдовське князівство → Молдавське князівство тощо). Суть цих всіх номінацій полягає у відповіді на просте питання: "яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?" Варто пам'ятати, що Вікіпедія - не запроваджує на щось нову моду, не влаштовує революцій в якійсь сфері. Вікіпедія лише відображає те, що є в реальному житті. Якщо в реальному житті світ йде напрямком KyivNotKiev, то і Вікіпедія прямує тим самим. Якщо сучасні науковці дійсно перестали використовувати якусь назву і замість неї використовують якусь іншу, то варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку. Стосовно Данила, то, на жаль, скільки б не було номінацій досі ніхто навіть не спробував ґрунтовно описати розділ про його ім'я й іменування істориками. Усі тільки бахваляться в обговореннях... Я вже не кажу про цілком логічну думку про те, що Данило мав би називатися "Холмським", а не "Галицьким" (здається, я її чув у цьому інтерв'ю Александровича), а в нас про це ні слова не написано. На жаль, аргументи номінатора мене зовсім не переконують, тому що: а) проаналізовано вжиток лише запропонованої назви, але проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?... б) на скільки я зрозумів, сказано про те, що інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства). Натомість безумовним авторитетом майже у всіх періодах української історії є Інститут історії України НАНУ. Єдиний період, де авторитетом є інший інститут (археології) - доісторичний (зі зрозумілих причин). Відповідно, Енциклопедія історії України не стала менш авторитетною з 2015 року, не зважаючи на публікацію кількох монографій медієвістів.
    Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи:
    1. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у розділах "Астрономія" (автор О.О. Васянович), "Архітектура" (автор В. В. Вечерський). Також присутній вжиток Данило Романович у розділі "Звичаєве право" (автор В.М. Сироткин, на жаль, що інформацію про автора не знайшов ніде).
    2. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 2. Данило Галицький вживається у розділах "Давньоруська держава та народи степу: 9 — середина 13 ст." і "Південноруські землі та Золота Орда: середина 13 — кінець 14 ст." (автор обох розділів К. Ю. Галушко). В тих же розділах вживається Данило Романович, але лише як синонім.
    3. ЕІУ: Додатковий том. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у статтях "Бакота" (авт. Д.Я. Вортман), "Білобережжя" (автор Т.М. Ґедзь, також не знайшов про автора інформацію), "Божський" (Вортман), "Київ, штурм Батиєм 1240" (Вортман), "Рай" (Вортман), "Тернава" (В.М. Петегирич), "Українська історична белетристика" (І.Л. Приліпко). Єдиний вжиток, де Данило Романович стоїть на першому місці (Данила Романовича (Данила Галицького)) у статті "Львівський монастир домініканців" (авт. О.Б. Козубська).
    Що стосується електронного каталогу на сайті Інституту історії: пошук видає в мене постійно різну кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[3] більша за Данило Романович[4]. В електронній бібліотеці ІІУ НАНУ взагалі нема книг, де у назві було б Данило Романович, але при цьому є аж три видання згаданого вище Миколи Котляра (Данило Галицький (1979); Данило Галицький (2001); Данило Галицький: Біографічний нарис (2002)). Ви скажете, що сайт ІІУ НАНУ містить дааалеко не усі піблікації. І це правда. Візьмемо мою улюблену бібліотеку Чтиво. Пошук по сайту Данило Романович в мене видав 1430 результатів, Данило Галицький - 2430.
    Я є безумовним прихильником іменувати руських князів за їхніми оригінальними іменами. Ні для кого не секрет, що Ярослав Мудрий — це такий же історіографічний конструкт, як і Данило Галицький. Те саме стосується "Володимира Великого", "Володимира Мономаха". Також ні для кого не секрет, що ці конструкти з'явилися в російській історичній науці ще в імперську добу (хоча Александрович каже, що "Галицький" з'явився до Карамзіна, треба розбираться), а звідти перекочували в українську. Намагатися заперечити той факт, що українська історична наука тісно була пов'язана з російською і радянською - абсурд. Звісно пов'язана і багато чого звідти взяла (на відміну від польської чи, скажімо, румунської). Однак, це не означає, що тепер нам треба у Вікіпедії робити все аби не як у москалів. Робити висновки мають фахові історики... і, нарешті, перейменувати деякі статті у фаховій Енциклопедії історії України. Це їхня робота, то хай нею і займаються. --Seva Seva (обговорення) 02:21, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Дякую. Частково не згідний. Вечерський — архітектор. Галушко — спеціалізується на новому часі. Названі монографії Котляра перекривають більш новіші монографії з вживанням цього імені Король Данило Романович (2013, Александрович), Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna (2012). З відділу Київської Русі Інституту історії України дослідники не названі. Інститут народознавства та Інститут української археографії та джерелознавства, НТШ, Український науковий інститут Гарвардського університету та інші на стороні цього вживання. Згодом відповім ширше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 05:28, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Тепер по суті:
    1. «Яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?». Відповідь: Данило Романович. Цю назву вживають медієвісти. Зокрема цілеспрямовані академічні нові монографії «Король Данило Романович» (2013, Александрович, Войтович), «Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264)» (2012, Dariusz Dąbrowski), «Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст.» (2018, Христан), «Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада» (Однороженко, 2011), «Історія війн і військового мистецтва» (колектив, 2020), Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» (2015). «Данило Романович та його часи» (2017, колектив, дві країни). Продовжувати?
    2. «Варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку». Не проблема. Про це є стаття та інші публікації. Цитую: «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами».
    3. Котляр пізня радянська школа. Можемо взяти у заперечення основу: Михайла Грушевського, який вживав Данило Романович, Данило. Стаття в ЕІУ з’явилася 2004 року і на цей час біографія постаті Данила більша розкрита, тож монографія Котляра не може переважити дві монографії двох історіографій та свіжу дисертацію й інший пласт досліджень.
    4. «Проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?». Відповідаю. Чинну назву вживають не медієвісти (тобто, спеціалісти профільного періоду цієї постаті). Її вживають як наративну лише у «згадках», але не назвах (лише педагогіка та навколоосібні люди).
    5. «інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства)». Заперечую. Бо Інститут історії України також має лише сектор (це навіть менше відділу) Київської Русі у якому працюють чотири особи. Інститут народознавства спеціалізується: «спрямована на дослідження та популяризацію історії, мови та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах» (переважає значущість). Відділ історії середніх віків має (!) 11 співробітників (нещодавно помер Войтович, тож їх було 12 (!). Першоджерела публікує Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, який публікує оригінали джерел та у передумові також зазначає це.
    6. Інститут археології заплямований Толочком. Його навсправжки не сприймає медієвістична наука, а лише російська (не знаю яка роль у нього зараз).
    7. «Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи». В. В. Вечерський: архітектор, не медієвіст. В.М. Сироткин: невідомий. К. Ю. Галушко (дослідник переважно сучасного періоду, не медієвіст). Д.Я. Вортман (картограф), на противагу нього Кубійович (головний редактор ЕУ), який стверджував і відстоював саме про ім’я Данило Романович та інше.
    8. «Кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[3] більша за Данило Романович[4]». Не є аргументом, адже до 2004 року також переважали терміни Велика Вітчизняна війна та інше. Залежно від контексту та найменування та фаху людей.
    9. Чтиво це не фахова бібліотека. Давайте окремо кількість монографій (сучасних) з ім’ям Данило Романович та Данило Галицький порахуємо? Але врахуємо суто українських, польських та німецький (наприклад) медієвістів від Грушевського до сучасності.
    10. Я не заперечую «історіографічне минуле», я лише уточнюю, до чого дійшла історична наука з фахівцями на зараз. Скажіть кому, що ВВВ не буде ВВВ у 2014 році для більшості АД в 2004 році: Вам би не повірили. Питання не на противагу, питання за здобутки науки, яка активно використовується і переважає АД’ми.
    Дякую!
    p.s. Можливо, @Herald63: зможе додати більше. --Arxivist (обговорення) 10:32, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  • А як так вийшло, що фахівці з середніх віків Інституту українознавства (або інші фахівці, але у виданнях цього ж інституту) вживають Данило Галицький?
  • Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / Ред. кол.: Я. Ісаєвич (відп. ред.), М. Литвин, Л. Мацкевий, І. Патер, Ю. Сливка, В. Петегирич (відп. секр.). Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. ‒ Львів, 2001. ‒ 252 с.
  • Українське книговидання : витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич; відпов. ред. Ю. Ясіновський; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2002. – С. 53, 76, 84, 85, 349
  • Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття [Текст] / І. В. Паславський ; ред. Я. Ісаєвич ; Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. - Л. : Місіонер, 2003. - 111 с..
  • Холмський проєкт Данила Галицького / Ричка В. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 15. – Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2006–2007. – С. 103-109.
  • А також інших інститутів НАНУ [5] та інших вчених-медієвістів [6]. --Flavius (обговорення) 11:54, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    1. Висвітлена лише позиція Ісаєвича початку 2000-х років + позиція так само 2000-х років. І. В. Паславський (філолог, філософ) і т.д. Чому так? Тоді ще не було відкриття більшості джерел та написання фахових праць, до яких дійшла медієвістика на зараз + радянська спадщина. Додам також, що у свій час переважало й написання Володимира Великого (замість Володимира Святославовича).
    2. Можете надати приклади бодай з 2010-х, чи бодай з 2015 приклади (монографії, школи, інститути, вчені, країни з вживанням в назві АД’у від медієвістів)?
    3. Приклад медієвіста Головка 2006 року перекриває його нові дослідження. Наприклад у монографії «Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.)» (2021) = немає згадки про Данила Галицького. Лише Данило Романович.
    Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:17, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Паславський є провідним науковим співробітником відділу історії середніх віків. Чи був принаймні таким. І, мабуть, він там не поезію досліджував доби середніх віків, правда ж? Ну то таке. Чогось ви проігнорували Ричку Володимира Михайловича, він продовжує у своїх працях у 2010-х, 2015-х, 2020-х [7] згадувати Данила Галицького. Чи не так? Поки не знайшов після 2010 прикладів. Можливо у більшості істориків тенденція таки змінилася. Принаймні у деяких авторитетних, як Котляр, наприклад, точно. --Flavius (обговорення) 13:33, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    1. Про Паславського: я вказав яка в нього освіта та науковий ступінь (філософія (не обговорюємо ж філософську назву, термін та інше?)). Це кар’єра радянської та (пост) доби 1971 року... Можете назва його монографії та статті, окрім 2003 року? Чи він може перекрити Грушевського та інших сучасних вказаних вчених декількох країн, колективних монографій, тематичних видань цій особі? Впевнений, що ні.
    2. Чому це можливо, якщо це так і трапилось? Підтвердження тому мої аргументи (монографії, публікацій, колективні монографії, монографії польські, наукові конференції присвячені саме Данилу Романовичі та інше). Наприклад статті Рички для газети 2016-го року та надалі не можуть перекрити вказаний внесок вчених за останні 15 +- років, як і всі інші роботи. Чи можливо у нього є окреме академічне (монографія) дослідження Данилові? Бачу за Володимира Святославовича. Але от власне спеціалізація по Данилові Романовичу? Поки усе в одиничні ситуації, а не комплекс авторитетного наукового внеску вчених-істориків-медієвістів останнього десятиліття (як мінімум) аргументуєте.
    3. Копаємо ще далі. Ось приклад 1877, 1864, 1773, 1770 років. Додаткова монографія «Daniel Romanowicz: O ruskiej rodzine ksiażecej, społeczeństwie i kulturze w XIII wieku» (2016)», Нормана Девіса (Europe: A history, 2010), «Encyklopedyja powszechna: Cullen-Dennica» (1861).
    --Arxivist (обговорення) 14:49, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    а навіщо ви мені вказували його освіту та ступінь? Мова про те фахівець з чого він є, а не те, що він вчив у школі чи в дитсадку. Чи ви таким чином хочете заперечити, що він історик, бо ж він філологію вивчав і захистив диспртацію з філософії? З вами щонайменше не погодиться відділ історії середніх віків Інституту, до якого ви апелювали в цому обговоренні і де працює 11 (за вашимим словами) співробітників включно з ним. Дивно, що він там робить? Його праці звісно не можуть перекрити праці Грушевського. Навіщо ви так перегибаєте? Грушевського не перекриють навіть праці Войтовича і за змістом, і за формою. Некоректно так порівнювати. Ми з вами тут з'ясовуємо як хто з істориків вживав ім'я історичної персони, а не міряємося тим, хто чим щось перекриє. І знову ви якось применшуєте. Берете статті Рички для газети (Господи, куди це ви дивилися?) наче він крім газети, більше нічого в життті не писав. Окремого дослідження Данилу у нього немає, але є загальні, де там вживає ім'я Данило Галицький. Загальні праці цієї доби. Мені хотілося, щоби ви копали не тільки в сторону пошуку Данила Романовича, але покопали ті джерела, які вживають Данило Галицький. Врешті, у нас є профільна енциклопедія ЕІУ і не хотілося створювати прецедент для ігнорування такого джерела, навіть якщо за змістом ваша номінація аргументована і підстави для перейменування скоріше є, чим їх немає. Flavius (обговорення) 15:36, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    1. Якщо культурний антрополог без освіти хіміка буде писати про хімічну речовину та її склад чи можна більше довіряти як АД його внеску у питанні хімічної речовини, якщо про неї писав фаховий хімік?
    2. Він (Паславський) точно не працює, бо помер 2021 року (хтось інший на його ставці).
    3. Якраз можна «мірятись» змістовнішою працею (стаття чи монографія, присвячене постаті чи ні, комплексна чи ні та інше різниці є).
    4. Ви «вчепились» до Рички та приписали мені применшення дослідника. Так теж не є.
    5. Я відстоюю свою позицію та свої аргументації «за» новими аргументами. Те що вам хочеться, щоб я шукав праці інших дослідників це вже трохи, перепрошую, перебір. Якщо Ви «проти»: шукайте та відстоюйте. І я їх не «копав», а вказав, бо рішення слід приймати вже на здобутках науки та її авторитетів.
    6. «Том Данила» ЕІУ 2004 року. Відверто перші томи містять неточності, помилки, застарілі інтерпретації, які не враховують стан найменування постаті Данила Романовича на зараз (не кажучи вже про актуалізацію даних, які є). Може повернемо тоді й Велику Вітчизняну війну? А що? До 2014 року це переважало. Можемо Голодомор (1932-33) років назвати «Голод на Україні (1932-33)»? Чому б ні? Тільки діаспора до 1986 року більше це вживала. До промови Кравчука 1993 року ще й була дискусія, що «голод був скрізь» (і десь надалі також вважають). Можемо в дусі УРЕ переписати статті. Вам не авторитетна радянська історіографія? Або ж візьмемо ГЕУ. Чому б не перейменувати безліч назв відповідно неї? Байдуже, що країн таких може і нема. Проте це ж найбільш фахове видання... свого часу. Так і з ЕІУ. Певні речі застарівають. Як і гасла. Наразі академічний АД цього питання переважає комплексно, інституційно, фахово, міжнародно на користь Данила Романовича.
    7. На рахунок ЕІУ: є критичні рецензії у сторону цього видання (перше, що згадав, це Ярослав Дашкевич). Чому? Бо там є теж «різні люди» та й політизована біографія історика Литвина самі розуміємо що з нею не так (як і поглядами, але не історією).
    8. Мені б хотілось, щоб мої аргументи врахували по суті та переважили їх сучасним станом речей. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки. Особливо в найменуванні постатей як Данила Романовича.
    Дякую. --Arxivist (обговорення) 15:58, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ну якщо ви хочете таким чином підходити до такого складного питання (тобто шукати так, як треба вам, а не об'єктивну дійсність, і шукати, щоби Данило був обов'язково у заголовку праці), то це недобре. Більше скажу, що формально немає ніяких взагалі вікіпідстав для перейменування цієї статті. Це якщо підходити чисто формально, за правилами Вікіпедії. Наприклад, я шукаю не тільки ваш пропонований, але і поточний варіант і бачу дуже велику кількість праць на поточний варіант. Так, справді, не тільки історичних. Не забуваймо, що Вікіпедія це універсальна енциклопедія. І для неї, як джерелами, слугують не лише профільні з історії (хоча навіть в профільному авторитетному джерелі ЕІУ ми маємо Данило Галицький, і у неї є функція оновлення статей [8], якби хотіли там оновити, то б вже оновили, як зробили хоча би тут [9], але не хочуть, безвідносно на їх "внутрішні проблеми" і критику, що існує, і на які Вікіпедії і її правилам просто начхати), а й інші авторитетні джерела, авторитетні посібники, довідники, енциклопедії тощо. Всі укупі джерела. УСІ! І навіть ті, які видавалися деякими науковцями інституту українознавства до 2010-х років, які активно, включно з Войтовичем, вживали Галицький. Ці джерела ніхто не відмінив, і не спалив. Ними користуються, їх цитують. Це великий сегмент. Крім того, Вікіпедія не може зігнорувати те, що іменем цієї історичної постаті названо купу вулиць, установ, і навіть державні відзнаки. І на завершення. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки, як ви правильно зазначили, а тому треба було ще вчора (тобто десь у 2010-х роках) створити відповідний розділ і описати всі тенденції в історіографії щодо зміни іменування цієї історичної особи. Як тільки останній бастіон впаде (це я про ІІУ і її ЕІУ), от тоді можна буде і перейменувати статтю, а поки, станом на цю хвилину, стаття абсолютно повністю відповідає ВП:АД та ВП:НАЗВА СТАТТІ. Це про формальність за вікіправилами. --Flavius (обговорення) 16:58, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Тоді можна і ВВВ повернути з такою ж аргументацією. Джерел більше.
    Вулиці і площі також є як Короля Данила. Це не аргумент для назви статті про людину. Все ж інші профілі джерел, які лише згадують, але не є фахові під біографію чи ім'я. ЕІУ 2004 року відверто застаріла у певних частинах. Як і ГЕУ або УРЕ. Так ми і до лікування греків дійдемо в області хірургії.
    Про джерела. Якщо взяти від першоджерел до сучасних (включно з поясненням назви та чому так було) — авторитет істориків та напрацювань більшості країн переважає. Чому не є профільними джерела мої приклади? Новіші, більше написано, тематичні та широкий опис. Ви наче не враховуєте мої аргументи та людей, які точно зробили більше саме в констексі цієї постаті. --Arxivist (обговорення) 17:35, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    ВВВ вже не повереться, бо там повний консенсус серед істориків, а в цій ситуації він половинчастий. --Flavius (обговорення) 16:15, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Маніпуляція та заперечую. На момент перейменування джерел та згадок з ВВВ було 4/5 більше (якщо брати винятково українськомовні) на користь ВВВ, замість НРВ. Наведіть, будь ласка, «половинчастий» відсоток істориків або ж приблизну кількість істориків, які вважать, що слід писати Данило Галицький замість Данило Романовича. Бажано навести не тільки згадками, але й монографіями та окремими назвами у статтях. Поки паритет 1/20 за спостереженням за останні десять років мінімум. А за монографіями десь 1/10 (навіть Котляр змінив думку). Ви не визнаєте консенсус істориків у тотальній більшості на зараз за останні 10 років? Не визнаєте усі конференції та академічні монографії різних країн присвячені цій постаті? Авторитет Грушевського навіть? Дейвіса? Войтовича? Інших? --Arxivist (обговорення) 16:36, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ніхто і не заперечуватиме, що згадок на користь ВВВ в українських джерелах буде більше. Це очевидно. А от чого ви хочете заперечити абсолютний консенсус серед українських істориків стосовно ВВВ - я чогось не розумію. Бо мова була про істориків, а не про джерела і згадки. Про половинчастий консенсус з приводу Данила Галицького свідчить Енциклопедія історії України Інституту історії України та сам Інститут історії України. Стаття не оновилася. Нову, як за прикладом перейменованого Дніпропетровська - не написали. Фахівці інституту продовдують вживати Данило Галицький. Вже це усе вище писав же. Навіщо по колу? Авжеж, нові джерела з інакшою формою написання визнаю, ви думали не визнаю? Але я і нові джерела зі старою формою не намагаюся ігнорувати, бо марно. Тож тотального консенсусу серед істориків щодо Данила Галицького я не бачу. Половинчастий бачу, а тотальний - ні. Перепрошую. Flavius (обговорення) 16:48, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Flavius... повного консенсусу не було. На це є приклад гасла в ЕІУ (як і з Данилом Галицьким, вірно?). Подивіться самі, якщо не вірите мені. Тож не можна говорити про повний консенсус істориків з того питання.
    Коли я говорю про авторитетні джерела, я якраз і покликаюсь на академічні праці істориків декількох країн. Ви покликаєтесь на радянські або 2000-х років праці + ЕІУ. Ви ж бачите цей перелік... Які саме фахівці? От покажіть мені цього «фахівця» на зараз (який має ступінь, монографію про цю постать)? Одного взагалі невідомого дали у приклад. Один змінив свою думку. А інші або не історики-медієвісти (зокрема архітектори), або ж просто залишається один Ричка у якого немає монографії про Данила Романовича... Знову ж таки. Давайте, будь ласка, рахувати істориків медієвістів (та навіть просто істориків) та монографії з назвою Данила Романовича та Данила Галицького. Поставимо на терези. Бо наразі Ви обманюєте людей «половинчастим», коли усі мої приклади за десять років якраз свідчіть за тотальну більшість. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:06, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    я нижче надав доказ з нового тому, що є свідченням повного консенсусу серед істориків щодо ВВВ, тобто зміни їх думки щодо того чим вважати ВВВ. Старе гасло і визначення звісно не зникне, бо ж той том за 2003 рік ніхто не збирається спалювати. Ми говоримо про зміну консенсусі серед істориків. Довгий час ВВВ вважли одним, зараз іншим. А Данила Галицького як називали Галицьким так і називають, інакше вийшов би новий том і написали би там Данило Романович, або нова стаття Данило Романович (за прикладом Дніпра). Але цього немає. Отже, про який консенсус щодо Романовича серед істориків ми можемо говорити, коли найголовнійша установа з історії нічого не змінює? --Flavius (обговорення) 17:41, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    p.s. ВВВ термін та гасло був і є в ЕІУ можете проглянути на свій «авторитет». --Arxivist (обговорення) 16:43, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ви дивитеся на гасло зі старого тому. Але вийшов додатковий том і все прекрасно пояснив що таке ВВВ [10]. Тут повинна бути подібна ситуація.А її немає. Flavius (обговорення) 16:59, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Додатковий том вийшов не під час номінації про ВВВ, а вже дуже пізно, коли термін ВВВ прибрали з Вікіпедії. Не маніпулюйте, будь ласка. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:07, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Та неважливо коли він вийшов. До чи після. Я просто навів приклад як воно цивилізовано повинно бути в ідеалі серед істориків, коли є абсолютний консенс щодо якогось питання. Істориками ставиться жирна крапка потому. Тут консенсусу немає. Крапки немає, є крапка з комою. Інакше би ми тут навіть не дискутували, а просто перейменували би статтю мовчки без обговорення. Був би консенсус серед істориків, то ми б це побачили. Усі би. Як побачили колись з ВВВ, яка звідусіль "пішла", і більше не використовується ніде, окрім як маргіналів. А раніше не цуралися навіть органи влади, які за будь-якої можливості тулили в т.ч. у нормативні акти. Тож і тут повинен бути ясний консенсус. Його не бачу. Як не бачить ВРУ, яка б змінила назву державного ордена, як не бачать цього сорок з гаком міст України, аеропорт, науковці університету. --Flavius (обговорення) 17:28, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Все ж на момент перейменування ВВВ був в ЕІУ без змін. Та і робіт з ВВВ було більше.
    Не маніпулюйте. Він зараз також абсолютний. Або ж доведіть кількісно зворотно? Ви так і не заперечили це за останні 10 років. І Грушевського не заперечили. Ну й інші... ВРУ не визначає дослідження. ВРУ може і вшановувати пам’ять Сталіна за бажанням. Тож це не аргументи про правильність імені та академічні видання науковців. Незабаром я додам табличку і зможете додавати істориків (яких, як ви кажете, половинчасто тільки), праці та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:42, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Я намагався показати, що коли в історичному питанні відбуваються зміни, і історики приходять до якогось консенсусу, то ці зміни помітні суспільству, і суспільство швиденько пристосовується до нових умов. Аналогічно як було з ВВВ. Тому і був приклад з ВРУ, бо у неї повноваження змінити закон про державні нагороди. А до чого ваш Сталін - незрозуміло. Зміни в історіографії щодо Данила є, але вони їм непомітні за силуетом найголовнішої інстанції з питань історії України. Треба просто почекати. Все у свій час. --Flavius (обговорення) 17:53, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    На момент 1991 року УРСР була вживаніша назва. Чи не так? Теж би залишити таку назву на підставі джерел та внеску минулого. До того що держава не є авторитетніше за науковий внесок для енциклопедії. Я категорично не згідний з аргументами і цією маніпуляцією(ми). Внесок науковців є консенсусний та переважає. Найближчим часом буде табличка, яка це доведе, а Ви зможете показати, що так не є (у чому я сумніваюсь). На загал Ви так і не пояснили та не продемонстрували «порівну ситуацію» й видання, які це спростовують на противагу прикладів авторів, монографій та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 18:00, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    Консенсус щодо УРСР змінився 24 серпня 1991 і підтверджений 1 грудня. З того часу неважливо як уживана ця назва, бо консенсусом постала нова назва - Україна. --Flavius (обговорення) 18:11, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: нумо порівнювати «половинчастий» консенсус? Надалі буду доповнювати впродовж тижня. Можете доповнювати. Дякую. Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Данило Галицький Данило Романович Рік Автор Енциклопедія Довідник Монографія Збірка Стаття Наукова конференція Історик Історик-медієвіст
- + 2013 Александрович, Войтович - - Король Данило Романович - - - ++ ++
- + 2012 Dąbrowski (Dariusz Dąbrowski) - - Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264) - - - + +
- + 2018 Христан - - Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст. + +
- + 2011 Однороженко Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада - - - - + +-
- + 2020 Колектив - - Історія війн і військового мистецтва (в трьох томах) - - - + +
- + 2015 Колектив - - - - - Король Данило Романович 1264–2014 + +
- + 2017 Колектив (дві країни) - - - Данило Романович та його часи - - + +
- + Перевидання неодноразове Грушевський - - Історія України-Руси - - - - -
-+ + Перевидання неодноразове Костомаров Князь Данило Романович Галицкий - - -
+ - 2001 Колектив - - Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького - - + +-
+ - 2003 Паславський - Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття - - - + +-
+ - 2006–2007 Ричка - - Холмський проєкт Данила Галицького - + +
+ - 2002 Котляр - Данило Галицький. Біографічний нарис Микола Котляр - - - + +
- + 2008 Котляр - - - Данило Романович як людина і державний діяч - + +
- + 2021 Головко - Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.) - - - + +
+ - 2004 Котляр ЕІУ + +
+ - УРЕ
- + УЗЕ
- + Грицак ЕУ + +
- + 1919 Томашівський Українська історія. Нарис. Старинні й середні часи + +-
+- + Перевидання неодноразове Крип’якевич Історія України + +-
- + Перевидання неодноразове Дорошенко Історія України + +-
- + 2013 Майоров Коли й вiд кого князь Данило Романович відібрав Дорогичин? + +
- + 2014 Добржанський, Яценюк Король Данило Романович в українській історіографії ++ +-
- + 1955 Андрусяк Kings of Kiev and Galicia (On the Occasion of the 700th Anniversary of the Coronation of Danilo Romanovich + +
- + 2017 Христан Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король + +
- + 2017 Волощук Князь і король Данило Романович у житті міста Галича ХІІІ сторіччя + +
- + 2018 Волощук Король Данило Романович. Про вигадки та інтриги, що вже століттями ширяться навколо персони короля Русі + +
- + Перевидання неоднарзове Дейвіс Європа. Історія + +-
- + 2008 Войтович Король Данило Романович: політик і полководець + +
- + 2005 Дашкевич Данило Романович і єпископ Петро в освітленні караїмського джерела + +-
- + Перевидання неоднарозове Дашкевич Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури + +-
- + 2008 Масан Данило Романович і рицарсько-чернечі ордени: проблеми взаємовідносин + +
- + 2015 Паршин Участь князя Данила Романовича в інтронізації угорського короля Бели IV + +
- + 2016 Бевз Король Данило Романович культурна і державотворча спадщина його доби + +
- + Перевидання неоднаразщове Аркас Історія України-Русі +- -
- + 2011 Мандзяк Битви української середньовічної та ранньомодерної історії + +-
- + 2023 Михайловський Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795) + +
- + 2023 Козак Озброєння військ Галицької та Волинської земель у XII–XIV ст. (торгівля, трофеї, власне виробництво) + +
- + 2010 Лоза Історичний атлас України. Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава) +- -

Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  За не потрібно підміняти похідні почесні назви установ та топонімії від російської/радянської історіографії та первинну назву яку вона пропагувала. Вище досить вичерпно про це написано.--PsichoPuzo (обговорення) 08:18, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Дуже змістовні аргументи наведені з обох сторін. Для підручників основою має бути наукове обґрунтування, але не забуваймо, що дискусія про назву статті у Вікі, яка створена для широкого загалу і сама стаття по собі не є науковим джерелом. Отже, варто залишити назву, яка є найбільше впізнаваною, "популярною". Підозрюю, що важко буде непідготовленому читачеві відрізнити Данила Романовича від, наприклад, Данила Олександровича, з приблизно тієї ж епохи. А в самій статті, звичайно, нехай будуть аргументи про правильність вживання його імені. Так що поряд із Ярославом "Мудрим", Володимиром "Великим" чи Піпіном "Коротким" цілком може бути Данило "Галицький".
А якщо вже взятися за перейменування назв статтей про наших правителів, то потрібно це робити комплексно. Тоді має бути Ярослав Володимирович, а не Ярослав "Мудрий" і т.д.. Зауважив, що англійська, іспанська та інші розділи вживають у назві офіційне ім'я, а не прізвисько. "Річард I Левове Серце" у них "Richard I of England".--Долинський (обговорення) 12:44, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  1. Це не «посібник».
  2. Вікіпедія пишеться на підставі авторитетних джерел. Так я надав понад 10 академічних наукових монографій (нових (!) різних авторів).
  3. Для «загалу» точно не пишеться. Інакше були б дуже широкі «загальні теми», як ось «як робити закрутки»та інше.
  4. Мова про постать та як вживають її написання імені в авторитетних академічних джерелах науковці декількох країн, а не як її називають люди, держава, місцева влада та інше. Адже це тоді не АД про постать.
  5. Якщо «натягувати» популярність: ось в Музеї становлення української нації, 24-та окрема механізована бригада (Україна) (на честь короля Данила). Щоправда, я не згідний, що це має бути основний аргумент замість академічних авторитетних джерел (монографій про особу, тематичних монографій, загальної історії Європи та інше) декількох країн. Дякую.
--Arxivist (обговорення) 14:13, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  За. Автор переконливо обґрунтував необхідність зміни назви з посиланням на низку сучасних наукових досліджень. Назва статті має відображати саме сучасні тенденції української історіографії, а не сумнівний радянський спадок. «Галицьким» Данило не був, його столиця була в Холмі, за межами Галичини. --Dunadan Ranger (обговорення) 15:00, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]
  Проти Вжиток є за обома варіантами, але впізнаваність однозначно на користь чинного. Доказом мого твердження є те, що цілий ряд об'єктів (вулиці в різних містах, площі, аеропорти, виші тощо) названі саме "Данила Галицького" або "імені Данила Галицького", а не "Данила Романовича". Поки хоч частина цих об'єктів не буде перейменована відповідно до запропонованої назви, ситуація залишатиметься незмінною, скільки б ще номінацій не було тут створено--Unikalinho (обговорення) 22:10, 25 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Тобто монографії та авторитетні джерела не переконують включно авторитетні джерела зі спростуванням «цієї упізнаваності»? Назви тут ні до чого. Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія» теж будете чекати коли повернуть назву, чи будете керуватись авторитетними джерелами, на яких має базуватись в написанні й найменуванні статті у Вікіпедії? --Arxivist (обговорення) 16:31, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Якщо про «впізнаваність», то ви не заперечуєте той факт, що найбільш цитована за цей рік згадка є про бригаду на честь короля Данила? Щоправда, це точно не стосується написання гасла постаті (для цього є джерела). --Arxivist (обговорення) 16:38, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Уточнений пошук в мережі з «впізнаваності» (що теж не може бути ключовим аргументом) в Google дає наступне:
  1. "Данило Галицький" "князь": Приблизна кількість результатів: 53 300 (0,49 с)
  2. "Данило Галицький" "король": Приблизна кількість результатів: 39 200 (0,39 с)
  3. "Данило Романович" "король": Приблизна кількість результатів: 133 000 (0,40 с)
  4. "Данило Романович" "князь": Приблизна кількість результатів: 168 000 (0,54 с)
Якщо будете шукати, то не забудьте про ці вказані вгорі уточнення для точності вибірки. Дякую. --Arxivist (обговорення) 16:51, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Альтернативну назву вписуємо в преамбулу. Вона, на відміну від заголовка, передбачає наявність усіх вживаних варіантів. "Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія»" -- ВП:ПРОРОК до Вашого відома--Unikalinho (обговорення) 09:00, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Чому б і не вписати? Де я проти преамбули тут пишу? Ключове назва відповідно до АД. Дякую --Arxivist (обговорення) 09:05, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Ви заперечуєте здобутки історіографії від Грушевського? --Arxivist (обговорення) 09:07, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Є АД на обидві назви. Щодо здобутків історіографії, то я, на відміну від Вас, визнаю всі здобутки, незалежно від того, звідки вони родом--Unikalinho (обговорення) 09:09, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Все ж свіжіший та авторитетніший за назвою Данило Романович. Можете це спростувати? --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Впродовж 10 років. А якщо брати від Костомарова до радянського часу (і на ранньому етапі також) переважав саме Данило Романович. --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх (тому досі Дніпропетровська область, Кіровоградська область, а не Дніпровська область, Кропивницька область). Тож треба дочекатися, поки принаймні у Львові (рідному місті Данила) площа, вулиця, виш та аеропорт, названі на його честь, будуть перейменовані. Чи Ви вважаєте, що Львів от такий закомунізований, а от укрвікі має йому приклад подати?--Unikalinho (обговорення) 09:13, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Рідне місто Данила? Це Ваша думка? У нього було декілька столиць. Народився він не там. Найдовший час був Холм де і помер. Коронація теж не у Львові. Найменше він був у рідному Галичі. Назви вулиць, площ та інше не можуть бути вище наукового внеску, бо такі рішення приймає місцева або державна корумпована влада. Можете заперечити авторитетні джерела таблички вище? Це ідеологічне та гіперполітизоване питання, де не враховують надбання вчених (від Грушевського). У Львові основний пам’ятник Данилові має підпис «Король Данило» Див. тут File:Пам. Д. Галицького.jpg. Я вважаю (особиста думка), що спадок в назві Данило Галицький (це титулатура князя, а не короля, враховуючи місцевість) спаплюжено від Карамзіна до радянської історіографії, про що вже написано не одна українська, польська або німецькі монографії (те що знаю та вище у табличці є докази (це вже енциклопедична думка). Той самий Котляр змінив свою думку після свого гасла в ЕІУ у своїй наукові статті 2008 року. Ви наче зневажаєте українських та інших країн вчених-медієвістів з авторитетними надійними джерелами, джерелами спростування назви та інше. Поясність, будь ласка, чому? Можливо також посадовець? Ви ж навіть не надаєте докази на противагу моїй табличці. --Arxivist (обговорення) 09:25, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
p.s. Львів нічого не може перейменовувати, бо рішення по цьому місту приймають окремі люди за підписом, які точно не живуть на цих вулицях, не пишуть наукові статті про тих людей чи назви та інше. --Arxivist (обговорення) 09:27, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Якщо цікавитесь назвами вулиць, то, наприклад, в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила. Чим гірше обласний центр за Львів? Усе ж я прошу лише надати доказову базу авторитетних джерел, або надійних авторитетних джерел, або першоджерел, де назва Данило Галицький переважає за Данила Романовича. Бажано з покликанням на постать автора хто це вказав та його посади й наукову діяльність (бо вже надавали тексти невідомих осіб, що дуже дивно, для самої ЕІУ (!)). Наприклад на противагу Грушевського кого поставите в авторитетності української медієвістики? Або Дашкевича? Войтовича? Давайте спокійно зважимо вживаність у надійних джерелах та й годі сперечатись. Дякую. --Arxivist (обговорення) 09:31, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
А цитата «дочекатися, поки принаймні» трохи сюр, адже за цією логікою виходить, що назва імені історичної постаті приймається лише державною владою? Тобто, якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним = від того воно стане чорніше? Давайте вже без абсурду, будь ласка. --Arxivist (обговорення) 09:33, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
З приводу «реалій». Так ось в «реаліях» вчені медієвісти декількох країн у монографіях. наукових конференціях, інших збірках пишуть Данило Романович = це нереально? А реально тоді що? Назва аеропорту часів Януковича? У «реаліях» пам’ятник Данилові у Львові називають «конем», «біля коня» така реальність доречніша до енциклопедії та назви статті? --Arxivist (обговорення) 09:39, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
"якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним" -- ВП:ПРОРОК не читали? "в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила" -- по-перше, Короля Данила, а не Данила Романовича, а по-друге, наш персонаж львів'янин, засновник міста Львів, а не Івано-Франківськ -- тому тут є відмінність. "Назва аеропорту часів Януковича?" -- Знову ж таки, вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх. Кіровоградська область взагалі з радянських часів з такою назвою, але це не дає нам права самовільно перейменовувати її на "українську" назву "Кропивницька", поки цього не зроблено офіційно. Навіть Чорноморськ у нас став Чорноморськом лише після офіційного перейменування. А те, що аеропорт був збудований у часи Януковича, не робить його неукраїнським. Чи може треба його зруйнувати, тільки тому що він "часів Януковича"?--Unikalinho (обговорення) 18:44, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]
Мені набридло з вами говорити. Наведіть, будь ласка, надійні джерела для Данила Галицького на противагу моїм. Особливо хотів би статтю, яка каже, що ця назва правильна. Бо у мене вище є АД, який вказує протилежне. Тільки офіційну вживаність? Але це ж не надійні джерела, не статті, не монографії, не довідники щодо назви постаті.
p.s. Львів, скорше, заснував його син Лев. Ви трохи далекі від історії цього міста. Пишіть по суті. --Arxivist (обговорення) 05:38, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
Цей термін зник консенсусом більшості дослідників як от 10 років + Грушевський на користь Данила Романовича. --Arxivist (обговорення) 05:40, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
Тобто авторитетні джерела Вам не указ, Вам НАДІЙНІ джерела треба? То ж бо я думаю, чого то свого часу висіла номінація Вікіпедія:Перейменування статей/Вікіпедія:Авторитетні джерела → Вікіпедія:Надійні джерела. Але, хоч я і не брав участі в тому обговоренні, скажу зараз: для мене термін "авторитетні джерела": а) більш конкретний і менш маніпулятивний, ніж "надійні джерела"; б) цей термін, як, власне, і відповідний йому предмет, більше відповідає духові вікіпедії як проєкта, ніж "конкурент". Зрештою, сторінку не перейменували, а тому я не маю бажання шукати джерела, які ВИ вважатимете ДЛЯ СЕБЕ надійними. Авторитетні ж джерела є на обидві назви, тому треба вибрати одну з них. Свою думку щодо того, яку вибрати, я озвучив, і вона базується на об'єктивній реальності, а не на ВП:ПРОТЕСТ щодо всієї "російської" спадщини тільки тому що вона російська. Чого ж Ви, як Ви такий патріот, пишете кирилицею, яку нам нав'язала така ненависна Вам РІ? Отож-бо--Unikalinho (обговорення) 06:34, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
І ще. Львів заснував король Данило, а назвав його на честь свого сина. Точніше кажучи: Лев без Данила ніколи б не заснував цього міста. Це так, до слова--Unikalinho (обговорення) 06:39, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
На честь синів міста не називають. Почитайте про це для початку (про заснування міста Левом). Наприклад Войтовича. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:36, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
"На честь синів міста не називають" -- Це хто так вирішив? Ви? А от король Данило, вочевидь, вважав інакше --Unikalinho (обговорення) 07:49, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
Доказовість? Нові дослідження показують, що це так не було.
«Одну з перших спроб датувати заснування Львова знаходимо в скарзі львівської міської ради королівському судові з вимогою скасувати декрет з привілеями вірменам, виданий 1578 р. королем Стефаном Баторієм. У ній львівські міські райці спростовують твердження вірмен, що вони отримали привілей на проживання у Львові ще від короля Данила. Укладачі скарги твердять, що Данило Романович не міг давати якихось привілеїв вірменам на Львів, бо за його життя цього міста ще не існувало. Адже, – говориться у скарзі, – «Львів заснований близько 1280 року Левом, сином князя Русі Данила, який помер в 1263 або 1264 році»»; «в історичних хроніках та документах XVI-XVIII ст. панувала загальна думка, що місто Львів заснував князь Лев»; «повідомлення французького історика Мішеля Лє Кієна про заснування Львова 1240 року князем Левом Даниловичем ґрунтується на серйозній джерельній базі, а сама дата може вважатися цілком вірогідною» і т.д.
Усе ж це не стосується цієї номінації. Прошу вшосте (десь) утриматись в коментарях до мене. --Arxivist (обговорення) 08:02, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
Тобто Вам мені писати можна, а мені Вам писати не можна? Чи останнє слово неодмінно має залишитись за Вами?--Unikalinho (обговорення) 08:11, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
Авторитетні або надійні джерела усе одно переважають. Без різниці як я написав про них. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:37, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]
  За Романовича --ntonyahu(τaλk) (EET/KYVT) 09:35, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
  Проти а що з часу першої номінації змінилось? Знову історію переписали чи як? --Jphwra (обговорення) 09:40, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
  За за аргументами обох сторін більше схиляюся до того, що Романович переважає в джерелах з історії за Галицький. --白猫しろ ねこОбг. 13:56, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Підсумок:

  1. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. (Інтегрований курс). 6 клас. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 7–9 класи. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7–9 класи. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 10–11 класи. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 10–11 класи. Навчальні програми для закладів загальної середньої освіти. – Київ: HREC PRESS, 2022. – 260 с
  2. ПРОГРАМА ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ