Вікіпедія:Перейменування статей/Єпифаній → Єпіфаній

Єпифаній → Єпіфаній

Стосується основної статті про ім’я Єпіфаній та кількох інших статей про осіб з цим іменем: Єпіфаній Славинецький, Єпіфаній Тихорський, Єпіфаній Кіпрський, Єпіфаній Канівецький. Це чернече ім’я має також особливий західноукраїнський варіант Епіфаній, що інколи вживається до наших сучасників, які мають розглядатися окремо.

Суть номінації — треба виправити помилкову підробку «під старовину» добре відомого за вторинними джерелами імені Єпіфаній. Для Вікіпедії неважливі причини того, що звичайне ім’я Єпіфан і книжний урочисто-церковний варіант Єпіфаній в українській мові мають -і-. Далі посилання:

Словники:

1. Власні імена людей: словник-довідник / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид. — К.: Наук. думка, 2005: Єпіфан.
2. Електронна база «Словозміна» УМІФ: Єпіфан та похідні.
3. Трійняк І. І. Словник українських імен / НАН України, Ін-т української мови. — К.: Довіра, 2005: Єпіфан (...) Ур.-церк. і розм. Єпіфаній. Повна цитата з прикладами народних варіантів імені Єпіфан.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / І. Бусел. — К., 2005. — С. 1652: Єпіфан.
5. С. І. Головащук. Словник-довідник з українського літературного слововживання. — К., 2000. — С. 342: Додаток. Правопис власних імен людей... Єпіфан (-ович, -а, -ем; -івна, -и).
6. Етимологія імені: Єпіфаній // Рудницький Я. Етимологічний словник української мови. — Оттава, 1983. — Т. 2. — С. 329-330: Єпіфаній, зах. діал. Епіфаній.

Енциклопедії та довідники (добірка статей):

1. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / НАН України, Ін-т історії України. — К.: Наук. думка, 2005. — С. 124: стаття Єпіфаній Славинецький. В інших статтях: Єпіфаній Тихорський.
2. Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 180-181: стаття Єпіфаній Славинецький.
3. Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст. Енциклопедичне видання. — К., 2001. — С. 204-205, 493-494, 535-535: статті Єпіфаній, Єпіфаній Славинецький, Єпіфаній Тихорський, Єпіфаній Канівецький.
4. «Українська мова». Енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознавства, Ін-т укр. мови. — К.: «Укр. енцикл.», 2000. — С. 560-561: Єпіфаній Славинецький.
5. Українська радянська енциклопедія. — К., 1979. — Т. 4. — С. 96: стаття Єпіфаній Славинецький, у тексті статті передвідродження Єпіфаній Премудрий.
6. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1957. — Т. 2. — С. 656: статті Єпіфаній Канівецький, Єпіфаній Кіпрський, Єпіфаній Славинецький.
7. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. / За ред. О. В. Сухомлинської. — К.: Либідь, 2005: розділ Славинецький Єпіфаній.
8. Провідники духовності в Україні: довідник / За ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища шк., 2003: стаття Славинецький Єпіфаній.
9. Енциклопедія сучасної України. Статті Єпіфаній, Інтелігенція.
10. Словник-довідник з релігієзнавства / В. М. Шевченко. — К.: Наук. думка, 2004. — С. 277 «учневі Єпіфанію», С. 387: «Антіоха Єпіфана».
11. Українська літературна енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: статті Єпіфаній Премудрий, Єпіфаній Славинецький.

• Можна відмітити, що відхилення з -и- трапляється в УСЕ та Філософському енциклопедичному словнику, 2002, що не дотримуються норми при передачі всіх назв, не тільки цих.

Видання творів:

1. «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького. «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького та Арсенія Корецького-Сатановського. К., 1973.
2. Горбач О. Перший рукописний українсько-латинський словник Арсенія Корецького-Сатановського та Єпіфанія Славинецького. — Рим: Укр. катол. унів. ім. св. Климентія, 1968. — 335 с.

Кількісні дані:

1. Корпус ГРАК [1]: Єпіфаній 346, Єпифаній 85 (зі словоформами).
2. Лейпцизький корпус сучасних текстів [2]: Єпіфаній 432, Єпифаній 133 (без словоформ).
3. «Книги» Ґуґла (перша/остання сторінка пошуку): Єпіфаній без Єпифаній 1200/?; Єпифаній без Єпіфаній 388/176; Єпіфан без Єпифан 140/74; Єпифан без Єпіфан 8.
4. Статті «Академія» Ґуґла: Єпіфаній без Єпифаній 222; Єпифаній без Єпіфаній 98; Єпіфан без Єпифан 32; Єпифан без Єпіфан 1.

Обговорення починалися зі сторінок Обговорення:Єпіфаній (Славинецький), Обговорення:Єпіфаній, Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація). Отже, словники, енциклопедії, довідники, твори, кількаразова перевага в загальних і вибіркових джерелах засвідчують потребу перейменування. Повторюсь, абстрактні міркування «як треба, якби було інакше, ніж є» не повинні мати значення при виборі нормальної назви. Maksym Ye. (обговорення) 04:42, 20 грудня 2018 (UTC)

 За. Тут ні про що навіть говорити на підставі такого масиву вищенаведених джерел!--Словолюб (обговорення) 07:50, 20 грудня 2018 (UTC)

Не все так просто. Предстоятель Православної церкви в Україні має ім'я «Епіфаній». Так що у кожному конкретному випадку треба звірятись із джерелами...--V Ryabish (обговорення) 21:48, 20 грудня 2018 (UTC)

Спеціально в перших реченнях відокремив сучасників, котрі можуть називатися як завгодно дивно, незважаючи на норми. Maksym Ye. (обговорення) 04:07, 21 грудня 2018 (UTC)

У митрополита Епіфанія це не власне ім'я, а церковне. А вони можуть відрізнятися (так у церковників Михаїл, а не Михайло; Гавриїл, а не Гаврило тощо).--Анатолій (обг.) 12:19, 23 грудня 2018 (UTC)

Наведені вище джерела теж про урочисто-церковні імена. Чернече ім’я Славинецького, скажімо. Для сучасників виняток у тому, що вони можуть обирати собі назви самі будь-які, а не дотримуватися норм і усталеного вжитку. Maksym Ye. (обговорення) 13:21, 23 грудня 2018 (UTC)

 Проти. Аргументи і деякі джерела див. тут: Обговорення:Єпіфаній, Обговорення:Єпіфаній (Тихорський), Обговорення:Єпіфаній (Славинецький), Обговорення:Єпіфаній Кіпрський, Обговорення:Єпіфаній Канівецький. Єпифаній широковживана і закономірна форма імені. Ім'я було запозичене, коли існувала "заборона" початкового Е (звідки йотація), а себто до переходу /і/ > /и/. Це один пласт лексики з єпископом, Миколаєм тощо. Нова перезапозичена з грецької форма - Епіфаній. Тут вже немає йотації та И. А от Єпіфаній - гібрид. Ікання при єканні видає російське джерело.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:28, 21 грудня 2018 (UTC)

• Це не джерела, це випадковий набір посилань на літературу різної авторитетності, на кожне з яких я можу подати дві-три, а то й чотири позиції, як чудово засвідчує блок «Кількісні дані» вище. Якщо ви пропонуєте особисте дослідження, то, принаймні, не робіть елементарної помилки зворотного міркування. Якби це був один пласт з Миколаєм, там не могло б бути -ф-, як у Миколая немає Н-, а був би Єпипан (епипания, до речі, засвідчена в книжній білоруській мові Гіст. сл., Т. 9). Помилка абстрактного міркування в тому, що ви пробуєте «підігнати» назву під загальну схему, але навіть не припускаєте особливості рідкісної назви, що добре засвідчуються її суто церковним побутуванням протягом кількох століть (подібно до деяких інших назв з єпі-, до речі). Як приклад, варіанти «Епифаній» і «Епѣфаній» в документі першої половини XVIII ст. (див. М. Мухін, Києво-Братський монастир, 1893) просто руйнують думку про очікуваний перехід, якого не сталося, або який був знедійснений з різних причин (в урочисто-церковних та літературних назвах це трапляється часто: Леонід, а не Ленид, бог, а не біг, народ, а не нарід тощо). Єпифаній це варіант-новоділ, підробка, яка видає позамовне втручання. Maksym Ye. (обговорення) 08:06, 21 грудня 2018 (UTC)

ПРОТОКОЛ № 7

засiдання погоджувальної комiсiї з проблемних

питань українського словотворення та написання

слiв вiд 18.10.2011 р.

Присутні: д.ф.н. К. Г. Городенська, д.ф.н. П. Ю. Гриценко, д.ф.н.

Є. А. Карпіловська, д.ф.н. В. В. Жайворонок, д.ф.н. Н. М. Сологуб,

к.ф.н. Л. О. Симоненко, к.ф.н. І. С. Гнатюк, к.ф.н. С. О. Вербич, к.ф.н.

Н. О. Яценко.

Порядок денний:

Про передавання особових імен, прізвищ, власних географічних

назв та відонімних прикметників в українській літературній мові.

СЛУХАЛИ 1: Про передавання особових імен, прізвищ, власних

географічних назв та відонімних прикметників в українській літера-

турній мові.

УХВАЛИЛИ 1: В українській мові рекомендуємо вживати: ...

Єпифаній замість Єпіфаній....

Голова засідання — д.ф.н., проф. К.Г. Городенська

Секретар — к.ф.н. Н.О. Яценко ("Українська мова", 2011, №4, с. 152 - 153).

— [3]

Хороший протокол, типу того, що рекомендує гакерів у сусідній темі. Якщо брати до уваги поради, що їх роздає журнал «Українська мова», ви перший посмієтеся з дивовиж, що їх там пропонують. Ще раз повторю думку, що звучить кожного разу, коли витягають це посилання. Якщо протокол окремого інституту важливіший за наведені джерела різних мовних інститутів, то одразу має бути і «гакер», «гепі», «геш», «голдинг» (протокол № 5 від 25.01.2011 тієї ж комісії), «гевіметал», «генд» (протокол № 6, 2011). І разом усі інші протоколи: «даївець», «есбіст», «педевейник» (протокол № 2, 2008), писати разом «попгурт», «попмузика», «інтернетмагазин», «компактдиск», «хітпарад», «топмодель», «пресреліз» (протокол № 3, 2009), замість словникового прикметника торговельний вони рекомендують писати «торгівельна марка» (протокол № 4, 2010). Не можна брати за основне джерело ті пропозиції, що суперечать ужитку. Особливо мене колись вразила пропозиція «педевейник». Воно ніколи ніде не трапляється навіть як відхилення. Оце рівень комісії, що вигадує слово і рекомендує його в протоколі до вживання! І ви на неї посилаєтеся, щоб потім починати одразу обговорення про Дамаскіна чи Паріса, що їх теж рекомендують змінити? Maksym Ye. (обговорення) 05:43, 24 грудня 2018 (UTC)

 Проти Zorator22 (обговорення) 08:15, 31 грудня 2018 (UTC)

Хвильовий вживав форму Єпифан.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 4 січня 2019 (UTC)

А Нечуй-Левицький вживав Єпіфаній. Питання порівняльної кількості закрито вище. Maksym Ye. (обговорення) 07:54, 4 січня 2019 (UTC)

 За За аргументами Maksym Ye. (сучасники можуть мати імена, що відрізняються від старих та запозичених)--95.91.26.124 07:52, 2 січня 2019 (UTC)

Цікаве доповнення: Єпіфаній чи Епіфаній. Відання «Культура слова» (науковий збірник Інституту української мови НАН України): «Найбільше питань на сьогодні виникає через варіантність у написанні імені Єпіфан (Єпіфаній). Як же оцінювати поширювану у ЗМІ форму Епіфаній? (...) Отже, словники фіксують як нормативну форму Єпіфан. (...) Поширюване на офіційній сторінці Єдиної помісної Української Православної Церкви, у ЗМК ім’я Епіфаній – це відбиття орієнтації на відтворення слів грецького походження з початковим «Е» (адже відомо, що є прибічники реформування зазначеного правила, які пропонують транскрибування Евріпід, Европа, Евпаторія і под.). Тому нормативна форма Єпіфан має варіант Епіфан.» Maksym Ye. (обговорення) 09:50, 31 січня 2019 (UTC)

Підсумок

В обговоренні було наведено справді велику кількість АД на запропоновану назву, натомість на поточну — жодної. Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 12:28, 27 травня 2019 (UTC)