Вікіпедія

Вікіпедія:Перейменування статей/Багатогранник → Многогранник

< Вікіпедія:Перейменування статей

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Багатогранник → Многогранник ред.

Запропонував перейменувати Ahonc, поставивши на вилучення перенаправлення Многогранник з поясненням «усталений математичний термін». Гадаю, тут варто обговорити — NickK (обг.) 01:29, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

 Проти Чергове ґвалтування української мови і ігнорування ВП:АД, ось лише декілька:

  1. Багатогранники — урок. Геометрія, 9 клас.
  2. Російсько-український переклад «многогранник» - ABBYY Lingvo-Online
  3. Англо-український переклад «polyhedron» - ABBYY Lingvo-Online
  4. Новий політехнічний російсько-український словник. © 2005, Зубков М.Г. 100 тис. термінів і термінів-словосполучень.

MelVic (обговорення) 02:43, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

 За У джерелах і так, і так, але я віддаю перевагу кращому варіантові: Рос.-укр. математичний словник, К., 1995, С. 97: «многогранник». (Сподіваюся, нікому не треба пояснювати, що багатогранник це калька з многогранника.) Чому традиційний іменник многогранник привабливіший за новішу кальку багатогранник? А тому, що Многогрішний видається мені дещо правильнішим прізвищем, ніж «Багатогрішний». Maksym Ye. (обговорення) 07:04, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

Хоча я дуже не люблю кликливицький стиль навколомовних статей, де автори наполягають на «питомій мові» й відродженні «суто української лексики», оскільки для Вікіпедії важливі вторинні джерела з поясненням, пропоную стурбованим чистотою мови переглянути статтю Козирського й Шендеровського «Корчi радяномовного словникарства» (2001). Характерна цитата звідти: «Наведемо тут деякі приклади недолугого бездумного мавпування, спотворення і штучної заміни української лексики покручами. Подаємо головно лише спотворення основних лексем, що автоматично помножуються в усіх похідних (з. означає далі замісць): [...] багатовид з. многовид, багаточлен з. многочлен, багатогранник з. многогранник, (чому вже тоді множина, а не багатина чи багатство, множити, а не багатити, множник, а не багатник чи багач?)» Суть камлань цих надто патріотичних авторів у тому, що вони вважають багатогранник покручем. І в цьому сприйняті я до них цілком приєднуюсь, не поділяючи багатьох інших позицій їхнього словничка. Maksym Ye. (обговорення)
@Maksym Ye.: На одній зі сторінок обговорення висловлювалася думка, що походить від слова «множина». Зможете знайти етимологію слова?--Анатолій (обг.) 10:09, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
І множина, і множник, і много- в складних назвах належать до одного, нині застарілого гнізда многий «численний», що сходить до індоєвропейського кореня. Див. ЕСУМ, Т. 3, С. 490. Maksym Ye. (обговорення) 13:46, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Трошки пожартую, що прізвище Многогрішний — це від много гріхів, а Багатогрішний — від багато грошей.
У сучасних мовних дискусіях дуже полюбляють абсурдні гіперболи. Зв’язок між много і множина не настільки безпосередній, як між много і многогранник. Можна розуміти много, але значення слова множина лишатиметься загадкою (тим більше що це може бути математичний термін, а може бути й мовознавчий), натомість саме утворення многогранник і було створено для безпосереднього зв’язку з много граней — словосполученням, яке характеризує основну ознаку цього об’єкта. З виходом слова много з ужитку зрозумілість терміна зменшується вдвічі. І відбувається закономірна заміна на багатогранник — слово, прозоро утворене зі словосполучення багато граней — зрозумілий і навіть очікуваний термін для позначення цього об’єкта.
PS: Навіть дивно — у складних словах, де перша частина означає «багато» змагаються іншомовні префіксоїди полі-, мульти- та незрозуміле много-, а зрозуміле й очікуване багато- відкидається як «покруч». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:10, 13 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Для термінології є нормальним явищем, коли тримаються чогось іншомовного або застарілого. Якщо переглядати етимологію абстрактної лексики, то переважна більшість матиме церковнослов’янське, російське й польське походження. Моє ставлення до «багатогранника» як до покруча цілком подібне до ставлення цитованих авторів, бо важко не чути його профанне звучання, коли очікуване много- замінюють на багато-. Можна тоді ще грань замінити на щось ближче до народу (межа там, чи сторона, бік), варіанти знайдуться. Maksym Ye. (обговорення) 20:00, 13 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Частину меседжа доведеться роз’яснити. Якщо наш термін — просте слово (має лише один корінь), то наш вибір доволі великий і практично довільний: множина, многість, багатина, збір, набір, купа тощо; так само грань, сторона, бік, стіна, межа тощо. Якщо наш термін — утворення зі словосполучення, то очікується (і є нормальним) існування вихідного словосполучення: десять граней — десятигранник, мільйон граней — мільйоногранник, багато граней — ???. У вихідних словосполученнях цілком сучасні українські числівники (гаразд, хай «мільйон» — іменник) і вони в складному слові зберігаються. А от числівник «багато», бачте, профанник. І добре було б, якби в українській мові не було слів з частиною багато-, але ж таких слів у мові безліч. У СУМ-11 уже були всі ці багатогранники, багатокутники (а багаточленів ще не було, хоча для мене це утворення зі словосполучення не таке прозоре, як у випадку з гранником і кутником, що може пояснити відставання).
Оце ваше очікування много- чомусь мені асоціюється з очікуванням слова співвітчизники в промовах українських Президентів та очікуванням позолочення чиновницьких ручок у владних кабінетах. Ніби традиція, ніби очікувано, навіть арґументи придумують, але...
Використовувати щось іншомовне або застаріле можна, але слід відповісти на питання «навіщо?». Навіщо замінювати незрозумілі поліедр або полігон на незрозумілі многогранник або многокутник? Коли можна їх замінити зрозумілими живими багатогранником і багатокутником. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:10, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Останнє запитання риторичне. Чому б усе застаріле не замінити на виключно сучасні українські корені («багатобічник» — є й такі спроби), або чому б не запозичити все як у першій мові (поліедр — є серед іншомовних слів)? А тому, що усталеність в термінології має значення і завжди тягнутиме в свій бік. Один українець може з собою домовитися називати все так, як хоче. А вже де два українця, там будуть три мовознавця непримиренно ворогуючих шкіл. Maksym Ye. (обговорення) 09:20, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Ні, не риторичне. Я не просто так ставлю питання «навіщо?» (з якою метою?), а не «чому?» (з якої причини?), яке ставите ви та на яке відповідаєте. Мета може бути проста — створення зручнішої та зрозумілішої термінології, бо термінологія — це засіб, а не якась святиня. Заміна незрозумілого много на зрозуміле багато відповідає цій меті, тоді як експерименти з другою частиною розуміння не додають. Усталеність — один із чинників зрозумілості, але не єдиний. Словники, на які ви нижче давали посилання вже пропонують многостінник — виходить грань на стіну замінити можна, а священне много замінити на відступницьке багато релігія не дозволяє? Чи як це розуміти? ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:48, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Зручніша це завжди та, що не змінюється й звична різним поколінням мовців, а не та, що скаче з позамовних причин. Експерименти і з першою, і з другою частинами взагалі не потрібні. Якщо ж много хочеться замінювати зя кихось причин, то грань тим більше доведеться, бо всі можливі причини працюватимуть і для неї. От і автори варіанта «многостінник» — це досить давній варіант — вирішили собі, що саме грань потребує заміни першою. Це тільки свідчення, що незрозумілість священного складника много це явне перебільшення. Скажімо, за спостереженнями Веремчук той же многогранник ще у 80-і перейшов з виключно термінології до загальномовного фонду, й нині подається з нетермінологічними позначками. Maksym Ye. (обговорення) 20:42, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
У 30-х — 80-х рр. ХХ ст. перевагу надають терміноелементу много-. Наприклад, в «Українсько-російському словнику» 1953—63 рр. такі терміни як многогранний, многосторонній подано з ремаркою «математичний термін», наприклад: «многогранник мат. многогранник», а терміни з основою багато-: багатосторонній, багатогранний, багатобічний — без жодної ремарки. Це свідчить про те, що укладачі цього словника надавали перевагу термінам із компонентом много-, відмовляючись від лінгвістичних орієнтирів укладачів Словника за редакцією А. Кри[м]ського. І це зрозуміло в контексті політичної ситуації того часу, адже, активізуючи староукраїнську основу много-, автори «Українсько-російського словника» 1953—63 наближали українську мову до російської. Пор.: многосторонний (рос. м.) — многосторонній (укр. м.), многоугольный (рос. м.) — многокутний (укр. м.). Крім того, у словниках цього періоду з’являються терміни, яких бракувало в словниках періоду кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Пор.: багатошаровий — багатошарий, многосторонній — багатобічний. Такі терміни є небажаними словотвірними кальками з російської мови.
У сучасних словниках надають перевагу терміноелементам з основою багато-. Наприклад, у «Російсько-українському словнику» за ред. В. Жайворонка (2003) у словниковій статті поряд з терміном з основою много- вказано, що таке слово є рідковживаним: «многоугольник мат. багатокутник; реже многокутник». Таким чином, сучасні термінознавці повертаються до тієї словотвірної моделі, яку було запропоновано укладачами Словника за редакцією А. Кримського. Можемо вважати це шляхом до зменшення кількості кальок з російської мови та створення термінологічної макросистеми на основі внутрішньомовних ресурсів. Наголосимо: зменшення варіативності запобігатиме розхитуванню літературної норми.

— Матанцева, А. Кореляція питомих і запозичених терміноелементів у «Російсько-українському словнику» 1924—33 рр. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 676. — С. 37—40.

ɪ (обговорення) 09:00, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Історія поширення варіанта багато- на заміну много- викладена правильно. Акценти неправильні. Скажімо, Матанцева вважає, що в сучасних словниках віддають перевагу багато-, але це не зовсім так, як я навів за словниками нижче. Вона не бере до уваги, що окрім словника Кримського інші словники того часу (Ізюмов, 1930, Шелудько й Садовський, 1928) віддають перевагу складнику много-. Вона зауважує новітню зміну і схильна її вітати зі своїх смаків, а цитовані вище фахівці Козирський і Шендеровський вважають новинку покручем. Maksym Ye. (обговорення) 10:57, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Як я вже сказав, покоління — не єдиний критерій. Усі люди спочатку знайомляться зі словами в звичайних значеннях та зі значеннями в звичайних словах, а вже потім можуть наткнутися на термінологію. І тому звичнайні люди очікують багатокутник, аж потім на уроках геометрії розповідають про многокутник. Люди дивуються, плюються, матюкаються, але звикають — і це незручність для всіх задля сумнівної зручності для одиниць, що мовляв багато поколінь — це зручно. Ні, не тут. Менш побутові, або просто вищі матерії (многочлен і многогранник) дивують не так сильно; многогранник, мабуть, після многокутника вже зовсім не дивує, але зручнішим від того не стає.
Про «многогранник» у загальномовному фонді усміхнуло. Постійно в будь-якій розмові згадуються многогранники. Бо на що не подивись — усюди многогранники. І про цей факт про форму навколишніх предметів обов’язково треба говорити. Постійно. Ні, не чув. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:28, 16 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
А мені зовсім не дивно, що те, чого дітей навчають у середній школі (многогранник: Геометрія. Основні фігури: Базовий курс. Підручник для 7 класу, 2007, Математика. 11 клас. Рівень стандарту: Розробки уроків, 2012; многокутник: Математика. Конспекти уроків 2 клас), знаходиться в загальномовному фонді. От присутність у загальномовному фонді багатогранника може дивувати, бо почути це слово в школі могли хіба що в переносному значенні (людина багатогранна, образ багатогранний тощо). Та вже слово грань потребує україномовному «вуху» тлумачення, бо неможливо спертися в його розумінні на межу чи кордон (тому і «стінник» колись вигадували). Maksym Ye. (обговорення) 20:32, 16 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

 За Той випадок, коли я погоджуюся з Maksym Ye. Це усталений математичний термін.--Анатолій (обг.) 10:02, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

 За MelVic, врешті-решт Ahonc зайнявся тим, чому його шановні професори в універі вчили, а не лізе туди де ні в зуб ногою... Таке заохочувати треба, а не наїжджати... --Pavlo1 (обговорення) 10:22, 9 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

 Проти.

Вишівський «Російсько-український математичний словник» (1995) — історично останнє нормативне фахове джерело, що надає перевагу формі многогранник. У фундаментальному «Російсько-українському словнику наукової термінології» Комітету наукової термінології, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні та Інституту української мови НАН України (1998)[1] — виключно багатогранник (форми зі складником много- в виданні принципово відсутні).
Використання «новішої кальки» багатогранник як професійного терміну, усталеного на рівні з многогранником, фіксується в наукових і науково-методичних публікаціях принаймні з кінця 1960-х років​​.
У реферативній онлайн-базі даних Національної наукової бібліотеки України станом на квітень 2015 року — відносна перевага (93 : 82) форми багатогранник.
На думку співукладача вищезгаданого «Етимологічного словника української мови» професора Пономарева,

Щодо термінів степінь та рівнобедрений, то з погляду лексичних норм сучасної української літературної мови вони видаються застарілими, діялектизмами. Бо слова бедро сучасні словники не фіксують, а слово степінь подають лише як математичний термін.
Отже, їх варто замінити на ступінь та рівностегенний.
Те саме потрібно зробити з двокореневими утвореннями зі складником много-: многогранник, многочлен, многокутник, що відгонять суржиком. Тим більше, що сучасні словники дають і варіянти багатогранний, багатогранник, багатокутний, багатокутник, багаточлен тощо.

— Блог професора Пономарева: що не так зі словом «давайте». 25 грудня 2013

1Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / [Національна академія наук України, Комітет наукової термінології, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови] ; В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. — К. : Наукова думка, 1998. — 892 с. — ISBN 5-12-004273-2.

ɪ (обговорення) 00:00, 12 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

Коли посилаєтеся на проф. Пономарева, додавайте не те, що він співавтор якихось хороших, добре вичитаних видань, а те, що він нині активно агітує за відмову від чинної мовної норми. За наведеним посиланням на його блог одразу трапляються огидні відхилення: варіянт, инший тощо. Таким радикальним реформаторам усе «відгонить суржиком», усе вони готові замінити. І рівнобедрений йому відгонить, і цілком нормальне давайте не подобається. Давайте хоч ми не будемо переводити обговорення на такий безглуздий рівень. Я от сам навів посилання на патріотичні рядки Козирського й Шендеровського на захист многогранника, тепер жалкую, бо це недостатній аргумент, хіба тільки, щоб продемонструвати, що міркування про «відгонить суржиком» нічого не варті, бо кожному своє відгонить.
А от посилання на словник наукової термінології і базу «Книги Ґуґла» абсолютно правильні, коректні й важливі для хорошої аргументації. Абсолютно правильне твердження, що нові словники перейшли на кальку «багатогранник». Проте в «Книгах» кожен легко набере найсучасніші видання (в тому числі, шкільні підручники) і з многогранником, і з багатогранником, легко переконається в очевидній перевазі першого і за кількістю (подвійна перевага многогранника), і за якістю видань. Перевірити майже подвійну перевагу многогранника можна також пошуком наукових статей «Академія Ґуґла». Maksym Ye. (обговорення)
Максиме, ну це ж стандартний прийом: коли джерело не подобається, то його критикують, коли ж там твердження співпадає з потрібним тобі, навіть якщо джерело погане, все одно треба навести, раптом пройде (це про блог Пономаріва).--Анатолій (обг.) 09:27, 12 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Навіть ті джерела, що подобаються, треба критикувати, але принципи критики мають бути однакові для всіх. Скажімо, якщо вже прийнято дотримуватися правопису й чинної норми, то всі джерела треба перевіряти на дотримання. Тому нічого не вартий будь-який авторитет мовного реформатора там, де важливіша мовна норма. (Даруйте за виправлення. Не існує такого дієслова «співпадати», українською збігатися. УМІФ вас і тут обманює.) Maksym Ye. (обговорення) 09:36, 12 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Посилань на авторитетні джерела, що однозначно трактують багатогранник як кальку з многогранника, а не як самостійну паралельну форму, не наведено.
Наявність окремих шкільних підручників і наукових праць, що досі дотримуються форм зі складником много- всупереч приписам Комітету наукової термінології, Інституту мовознавства та Інституту української мови НАН України, — не привід до заміни академічно коректної назви статті академічно некоректною.
Місце формі многогранник (і факультативним посиланням на приклади публікацій з використанням такої форми) — у дужках після основної форми в преамбулі статті, і тільки там.
ɪ (обговорення) 14:00, 13 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Це не самостійна форма, оскільки складні терміни з много- самі з’явилися як кальки грецького початкового полі- (джерела до джерел це добре, але не варто доводити до абсурду), а поява варіантів з багато- в часі відстають від перших на півсторіччя. Наявність сучасних підручників, наукових праць і таких гнівних статей, як я процитував вище, означає, що шапки на титулі процитованого вами словника були не досить авторитетні, щоб змусити авторів масово перейти на нову термінологію. І подвійна перевага много- в сучасних базах статей і книг цілком зрозуміла (скажімо, коли я навчався у виші, за багато- викладачі одразу виганяли з іспиту, за неграмотність). Maksym Ye. (обговорення) 14:49, 13 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Під самостійною багато-формою розуміється така, що виникла незалежно від паралельної много-форми — хоча б і як похідна від того ж грецького терміну. Посилань на авторитетні джерела, що однозначно трактують багатогранник як кальку з многогранника, а не з грецького πολύεδρον, не наведено.
Використання форм зі складниками багато- і много- як рівноправних наукових термінів академічного вжитку простежується від часу заснування Української академії наук per se (1918) і виходу перших математичних публікацій українською мовою, близькою до сучасної літературної мови наукового стилю: многочлен (1924), багаточлен (1925). Посилань на авторитетні джерела, що підтверджують появу много-форм в українському науковому лексиконі за півсторіччя до паралельних багато-форм, не наведено.
Сумнівна авторитетність НАН України з точки зору авторів деяких шкільних підручників, наукових праць і гнівних статей є проблемою цих підручників, праць і статей, а не української Вікіпедії. Розумному — достатньо.
ɪ (обговорення) 08:30, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Цікаве завдання даєте. Складно знайти джерело, що підтвердило б вторинність термінів з новочасноукраїнським багато- відносно староукраїнської основи много-, складно тому, що це пояснювати у фаховій літературі зовсім не треба. Можу запропонувати хіба що непрямі згадки про таку заміну, де стверджується про сучасну активізацію багато- замість много-. Наприклад, таке, прихильне до переходу.
Не про неавторитетність НАН України йдеться. Усталена термінологія не змінюється виданням одного словника, хоч якого авторства. Це складний процес, в якому задіяна ціла спільнота, яка приймає, або ні пропозиції змін. А спільнота завжди дуже консервативна. Наприклад, я наведу такий математичний словничок (Короткий російсько-український математичний словник / 2-ге видання, виправлене і доповнене; Укл. Ю.Є. Печеніжський, А.І. Колосов, С.О. Станішевський. — Харків, ХНАМГ, 2008. — 100 с.), або інших авторів тогож вишу, 2009 року, і запитуватиму вас риторично про те, що хіба не поважаєте авторитетність МОН, під шапкою якого ці навчальні словники були видані? Це не той шлях яким треба вести нормальне обговорення.
Поки що перехід не відбувся, про що свідчить подвійна перевага математичних термінів з много- в джерелах. Не деяких, як ви кажете, а майже вдвічі переважаючих новинку. І ця перевага в джерелах дозволяє пропонувати вікіпедійне перейменування на поки більш поширений і усталений варіант. Це робота нормального енциклопедиста. (Посилання на унікальне чеське видання 25-го року це щось, порівняно з материковими українськими виданнями того часу. Справді, в середині 20-х траплялися мовні експерименти (той же словник Кримського), але 1960-і роки — оце справжній початок поширення багато- замість много-, тільки початок.) Перехід досі не відбувся тому, що варіанти много- і багато- традиційно не рівноправні, а часто розрізняються як математичні терміни і в переносному значенні (багатогранною може бути людина, многогранним математичний об’єкт). Перевірити легко по джерелах. Розумному було б досить, але у Вікіпедії таких, як добре відомо, немає. Maksym Ye. (обговорення) 09:03, 14 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Не про неавторитетність НАН України йдеться. Усталена термінологія не змінюється виданням одного словника, хоч якого авторства. Це складний процес, в якому задіяна ціла спільнота… А спільнота завжди дуже консервативна… Поки що перехід не відбувся… — Ідеться про наявність джерела абсолютної (з точки зору ВП) термінологічної авторитетності — словника Національної академії наук України, який прямо приписує використання одних форм (багато-) і невикористання інших (много-). Перехід від терміну многогранник до терміну багатогранник відбувся й офіційно, на академічному рівні зафіксований у вищезгаданому джерелі. Складність процесу переходу, ставлення до нього консервативної частини української наукової спільноти, поширеність застарілої форми в публікаціях післяперехідного періоду та інші цікаві аспекти енциклопедичного освітлення терміну багатогранник — тема для окремого розділу статті Багатогранник («Історія терміна» тощо), а не для обговорення на ВП:ПС. Roma locuta, causa finita. — ɪ (обговорення) 09:00, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Не існує ніякого «словника Національної академії наук України»! Є словник авторства Гейченка В. В., Завірюхіної В. М. та ін., виданий 1998 року, затверджений до друку вченою радою Інституту мовознавства. Оскільки інститути, де працюють автори, належать до НАН, на шапці й написано НАН. Ніякого офіційного документа, що ухвалив би зміну в математичній термінології в обхід математичної спільноти, не існує й не може існувати. Справді, це авторитетне джерело, хороше, корисне, бо видане Інститутом мовознавства. Та існують інші словники, математичні, з фізики, інформатики тощо, видані фахівцями своїх інститутів і своїх професій, свого підпорядкування, які теж мають авторство, установу й відповідні шапки. Наприклад, словники під шапкою й з рекомендацією МОН (авторства Карачуна та ін. 1995 року, авторства Печеніжського та ін. 2008 року). Жоден поодинокий словник не може виступати граничним авторитетом поруч з іншими, якимось абсолютним поруч з цілком рівними колегами. Інакше не треба було б видавати все нові й нові словники, нового й нового авторства, а просто перевидавали б версію одного офіційного під найофіційнішою шапкою.
Йдеться про вибір основної назви для вікіпедійної статті. Така назва має бути не новітня, не експериментальна, не заміна усталеній, а саме така, яка нині, просто зараз переважає в масиві джерел. Не тільки просувається на заміну, а нині переважає. Наведена вами цитата зі статті Матанцевої чудово демонструє кілька фактів: 1) варіант багато- пропонувався під час мовних експериментів 20-х, але тоді не став терміном (за пошуком в «Книгах» Ґуґла аж до 1959-го року ви не знайдете «багатогранник»); 2) майже століття многогранник виконує функції такого терміна, котрому віддають перевагу; 3) нині з різних причин активізувалися спроби замінити усталений математичний термін многогранник на новий. Проте, як видно за сучасною базою статей, базою книг, шкільними підручниками, навчальними словниками, навіть великими словниками (як ВТТСУМ), ця заміна поки не знаходить належної підтримки української наукової й освітньої спільноти. Мало того, як процитовано вище, така заміна інколи викликає обурення деяких фахівців, які вбачають у багатограннику покруч. Ба навіть більше, коли сучасні школярі готуються до іспитів, вони вчать саме усталену термінологію — многогранник, програма ЗНО з математики 2015. (Знання про многогранники, многочлени й многокутники входять до державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.) Вікіпедію ж не варто використовувати для просування змін. Maksym Ye. (обговорення) 10:57, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Заради цікавості перевірив, які назви використовують на такому абсолютно авторитетному за вашою версією сайті Національної академії наук України (пошук через параметр site:nas.gov.ua), де розміщене видання «Доповідей НАН»; многогранник переважає з рахунком 14:3, многочлен 58:0, многовид 36:5, і тільки многокутник з багатокутником сперечаються рівно 3:3. Maksym Ye. (обговорення) 11:21, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Словник, на титулі якого стоїть «Національна академія наук України», є словником Національної академії наук України.
Авторитетність для української Вікіпедії термінологічних приписів Національної академії наук України і її галузевих підрозділів — Комітету наукової термінології, Інституту мовознавства, Інституту української мови — не підлягає ревізії ні з огляду на кількість фахових публікацій з використанням того чи іншого неакадемічного терміну, ні з огляду на консервативність української наукової й освітньої спільноти, ні з огляду на обурення не в міру патріотичних українських мовознавців, ні з огляду на будь-які інші історичні обставини, емоційні фактори й персональні міркування.
Форма багатогранник не є ні новітньою, ні експериментальною, ні такою, що просувається на заміну усталеній «з позамовних причин». Форма багатогранник є єдиним академічно коректним українським науковим терміном на позначення того, що він означає.
Про все інше сказано вище.
ɪ (обговорення) 15:00, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Словник, на титулі котрого стоїть шапка НАН, це всього лише словник, що його випущено одним з інститутів у системі НАН. Жоден з усталених термінів не був змінений цим словником, та й не міг бути змінений жодним зі словників, хоч перекладним, хоч тлумачним, хоч орфографічним, оскільки в Україні до ухвалення «закону Колесніченка-Ківалова» просто не існувало такого явища, як нормативні словники. Новий варіант багатогранник, що трапляється у багатьох новітніх словниках, це критикований фахівцями варіант, він не відповідає енциклопедичності в назві статті, оскільки в авторитетних джерелах, наприклад у виданні «Доповіді НАН», значно переважає традиційний термін многогранник. От я не здивуюсь, якщо нещасним школярам на цьогорічному ЗНО знижатимуть за некоректну назву бали, а винуватити вони зможуть неякісну роботу української Вікіпедії, якщо мали нещастя зазирнути сюди. Не вигадувати абсолютні «словники НАН» треба, а працювати з тим, що є насправді. Maksym Ye. (обговорення) 16:47, 15 квітня 2015 (UTC)[відповісти]
Не переймайтеся за школярів. Коли вже існують словники тільки з багатоформами, то на цьогорічному ЗНО комусь знизять оцінки й за вживання многоформ. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:28, 16 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

До речі, сподіваюся, має бути зрозуміло, що це обговорення стосується не тільки многогранників, а й многовидів, многочленів та інших математичних об’єктів зі складником много-. Maksym Ye. (обговорення) 14:49, 13 квітня 2015 (UTC)[відповісти]

@Drundia:, прохання не проявляти зверхності до релігії. Принаймні в цьому конкретному випадку очевидно йдеться про запозичення терміну з церковного "многая літа", а це словосполучення ніколи не буде замінене на "багато років" чи щось подібне із суто музичних причин - змінилася би ритміка, на яку неможливо заспівати ані Бортнянського, ані Лисенка, ані інших авторів. Математика і музика завжди йшли поруч, так що як на мене, оце архаїчне "много" дуже навіть має свій шарм. --А1 20:58, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

 Проти В інтернеті багато багатогранників. --Igor Yalovecky (обговорення) 16:50, 30 липня 2015 (UTC)[відповісти]
 Проти Згоден з MelVic --Vovchyck (обговорення) 15:31, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
 Проти Per ɪ. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:35, 15 грудня 2015 (UTC)[відповісти]
 Утримуюсь. Обидва слова словникові й нормативні.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:10, 2 грудня 2015 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Традиційно використовується термін многогранник (УРЕ, СУМ), особливо в шкільній освіті, багатогранник подається як синонім, або перенаправляє на многогранник. Ніякої переваги у другого над першим, окрім двомовних словників не існує. Окрім того, значна частина читачів цього проекту використовує його як авторитетне джерело задля самоствердження перед нерозумними вчителями. Тож не дамо (образа вилучена) жодного шансу. Статтю перейменовано.--Dim Grits 20:20, 3 березня 2016 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Перейменування_статей/Багатогранник_→_Многогранник&oldid=32754684