Вікіпедія

Вікіпедія:Перейменування статей/Гуго Штайнгауз → Гуґо Штайнгауз

< Вікіпедія:Перейменування статей

Гуго_Штайнгауз → Гуґо Штайнгауз ред.

Знаєте, просто задрала вже оця Вєлікая Отєчествеєнная проти літери «ґ»! Та ще як це робиться через конфлікт редагувань і всі правки згорають. То на Хуго, то на Штейнхаус, то ще на чорт зна що. Є фундаментальна майже 500-сторінкова праця польсько-української дослідниці Олі Гнатюк, де Штайнгауз (Гуґо Штайнгауз!) виступає одним з головних персонажів, ця книжка стала минулорічним лауреатом Форуму видавців. Є словники. Є інші публікації - погугліть. Досить уже може валити направо й наліво цим правописом як довбнею - адже це не єдиний ультимативний аргумент у Вікіпедії? Дуже добре розумію стан Dim Grits, коли оце гниле «г» так уже пхають тобі під ніс, аж не можна витримати! І не просто якась там чергова "дрібна правка", а демонстративне, свідоме перейменування статті найправильнішим в світі Лексусунсом під час роботи іншого користувача над фактажем і правописом статті. Скільки це може тривати? Що це, єдина ціль - вичистити вікі від літери «ґ» і буде щастя?--Mykola Swarnyk (обговорення) 06:16, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]

Зауваження не стосовно даного перейменування, а загалом... Українській мові не притаманний звук, який позначається буквою «Ґ». І вона його максимально уникає. Правопис це лише фіксує. Порівняйте словники Грінченка (виданий до «епохи історичного матеріалізму») і сучасні, наприклад «Великий тлумачний» - там на десятки, а то й сотні тисяч слів - всього 150-200 слів на букву «Ґ». Подумайте, чому воно так?
Напевно, зокрема й через це, українську мову називають однією з наймелодійніших (ну і десятки інших епітетів). Натомість спостерігається якесь непереборне бажання перетворити її на варіант російської чи німецької, з їх «ґелґотінням». Ще й під «патріотичними» гаслами.--V Ryabish (обговорення) 08:25, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Давайте так, у вас є свої усталені погляди на солов'їну, у мене свої, ще в когось якісь інші. Ви разом з Грінченком не любите "галичанських" штучок, я разом з Франком і "западенцями" не люблю ваших полтавсько-харківських прибамбасів. Це вічне! Але ж Вікіпедія крім поля для просування якихось уподобань ще й колективний проект, де має бути якийсь баланс і якась етика. Ось у вас вистачає такту не лазити по чужому внеску чи по сторінці спостереження, чи бозна ще по якому критерію всі статті з літерою «ґ» і не перейменовувати "під руку" редаговані кимось статті з єдиним сабджем "Правопис", не зважаючи ні на джерела, ні на вжиток, ні на що! Я ж бачу по вашому внеску, що ви цього не робите. Це не про правописні уподобання пісня, а про вузьколобих сердитих на когось (хрін його зна на кого!) мізантропів, які отруюють колаборативний принцип вікіпедії під яким завгодно прапором - г-пуризму, патріотизму, панславізму - та чого завгодно. Не можна бути одночасно зазнайкуватим провокатором і добрим правило-послушним вікіпедистом. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:46, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]
В тому то й проблема, що наш правопис не те, щоби був неправильний, але він просто неповний у сфері передачі іншомовних назв. Він більш-менш підходить для передачі слів, запозичених з германських та західно-слов'янських мов, але далеко не повністю описує правила передачі з багатьох інших мов, навіть тих, з яких ми запозичили багато слів (романські, південно-слов'янські, тюркські і т.д.) Це породжує вічні суперечки «и/і», «в/у», «ґ/г/х».
Щодо мене - я особисто зовсім не проти букви «Ґ», особливо у власних назвах. На мою думку неспеціаліста, її варто (навіть треба було би) вживати у власних назвах, що походять з мов, які розрізняють «ґ/г/х». (у загальних назвах я прихильник словникових мінімумів :) ). Але тут така ситуація, що вже перші 4 мови з такою властивістю - це наші сусіди - польська, чеська, словацька та німецька мови. Ми з ними контактуємо сотні, якщо не тисячі років. Відповідно запозичували слова у різний час, коли, по-перше, в самих цих мовах слова могли писатись/вимовлятись інакше, ніж зараз (яскравий приклад - Відень), по-друге, ми запозичували їх часто не напряму, а за посередництва інших мов (німецькі чи чеські слова через польську чи угорську, наприклад, або вплив латини чи російської мови і т.д.), по-третє, одні назви запозичували усним шляхом, інші письмовим. Напевно саме тому так важко стандартизувати правила передачі з цих мов. Ще гірше з мовами, де, наприклад, є звук, який більш-менш відповідає нашому «Ґ», але оскільки у вихідній мові немає всіх цих трьох звуків, то в українській мові його завжди передавали через «Г» (англійська, італійська, іспанська і т.д.), але хтось (часто із сумнівними лінгвістичними знаннями, або й взагалі без них, але з «патріотичних» міркувань, «відновлюючи історичну справедливість», так би мовити) ставить «Ґ». Або «Г», там де має бути «Х» (я особисто стикався у вікіпедії декілька разів, коли іспанську «J» передавали як «Г», бо так, мовляв, «правильніше» :)). А ось, наприклад, передача з японської таких заперечень переважно не викликає. Там практично всюди використовується «Ґ».
Стосовно перейменувань - я, звичайно, не слідкую за внеском якогось конкретного користувача чи користувачів, щоб «поправити». Але якщо я наткнусь в якомусь тексті, що використана буква «ґ», там де має бути «г», я, звичайно, виправляю. Так само перейменовую статті, назви яких походять з мов, де немає розрізнення «ґ/г/х» (особливо це стосується мов, які я в тій чи іншій мірі знаю - італійська, іспанська). З англійськими назвами вже важче - їх перейменування часто викликає тривалі дискусії, брати участь у яких мені зазвичай не хочеться, бо це переважно марна трата часу. Але я б не наважився (принаймі, без номінації), перейменовувати назви, які походять з німецької, польської, чеської чи словацької мов. Або з мов, які я взагалі не знаю. А загалом вихід один - спокій, терпіння і АД, АД, АД :). З повагою, --V Ryabish (обговорення) 21:09, 5 січня 2017 (UTC)[відповісти]

  Проти, є ВП:МОВА. Чинний правопис обмежує використання літери (див. § 15. Літера Ґ): лише в «українських» словах (себто не запозичених, а, наприклад, спотворених, як кречний→ґречний), в давнозапозичених (як аґрус і ґрунт) та в зукраїнізованих (як ґніт). В новітніх запозиченнях ХХ та ХХІ століть Ґ не пишеться. І взагалі, Ґ це алофон К (кречний, кніт, крати). Пхати його на місце іноземного G - зросійщення вимови, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 6 січня 2017 (UTC)[відповісти]

 
Чому ж це зросійщення вимови? Є три різних звуки - к, ґ та г, чим погано їх застосовувати для іноземних назв? Наш правопис у порівнянні з тим же німецьким виглядає, як якась недоробка, особливо передача іншомовних імен, там враження, що писали аби наповнити, все не систематизоване та на відчепись написано, до купи все покидали без урахування особливості вимови у країнах та залишили поза розглядом важливе.--Divega (обговорення) 13:52, 8 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Літери то є, але звук українській мові непритаманний. Навіть у Грінченка слова на кшталт аґрус дублювалися через Г. І, як я зазначив раніше, велика їх частка є оддзвінченням слів з К. Тому особисто я проти просування ґекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 10 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Пане ЮеАртеміс, я ж не кажу тулити її усюди (є усталені назви,). Тільки для передачі іншомовних назв, вони так чи інакше нам не притаманні, але звучання принаймні буде ближче до оригіналу, бо літера така є.--Divega (обговорення) 19:54, 12 січня 2017 (UTC)[відповісти]

  За Прошу повернути попередню назву статті згідно з наведеним джерелом: Mykola Swarnyk (обговорення) 06:04, 18 січня 2017 (UTC)[відповісти]

Джерело не чинним правописом писане. Там КазімЄж. А ми -ie- польське не так передаємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 18 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Поважні видавництва, що видають наукову літературу, як-то «Дух і Літера», «Критика» давно ігнорують радянській правопис, а щодо власних назв, імен то нормальним правописом, не тільки вони, а я купа інших послуговується (наприклад, «Книга — XXI» з того що нещодавно читав). artem.komisarenko (обговорення) 08:22, 19 січня 2017 (UTC)[відповісти]

  За Як в джерелах

За такою логікою в статті про єврейських діячів потрібно їх номер в концтаборі тулити. Підстави ставити польському єврею УРСР-івське ім'я такі ж самі як призначати якомусь іншому єврею номер даний німцями. Совєти і нацисти на щастя згинули і вже не мають можливості таврувати людей як їм заманеться. artem.komisarenko (обговорення) 22:53, 21 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Зауважу, залежати від «совєтів» зі знаком мінус — все одно залежати від «совєтів». Maksym Ye. (обговорення) 20:28, 22 січня 2017 (UTC)[відповісти]
Мова не про "совєтів" (хоч і про них теж), а про підтримку/непідтримку масових акцій перейменування в рамках «священної війни» без уваги на джерела. Панові NickK не перестаю дивуватись із кожною його новою дією. Користувач з претензією на "гуру" пропонує відкинути вторинні джерела, натомість шукати в первинних??? Ну а совєтів кожен має в своїй голові більш ніж треба. Ніяким Пінк Флойдом не викуриш. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:23, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@Mykola Swarnyk: Я ж написав, що у вторинних джерелах з математики (а діяч був математиком) переважає Штейнгауз. Первинні джерела я ж згадав через те, що для діячів, які мали ім'я українською, ми використовуємо офіційне написання (наприклад, українців називаємо згідно з указами Президента). Чи потрібно вам наводити список вторинних авторитетних джерел з Штейнгаузом? — NickK (обг.) 09:39, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@NickK:Викрутитись вмієте. Стаття не про математику, а про особу. Тому вторинним джерелом є не його математичні праці, а біографічні праці про нього. Як ви зможете когось переконати (особливо на Заході), якщо завжди сягаєте по опортуністичні аргументи! Це ж так очевидно! Ім'я в паспорті? Для КГБ, для митниці — але НЕ ДЛЯ ВІКІПЕДІЇ! І ви це самі добре знаєте, але ж... треба тонко підтримати Lexusuns'а. Mykola Swarnyk (обговорення) 10:02, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@Mykola Swarnyk: Тобто ви вважаєте нормальним, що теорема Штейнгауза (на основі десятка математичних праць), а діяч Штайнгауз (на основі однієї біографічної праці)? Особисто я вважаю, що це неправильно. Біографічні джерела з написанням "Штейнгауз" також існують, наприклад, Львівський державний університет імені Франка: каталог-довідник, 300 років Львівського університету
Щодо імені в паспорті, то наразі фактично ми так і пишемо людей. Наприклад, Міхеіл Саакашвілі має саме таке офіційне ім'я українською, і ми його саме за офіційним ім'ям українською і називаємо. Згоден, що аргумент щодо офіційного імені польського єврея, який отримав документи українською в 1939 році, досить слабкий, але це не привід звинувачувати мене в любові до «совєтів» чи КДБ — NickK (обг.) 10:42, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
І, будь ласка, не приписуйте мені «тонко підтримати Lexusuns'а». Ви ж самі бачите, що в нас різні думки з цього питання: він за варіант Гуго Штайнгауз, я ж підтримую Гуго Штейнгауз. Як я можу підтримати його, якщо я не підтримую його варіанту? — NickK (обг.) 11:08, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
"Найпоширеніший в літературі..." - це найпоширеніший у російській літературі, через те що автора так записано у виданні доволі популярного російського перекладу "Математичного калейдоскопу" чи "Математичної мозаїки" - а як іще там могло бути записано після "Фрейда" і "Рейха". Натомість в україномовних джерелах, виданих у післярадянський час, більш поширене "Штайнгауз". Дивимось далі. В популярній літературі справді більш поширений варіант "Гуго Штайнгауз", але в науковій - саме "Гуґо Штайнгауз". Ось хоча б часопис університету Франка Зарічний М. Стефан Банах (до 120-річчя від дня народження) // Каменяр. Інформаційно-аналітичний часопис університету ім. Івана Франка. – №3, квітень 2012. за 2012 рік, Ось Тарнавський Р. Б. РІШЕННЯ РАДИ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРО ПРИСВОЄННЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ ТА ВЧЕНИХ ЗВАНЬ (СІЧЕНЬ–ТРАВЕНЬ 1941 р.)//Історичний архів, 2016. – Вип. 17. – С. 22-29. минулорічний журнал "Історичний архів", а також відгуки Оля Гнатюк. Праця чи співпраця? Частина 1//Historians in ua. Дослідження. – 09 December 2015 Ксенія Кисіль. Оля Гнатюк: «Література — це не тільки вигадка».// Літакцент. – 08 грудня 2015 на фундаментальну працю Олі Гнатюк, за яку вона отримала купу нагород, у т.ч. й державні. Не наводжу всіх відгуків на дослідження О.Гнатюк - їх багато. Отже, якщо ранжувати АД, а не ліпити грішне з праведним для досягнення своїх партикулярних переваг - вийдемо на Справжні АД. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:03, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Щодо російської літератури — неправда. Нижче Maksym Ye. навів посилання на те, що написання Штейнгауз українською мовою вперше з'явилося 1935 року у Львові. От вже не повірю, що в 1935 українська наукова праця у Львові належала до російської літератури — NickK (обг.) 00:36, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Добре, саме ця згадка не російська. Але на шкалі «не АД → АД» вона буде саме найближче до лівого краю. Ні, ще ближче вліво були б архівні документи, паспорти і т.ін. як "первинні" а не "вторинні". В той час як наведені дослідження є ближче до правого краю шкали, і фундаментальне дослідження О.Гнатюк за своєю вагою, збалансованістю, охопленням, аналізом і кількістю згадувань даної історичної особи є таким, що на нього можна чітко вказати: так, це зразкове джерело, саме на цю працю можна взоруватися. Чому таке написання? Тому що так у сучасній фундаментальній праці. Резюме 1935 року? Несуттєво, авторитетність прямує до нуля. Архівна довідка 1939? Писана невідомими особістами, у міжвоєнному бардаку; різночитання прізвища Штейнгауз/Штенгауз - нижче ніж несуттєво, авторитетність від'ємна. Так приблизно слід зважувати джерела. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:47, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
А в мене інша шкала. Зокрема, я вважаю, що для математика джерелом значимості є саме математичні праці, а не художні твори про нього. Головною математичною працею цього діяча є теорема Банаха — Штейнгауза, яка саме так названа в усіх (крім однієї) математичних працях. Є резюме українською його математичної праці, де, очевидно, прізвище Штейнгауза написане українською так, як він хотів, оскільки він був і автором статті, і засновником журналу водночас. Звісно, Оля Гнатюк написала цікаву працю, але то художня праця, а в математиці цей діяч залишив слід саме під прізвищем Штейнгауз — NickK (обг.) 14:32, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@NickK: Щось ваша шкала хитається в різні боки, але якщо пригледітися, то це один радянський бік генеральної лінії партії. Коли ви виступали проти перейменування Григорія Відорта, в Ґжеґоша, то апелювали до «джерел», хоча як в джерелах, так і в реальному житті поляк завжди Ґжеґожем був, окрім часів, коли білопанські поляки офіційно «ворожою нацією» стали. Тепер тут навпаки за якісь архівні довідки виступаєте й ігноруєте пізніші праці. artem.komisarenko (обговорення) 13:00, 6 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@NickK: Миколо, навіщо ці виляння? Чи мені вам пояснювати, що у Вікіпедії self-published sources (математичні праці) "мають використовуватись з обережністю" (так у Правилах). Ще більш сумнівне ваше твердження, що "резюме українською мовою", яку сам Штайнгауз вважав "простолюдинським наріччям" і переважно зневажливо називав "русинською" - є буцімто якимось чином "авторизованим". Перегляньте, що пише про нього Оля Гнатюк, ви більше дізнаєтесь і фактажу, і аналітики. Праця Олі Гнатюк є художньою за формою викладу, але це повноцінне наукове дослідження. Зазирніть у передмову - побачите. І це 100% вторинне джерело за визначенням вікіпедії. І теоремі нічого не станеться, якщо ми назвемо її правильно - теоремою Банаха- Штайнгауза. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:06, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@Mykola Swarnyk: Ви написали «правильно». Я ще можу уявити вживання слова «правильно», коли йдеться про правопис, але ж ви самі визнаєте, що йдете всупереч правопису. Тож з якої точки зору правильно? Виходить, ви вважаєте, що сам діяч (навіть нехай нелюбою йому мовою, але ж він мабуть знав, Штейнгауз він чи Штайнгауз) називав себе неправильно, а ви знаєте, як правильно? Понад десяток математиків, які публікували праці з функціонального аналізу пишуть неправильно, а лише ви та автори рівно однієї праці пишете правильно? — NickK (обг.) 21:27, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@NickK: Знов з'їжджаєте і перекручуєте, ну невже так важко сформулювати аргумент без маніпуляції? Не "всупереч правопису", бо у правописі про Штайн-/Штейн- нічого немає, все йде з усталеного вжитку. Прізвищ на Штайн- не менше, а може й більше, аніж на Штейн-. Сам він цілком не заморочувався, як його, поляка Hugona Dionizego Steinhaus'а запишуть "російські окупанти" разом зі "зрадниками-русинами" - добре що не Степаном Степановичем, як напр. записали Банаха. Суперечить тодішньому радянському правопису лише літера «ґ» в імені. Але вона жодним чином не суперечить чинному нині українському правопису. Тому джерела, які писались тоді не містять літери «ґ» в імені і частина з них містить спотворену форму "Штейн-" замість "Штайн-". Штайн-гауз, камінь-дім. Чітко і прозоро. А Штейнгауз, Штейнхауз, Штенгауз і можливо інші, які зустрічаються в джерелах - це ненавмисні або навіть навмисні прекручення. Про первинні/вторинні джерела вам говорити не хочеться, це для вас чомусь не аргумент, хоча це ОСНОВИ вікіпедії. Прикро, коли людина, наділена повноваженнями адміна, нехтує настановами і крутить направо й наліво лише щоб здобути перевагу в сумнівній суперечці. Справді прикро. А те, що двоє-троє індоктринованих користувачів влаштовують провокаційні війни масових перейменувань із сабджем "Правопис" - це не моя вина, а якраз адмінів, які цьому потурають. В дзеркало відверто погляньте, і зрозумієте свою роль у сьогоднішній дискусії. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:52, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@Mykola Swarnyk: Можу відповісти вам у такому ж ключі: невже так важко сформулювати аргумент без переходу на особистості? Повертаючись до теми, я підсумую аргументи:
  • Ім'я. З точки зору правопису написання чітке: за § 87 G і h звичайно передаються літерою г. Тобто маємо варіант Гуго. Гуго є в словниках, зокрема, в УЛІФ, плюс кілька дуже відомих Гуго є в енциклопедіях (Гуго Гроцій, Гуго Коллонтай). Звісно, ви можете називати мене «індоктринованим» за те, що я обстоюю дотримання чинного правопису, і за те, що я не підтримую пропозицій писати так, як кожному заманеться, але таке є правило Вікіпедії ВП:МОВА.
  • Прізвище. Тут уже питання вжитку, бо залежно від усталеності може бути і -ей-, і -ай-. Я підходжу з точки зору вжитку в математиці (бо цей діяч математик): під яким прізвищем відомий його внесок до математики? Очевидно, в математиці він відомий як Штейнгауз. Звісно, життя несправедливе, і так склалося, що серед математиків з фізиками деякі прізвища усталені не так, як вимовляються в оригіналі. Мабуть, ви є прихильником заміни Ейнштейна на Айнштайна або Ейлера на Ойлера, але декого перекрутили й гірше: наприклад, математики навряд чи зможуть розповісти вам теорему Бейза, бо математик Томас Бейз у нас усталився як Томас Баєс, і нема на то ради. Звісно, можна знайти джерела з написаннями Айнштайн, Ойлер чи Бейз, проголосити їх єдино правильними та повиправляти по всій Вікіпедії, але це не змінить того, що українські математики й фізики писатимуть і шукатимуть в Інтернеті про Ейнштейна, Ейлера чи Баєса. Саме це для мене і є тут головним критерієм — як цей діяч описаний у джерелах, під яким ім'ям він відомий фахівцям, як його шукатиме читач? Досить очевидно, що це Штейнгауз. Розумію, що ви можете буде не згодні з цим підходом — для вас, наприклад, художній твір про діяча очевидно важливіший за фахові джерела про доробок діяча. І в цьому контексті моє посилання на українське резюме праці чи радянські первинні джерела — лише додатковий, а ніяк не основний аргумент, спроба показати, що Штейнгауз прийшов не з російської. Основним же є вжиток у фаховій галузі, виправлення якого не є задачею Вікіпедії — NickK (обг.) 14:26, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Зрозуміло. Про первинні/вторинні джерела коментаря нема. Так і думав. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:54, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Про первинні й вторинні джерела викладено в двох останніх реченнях — NickK (обг.) 09:41, 6 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Власне про це й мова. Чим ближче до чєловєка с ружйом, тим для Maksym Ye цінність джерела вища. Я ж навпаки, пропоную давати перевагу сучасним АД, коли вже перестали саджати за одну неправильну літеру. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:23, 3 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Зі зникненням в останні десятиліття культури редагування почастішали випадкові відхилення. На кожне таке відхилення чи одверту помилку може знайтися приклад у мережі. Як те ж ваше посилання на Олю Гнатюк, не українського, а польського автора в неякісному перекладі чи редагуванні. Тому — до джерел! Maksym Ye. (обговорення) 05:24, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Прокиньтесь, за "десятиліття відхилень" в абетці з'явилась (повернулась!) літера, якої у милий вам час без відхилень від генеральної лінії не було. І тепер ми пишемо не лише Партія, Ленін, Профспілки - школа комунізму, а й про деяких двозначних персонажів і хочемо вимовляти їхні імена без спотворень. А можете й не прокидатись і далі припадати собі до «джерел» 30-х років. "Неякісним, безкультурним, одверто помилковим" творам присвоюють літературні премії - і не Ленінські, ах, не Ленінські. Біда-біда... Mykola Swarnyk (обговорення) 05:56, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Зауважу, що до повернення літери я свого часу теж долучився. І у Вікіпедії колись пропонував повноцінно проставляти хоча б у власних назвах. Проте зникнення культури редагування призвело до того, що пересічному мовцеві немає на що спертися. От як вам зараз, коли щось десь чули, щось десь від чогось відштовхуєтеся, щось випадково бажаєте «виправити». Забужко про це влучно зауважила: «русифікація — це не тільки коли російська звучить звідусюди, а за українською треба "шукати спеціально". Це — коли у вас в голові російська вставлена "прошивкою" як базова by default — і свою українську ви несвідомо весь час "рівняєте" по ній — подумки перекладаєте, калькуєте, відбиваєтесь, "щоб було несхоже" і т.д.» Не рівняйте Штейнгауза за російською ані зі знаком «плюс», ані зі знаком «мінус». На українську рівняйтеся. Maksym Ye. (обговорення) 11:49, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
О, то ми маємо справу з патріотом-підпільником, який втомився пускати під укіс ворожі ешелони, і тому підриває свої. А що так? У ВерхРаду не беруть чи директором якогось фонду не ту людину призначили? Чому своє молодече, я так розумію, дуже правильне гасло "повноцінно проставляти у власних назвах" поміняли на "НЕ проставляти ніде, навіть у власних назвах", і навіть у ситуації, коли джерел, на які "можна спертись мовцеві" більш ніж достатньо? Mykola Swarnyk (обговорення) 21:50, 5 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Якась дивна інтерпретація написаного. Я проставляю літеру ґ в етимологічно виправданих позиціях усюди, де це можливо, де я останній редактор. І не тільки у власних, а й у загальних назвах. Проте для Вікіпедії, де всі мають свої власні хотілки, краще дотримуватися загальновизнаних правил. Maksym Ye. (обговорення) 15:53, 8 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Ну, в те, що вам хтось іще дає на редагування тексти, повірити важко. А от крутити словами, так щоб побільше туману напустити - це вам вдається. Старайтесь висловлюватись пряміше, а ще краще робіть те що кажете а не навпаки - і буде вам щастя. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:06, 10 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
О, гарненько що ви також завітали зі своїм плакатиком проти «фашистської» літери! А ми тут, знаєте, джерела обговорюєм, вжиток і інші нецікаві вам речі. Стараємось відкрутити назад хоч одне з того, що ви тут поназатирали. Щось іще крім червоненького цитатничка маєте? Не маєте? Шкода. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:31, 4 лютого 2017 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Як видно з обговорення, користувачі, що «проти» перейменування, акцентують увагу передовсім на правописних нормах. Користувачі, що «за» перейменування, на джерелах, у яких подано пропонований варіант на перейменування. Користувачі, що «утрималися», пропонують третій варіант, виходячи з інших фахових джерел. Правило україномовного розділу Вікіпедії ВП:МОВА не обмежує використання літери ґ в іншомовних словах. Більше того — пропонований варіант у частині імені можливо і не суперечить самій вимові згідно того ж правопису (пар.15, див.примітку), адже відповідно до нього не є порушенням орфоепічної норми вимова слів типу Гаріба́льді й Ґаріба́льді, Гете й Ґе́те, тож цілком ймовірно, що правильною вимовою може бути як Гуго, так і Гуґо. Проте заголовок статті, як і її назва, повинні відповідати правилу ВП:ІС, за яким слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту, а також найбільш доречному. Оскільки особа у фахових авторитетних україномовних виданнях, а також в навчальних згадана саме, як Штейнгауз, і цей варіант є найпоширенішим в АД, відповідно до вищезгаданого ВП:ІС, а також ВП:АД - статтю перейменовано на Гуго Штейнгауз із зазначенням у преамбулі статті інших варіантів імені та прізвища. --Flavius1 (обговорення) 14:45, 8 травня 2017 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Перейменування_статей/Гуго_Штайнгауз_→_Гуґо_Штайнгауз&oldid=32754968