Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2021-04-30

Показник заломлення 5—1—0

Пропонує: стаття про фізичну величину. Була створена (не мною) у 2007, рік тому значно її розширив. Кілька тижнів тому стаття була виставлена на рецензію (Вікіпедія:Запити на рецензію/Показник заломлення), отримала ряд зауважень (дуже дякую Brunei і ще більше — Olvin за приділені час і сили), які були виправлені, що призвело до розростання статті майже вдвічі. Думаю, тепер стаття готова стати доброю. Втім, якщо хтось має зауваження, радо їх виправлю.--BogdanShevchenko (обговорення) 11:55, 6 квітня 2021 (UTC)

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Показник заломлення	5	1	0	83.33%	6 квітня 2021		добра стаття	29 квітня 2021

•  За:

1. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:55, 6 квітня 2021 (UTC)
2. --Kisnaak ^Обг._Внесок 11:22, 7 квітня 2021 (UTC)
3. --Валерий З (обговорення) 12:27, 10 квітня 2021 (UTC)
4. --A1 (обговорення) 22:00, 13 квітня 2021 (UTC)
5. --Rygor2002 (обговорення) 08:20, 15 квітня 2021 (UTC)

•  Проти:

1. Думав, що можна хоч якось покращити, зрозумів, що дзуськи. Стаття на рівні реферата з фізики трієчника середньої школи, але в україномовній Вікі стане доброю, з чим і вітаю всіх вікіпедистів. Будь-які спроби покращити натикаються на впертий опір невігласів. Чи не це одна з причин, чому українську Вікі обходять стороною? Єдине, що тішить - ніхто з фізиків не проголосував за. Соромно, панове, голосувати, не розуміючи за що. От так і на виборах голосуємо. Всього найкращого. Не маю жодного бажання хоч щось дописувати у такій вікіпедії. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 18:57, 16 квітня 2021 (UTC)

•  Утримуюсь:

• Зауваження:

1. „коли необхідно шар речовини достатньо товстий, щоб необхідно було враховувати поглинання“ — незграбно сконструйована фраза. --Sehrg (обговорення) 15:47, 6 квітня 2021 (UTC)

   Так, перше "необхідно" там було зайве. --BogdanShevchenko (обговорення) 19:24, 6 квітня 2021 (UTC)

2. На мій погляд, сирувата. Зокрема, по тексту іноді не зовсім зрозуміло, про який показник заломлення, абсолютний чи відносний йде мова. Є помилкові твердженння, наприклад. "Для конкретної речовини показник заломлення залежить від частоти світла — це явище має назву дисперсії".Якщо мова йде про абсолютний показник, то немає питань. А якщо про відносний? Відносний показник заломлення - характеристика двох середовищ і не він залежить від частоти світла, а фазова швидкість світла в середовищі. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 09:58, 14 квітня 2021 (UTC)

   Додав уточнення, що усюди, де не вказано іншого, йдеться саме про абсолютний показник заломлення. --BogdanShevchenko (обговорення) 10:28, 14 квітня 2021 (UTC)

3. Багато формул незрозумілі, оскільки немає пояснення символів в тексті. Доводиться лише здогадуватися, що це таке. Не всі здогадаються. Хтось швидкість таки переплутає з об'ємом.Крім того, в статті для позначення фазової швидкості використовуються різні символи, що створює плутанину і бажання знайти між ними різницю, якої насправді немає. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:21, 14 квітня 2021 (UTC)

   Виправив усюди швидкість на v, і додав кілька пояснень. Якщо десь ще щось пропустив, напишіть де саме, будь-ласка. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:24, 14 квітня 2021 (UTC)

   Якщо взяти не фізика, то частина формул для нього і надалі лишаються незрозумілими. Наприклад, у вступі в формулі для комплексного показника заломлення немає пояснення, що і - уявна одиниця. Навряд чи всі це зрозуміють. Є проблеми і з іншими формулами. Перегляньте самі і побачите це. Тикати на кожну формулу не маю часу, вибачте. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:38, 15 квітня 2021 (UTC)

   Конкретно у вступі навряд потрібно це вказувати, адже там написано, що весь вираз - це комплексне число. Якщо людина не знає про уявну одиницю, то вона також не знає і про комплексні числа, і все одно не зрозуміє, про що йдеться. Аналогічно у формулах хвильових рівнянь, якщо людина не знає, що і - це уявна одиниця, то і формулу Ейлера вона точно не знає, а отже, все одно не зрозуміє, чому це рівняння має таку форму. Робити ж врізку на три абзаци, що пояснює цю формулу - теж не варіант. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:03, 15 квітня 2021 (UTC)

4. Розділ КОЕФІЦІЄНТ ВІДБИТТЯ. Незрозуміло, про частку чого йдеться - сили світла, інтенсивності, енергії хвилі або ще чогось? Необхідно уточнити, про частку якої конкретно фізичної величини йдеться.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 17:28, 15 квітня 2021 (UTC)

   Але ж, усіх цих величин - і інтенсивність, і енергія, і сила світла, і будь-яка інша величина, що пов'язана з ними. --BogdanShevchenko (обговорення) 19:22, 15 квітня 2021 (UTC)

   Мені все-таки здається, що потрібна конкретика або якесь уточнення.А то коли про все, то хтось так і зрозуміє і змішає в кучу як інтенсивні параматери,так і екстенсивні. Як правило, оперують інтенсивностями хвиль. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 19:31, 15 квітня 2021 (UTC)

   Але ж от, енергія - екстенсивний параметр, і все одно її це теж стосується. Можете навести приклад неправильного розуміння фрази "лише частина світла проходить з середовища... в середовище...", щоб я зрозумів, яке саме уточнення потрібно? --BogdanShevchenko (обговорення) 21:43, 15 квітня 2021 (UTC)

5. У розділі "Механізм сповільнення світла у середовищі" просто дитячі помилки. Там і хвилі ходять повз чогось, і прискорюють щось то в одну то іншу сторону (насправді, електрон здійснює коливання), та й швидкості електронів невисокі (що таке високі чи невисокі? В порівнянні з чим?). Одним словом, питань багато. Для енциклопедичної статті, мабуть, забагато. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 18:35, 15 квітня 2021 (UTC)

   Отут не зрозумів, можете уточнити - питання в тому, що електромагнітна хвиля не може проходити повз електрон? Чи що електромагнітне поле не прискорює електрон? Невисокими - це означає саме те, що написано у тому реченні - такими, що дія магнітного поля є значно меншою ніж дія електричного. Фактично, це означає "невисокими порівняно зі швидкістю світла", але не бачу сенсу в цьому уточненні, воно буде лише заплутувати. Також, про всяк випадок, зверну увагу, що на початку цього розділу вказано, що він розглядає ситуацію з позицій класичної електродинаміки. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:01, 15 квітня 2021 (UTC)

6. Розділ "Показник заломлення для непрозорих середовищ" потребує певної переробки."У реальних середовищах часто необхідно враховувати й згасання сигналу з часом". Чи бувають нереальні середовища, а то мова йде лише про реальні? Про яке згасання з часом? Можливо мове йде про глибину проникнення, чи про те, що інтенсивність падаючої хвилі змінюється з часом?
   • "Після підстановки комплексного показника заломлення у це рівняння, експонента розпадеться на дві, одна з яких має дійсний і від'ємний показник. Такий множник показує, що інтенсивність світла у речовині спадає за експоненційним законом." Так дійсний і від'ємний, тобто два показники, чи дійсний від'ємний (один)? Який такий множник, незрозуміло. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 19:42, 15 квітня 2021 (UTC)

     Так, окрім реальних, бувають ще ідеальні середовища, як от "ідеальний газ" (що протиставляється реальному газу), "ідеальна рідина" і тому подібні. Так, дякую, "з часом" тут не зовсім вірно, бо час тут ні до чого, замінив це формулювання. Щодо показника - там же прямо вказано, що саме одна з експонент має дійсний і від'ємний показник. Не розумію, як можна сприйняти це формулювання як те, що їх два. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:14, 15 квітня 2021 (UTC)

7. "З рівнянь Максвелла виводиться значення швидкості світла у вакуумі". Геніально! Як кажуть, дописалися. Це твердження - безумовно нове слово у фізиці. Автор, як мінімум, заслуговує на Нобелівську премію. Фізики і метрологи майже півстоліття билися над значенням, яке б можна було приписати швидкості світла у вакуумі, а виявляється так просто-взяв рівняння Максвелла і порахував. Генеральній конференції з мір і ваг, яка встановила значення швидкості світла у вакуумі, треба сказати, що всі її учасники - ідіоти. Більше на цю псевдофізичну, Господи прости, "статтю" не хочу витрачати сил. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 14:59, 16 квітня 2021 (UTC)

   Не розумію, навіщо ви весь час намагаєтеся придумати щось таке, чого в статті не написано. Електрична стала дійсно пов'язана з швидкістю світла - не можу повірити, що ви цього не знаєте, якщо хоч якось пов'язані з фізикою. То навіщо влаштовувати цей перформанс, якщо можна просто сказати "невдале формулювання"? Виправив його на більш корректне.--BogdanShevchenko (обговорення) 21:07, 16 квітня 2021 (UTC)

   Все, що я написав вище, стосується не стільки Вас, як кажуть "не стреляйте в пианиста, он играет как умеет", скільки тих невігласів, які завжди голосують "за", навіть не намагаючись зрозуміти суть. Я, наприклад, не можу проголосувати "За" статтю з хімії чи біології, тому що в хімії і біології я - невіглас. Можу проголосувати "проти", якщо там є явні ляпи або порушення. В результаті у нас добрими і вибраними стають статті іноді досить сумнівного змісту. Я розумію, що у Вікі може писати будь-хто, але може ввести правило, що стаття може стати доброю чи вибраною, якщо "за" проголосував хоча б один фахівець з відповідної сфери. Тоді таких випадків поменшає.

   • Щодо того, що написали Ви. Я не знаю, хто це написав той опус, але це не просто "невдале" формулювання, таке формулювання є недопустимим. І взагалі, приділяти стільки уваги ефемерним електричній і магнітній сталим зовсім не варто, тим більше, приписувати їм великий фізичний зміст, якщо цього змісту немає.
   • Електрична і магнітна сталі - це відголос теорії ефіру. Вони є лише в Міжнародній системі величин (ISQ), на базі якої побудована Міжнародна система одиниць (SI), як наслідок вибору виду певних рівнянь зв'язку. Це один з недоліків системи ISQ, за що її нещадно критикують фізики. В системі СГС та в її варіаціях СГСМ та СГСЕ електрична і магнітна сталі взагалі відсутні. Чи не варто було б на це звернути увагу, як Ви думаєте? Хоча б, як мінімум, написати, що це стосується лише системи ISQ, не більше. Ще один приклад. В статті вакуум з якогось дива став речовиною. Крім того, в нього самого виявляється є коефіцієнт заломлення, рівний 1. По відношенню до якого середовища? Ви хоча б подивіться, що таке показник заломлення. Одним словом, стаття не просто так собі, а суцільне зборище ляпів. Єдине, що я порадив би Вам - зняти її з номінації для доопрацювання. Тому що в такому вигляді у добрі - це ганьба. Вибачте, але більше відповідати не буду. Не бачу жодного сенсу в безплідних дискусіях. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 15:48, 18 квітня 2021 (UTC)

   Ви продовжуєте робити якісь твердження, яких в статті немає, і кажете, що вони хибні. У статті не написано, що вакуум є речовиною. Також, "почитати, що таке показник заломлення" я можу навзаєм запропонувати вам, адже абсолютний показник заломлення не вимірюється "по відношенню до середовища". Якщо у вас є якісь зауваження по ділу, то радо їх вислухаю, але ця навала безпідставних звинувачень, що ви їх генеруєте, як я розумію, лише через те, що я вам кілька разів вказав на ваші помилки, і цим уразив ваше самолюбство — не робить вам честі. UPD. Зрозумів, щодо "вакууму речовини" - ви говорите про заголовок таблиці? Замінив його на середовища. Претензія щодо одиниці - все ще не зрозуміла. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:39, 18 квітня 2021 (UTC)

   Серйозно? А може Ви погано читали статтю, яку висуваєте на добру? Подивіться, що у Вас робиться в таблиці. Там в таблиці у Вас вакуум йшов як речовина. Слава Богу, поправили, але не все. Ще раз рекомендую уважно прочитати, що таке показник заломлення. Цитую статтю "Показник заломлення — параметр, що характеризує відмінність фазових швидкостей світла в двох середовищах". Ще раз в двох середовищах. Тому й питання, якщо у вакууму показник заломлення 1, як зазначено в таблиці, то що є другим середовищем, тому що заломлення відбувається на межі середовищ. Або правте визначення, якщо можна, інакше таблиця викликає подив. З чим там межує вакуум? Сам з собою? І який в цьому фізичний зміст? Крім того, які умови для вакууму є нормальними, раз Ви про них пишете, що вони нормальні, і даєте для вакууму показник заломлення саме за цих умов? Замість того, щоб доопрацювати статтю до нормального стану, Ви намагаєтеся виставити мене скандалістом. Я вже починаю задаватися питання, чи Ви маєте хоч якесь відношення до фізики. Я намагався сам поправити статтю, але деякі вікіпедисти, вважаючи себе великими фізиками, вперто повертають назад нісенітниці, тому бачу, що займатися цим безперспективно. У війну правок вступати не маю ніякого бажання. Так мають підстави звинувачення, чи ні? Розділ "Діелектрична проникність " збираєтесь правити? Перед тим рекомендую прочитати статтю Міжнародна система величин. Ще одне питання: Як зрозуміти речення "Вона добре описує гази і речовини, що переходять з одного стану в інший". Хіба газоподібний стан не є одним із станів речовини? Які речовини не можуть переходити з одного стану в інший? Наведіть тоді в статті приклади таких речовин. А то незрозуміло, про що це речення взагалі. Це далеко не всі питання. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:22, 19 квітня 2021 (UTC)

   Який подив викликає у вас той факт, що у вакууму швидкість світла дорівнює швидкості світла у вакуумі, і через це показник заломлення вакууму рівний 1? Якщо у вас будуть якісь зауваження щодо тексту, то звісно я готовий виправити всі проблеми. Якщо ж це просто якесь загальне незадоволення статтею чи мною особисто (з невідомої мені причини), то тут я безсилий. От наприклад, що ви хочете щоб я виправив у розділі "діелектрична проникність" я не розумію. Фраза "Вона добре описує гази і речовини, що переходять з одного стану в інший" означає саме те, що в ній написано - речовини, які були у одному стані, а потім перейшли в інший. Протягом усього цього переходу формула працює. І, якщо це "далеко не всі питання", то вискажіть вже їх всі, навіщо стримуватись. А то ви все створюєте цей саспенс очікування, а потім виявляється, що ваші питання мають просту відповідь - замінити слово на більш доречний синонім. Саме для такої "ловлі бліх" ми тут і проводимо обговорення, і нема нічого поганого в тому, щоб якісь такі формулювання виправити. Але давайте це робити по-людськи, без несправедливих звинувачень у "псевдонаучності"і "некомпетентності" через якісь дрібні правки. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:12, 19 квітня 2021 (UTC)

   Я бачу, що Ви не розумієте. Разом з тим, у мене немає ніякого особистого відношення до Вас, оскільки я з Вами незнайомий. Мене цікавить лише якість доброї статті. Але ви сказали, що готові доопрацювати статтю, якщо будуть зауваження, але я бачу поки що лише емоції і звинувачення, що я там щось вигадую. Я ж не виставляв статтю на кандидати в добрі, це зробили Ви. Чому Ви дивуєтеся тоді, що хтось пише зауваження?

   Добре, будемо йти покроково, може допоможе. Тому запитую по-людськи:

   • 1. Якщо показник заломлення вакууму рівний одиниці, то на межі вакууму з яким середовищем світло таким чином заломлюється, адже заломлення відбувається лише на межі середовищ? Хотів би почути конкретну відповідь про межу, а не Ваші емоції.
   • 2. Оскільки в статті дається значення коефіцієнту заломлення "для нормальних умов", а в різних галузях наук "нормальні умови " - це різне, наприклад, для фізиків і метрологів нормальна номінальна температура - 20 °C, а для хіміків - 25 °C, то які нормальні умови для вакууму маються на увазі в статті? Знову, хотів би почути конкретну відповідь.

   Будь ласка, дайте відповідь на ці два прості питання. Потім підемо далі. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:38, 19 квітня 2021 (UTC)

   Я не дивуюся, і, ви можете бачити, виправляю всі зауваження, що були у явному вигляді сформульовані. 1)На межі вакууму і вакууму світло не заломлюється, а отже показник заломлення рівний одиниці, все правильно. 2) Для вакууму ця позначка, не застосовна. Якщо це не є очевидним для вас, то можу спитати ваш варіант, які можуть бути "умови для вакууму" - хоч нормальні, хоч не нормальні?--BogdanShevchenko (обговорення) 12:43, 19 квітня 2021

   Доброго Вам дня! Так не я ж писав про нормальні умови для вакууму і оскільки я не знаю, які вони, хотів би, щоб той, хто писав, пояснив ці умови.А якщо незастосовно, то з статті це має бути зрозумілим. І ще, так хотілося дізнатися, що то за межа відділяє вакуум від вакууму. Сумно, але, очевидно, це залишиться таємницею. Та й протиріччя з визначенням Ви не бачите, хоча слова "в двох" я двічі виділив. Ну, хоча б необхідно в таблиці проставити посилання на авторитетні джерела (там не для всіх проставлені), з яких взяті значення показників заломлення. Так вимагають правила, а не я. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:51, 20 квітня 2021 (UTC)

   Я дуже перепрошую, але якщо мене не підводить мій зір, ви, пан Коцюба Анатолій Миколайович, написали, що «стаття на рівні реферата з фізики трієчника середньої школи», що, як мінімум, образливо, але не суть, і що покращити її неможливо, крім того, зазначили, що не маєте бажання нічого більше робити у цій Вікіпедії, від чого в мене виникає резонне питання, чому ж ви продовжуєте розводити тут ось цю тяганину? Як для людини, що не бачить можливості покращити статтю, вже якось забагато, вам не здається? Ваші (здебільшого надумані, як мені здається) претензії зауваження вже складають близько 80% цього розділу обговорення. І ви такий, до речі, єдиний... Це вже справді виглядає як якісь особисті претензії, особливо враховуючи кількість емоцій... Вибачте. --Kisnaak ^Обг._Внесок 13:51, 19 квітня 2021 (UTC)

   А що образливого, якщо стаття саме такого рівня? А тяганина, так тяганина. Як без тяганини стаття може стати доброю, якщо в ній повно дивних речей, аж до того, що значення швидкості світла можна отримати з рівнянь Максвелла? Чи Ви, шановний, вважаєте, що таки можна? Якщо Ви так вважаєте, мені щиро жаль. А що зауваження надумані, то як фізик можу Вам сказати, що Вам дійсно так здається. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 15:09, 19 квітня 2021 (UTC)

8. у розділі "Механізм сповільнення світла у середовищі" малувато приміток як для доброї статті.--reNVoy (обговорення) 22:21, 16 квітня 2021 (UTC)

   Додав більше. Там можна і на кожен абзац поставити, але не знаю, чи доцільно: весь цей розділ - це компіляція з кількох розділів однієї книги ("Фейнманівських лекцій"), тобто, всі посилання будуть на те саме джерело. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:14, 17 квітня 2021 (UTC)

   Сторінки ж різні? --Roman333 (обговорення) 11:36, 17 квітня 2021 (UTC)

   Справедливо, додав ще --BogdanShevchenko (обговорення) 13:13, 17 квітня 2021 (UTC)

9. В статті зазначено (розділ "Діелектрична проникність), що з рівнянь Максвелла можна вивести формулу, що пов'язує швидкість світла з електричною і магнітною сталою. Ось ці рівняння:
   • ${\text{rot}}\,\mathbf {B} ={\frac {1}{c}}{\frac {\partial \mathbf {E} }{\partial t}}+{\frac {4\pi }{c}}\mathbf {j}$,
   • ${\text{rot}}\,\mathbf {E} =-{\frac {1}{c}}{\frac {\partial \mathbf {B} }{\partial t}}$,
   • ${\text{div}}\,\mathbf {B} =0$
   • ${\text{div}}\,\mathbf {E} =4\pi \rho$.

   Ніяк не можу второпати, яким чином з цих рівнянь можна вивести цю формулу, якщо в ці рівняння не входять ні магнітна, ні електрична сталі.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:03, 20 квітня 2021 (UTC)

   Неблагодатна справа писати статті про електродинаміку, перше що я зрозумів в відповідному курсі: система СІ до якої ми звикли робить формули майже нечитабельними, а до системи СГС, ми не звикли¯\_(ツ)_/¯ Мушу погодитись з зауваженнями щодо розділу "Діелектрична проникність": перша формула не виводиться з рівнянь Максвелла, плюс в вказаному джерелі за сторінкою цього немає. Можу помилятись, але та формула взагалі виникла як артефакт системи СІ і її слід вважати визначенням "проникностям вакууму". Друга формула вже виводиться. ІМХО, без нормальних статей про системи СІ і СГС в електродинаміку не варто лізти.--Ollleksa (обговорення) 09:18, 20 квітня 2021 (UTC)

   Система SI - це система одиниць і в ній ніяких формул немає. Формули в Міжнародній системі величин (ISQ), на базі якої побудована система SI. Зв'язок зазначених величин знайти достатньо просто, але не все так, як написано в статті. Треба правити. Однак колеги заядло опираються. Кажуть, що я вигадую проблеми. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 09:33, 20 квітня 2021 (UTC)

   • Поглянув наведене в статті джерело (Сивухин, 1977, с. 358). Там немає вищезгаданого твердження. Прибрав його. @Коцюба Анатолій Миколайович: Погляньте. --Olvin (обговорення) 14:48, 20 квітня 2021 (UTC)

     Та не прибирати треба було, а правити. Така залежність дійсно є. Але вона не зовсім так знаходиться. Потрібно хоча б її дати. Як вона знаходиться, непогано описано в того ж Сивухіна. Магнітна та електрична сталі є лише в системі ISQ і кожна з них не мають ніякого фізичного змісту. Фізичний зміст має лише їх добуток. Про це треба було б сказати, а не писати в загальному, наче це якийсь закон фізики. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 15:30, 20 квітня 2021 (UTC)

     На мою думку, фізічний сенс магнітної й електричної сталих (чи їх добутку) варто описати в статті рівняння Максвелла. У Сивухіна якраз у такому розділі й описано (а не в розділі про оптику). --Olvin (обговорення) 10:44, 21 квітня 2021 (UTC)

   В принципі, згоден. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:20, 22 квітня 2021 (UTC)

10. Не зайвою в статті була б інформація, яким чином при заломленні змінюється довжина та частота електромагнітної хвилі.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:15, 20 квітня 2021 (UTC)

    Додав --BogdanShevchenko (обговорення) 13:11, 28 квітня 2021 (UTC)

11. Розділ "Густина". Якщо я правильно зрозумів фразу "Вона добре описує гази і речовини, що переходять з одного стану в інший" (Її досить важко зрозуміти, наприклад, можливо мова йде про стан фазового переходу), то "по людськи" вона мала б звучати так: "Вона добре описує гази і речовини, що можуть перебувати в різних агрегатних станах" або ще простіше "Вона добре описує речовини, що можуть перебувати в різних агрегатних станах", оскільки газоподібний стан - один із агрегатних. Чи може ця фраза про щось інше? --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:26, 20 квітня 2021 (UTC)

    Ні, там інший сенс - якщо якась речовина змінює свій агрегатний стан (наприклад, пара конденсується чи вода замерзає), то оте значення лишається константою. Тобто, якщо ви хочете знайти якусь формулу, що буде працювати у широкому діапазоні температур (настільки широкому, що речовина переходить з одного стану в інший) - то це хороший варіант. Змінив трохи формулювання, сподіваюся, стало зрозуміліше. --BogdanShevchenko (обговорення) 13:03, 28 квітня 2021 (UTC)

12. Непогано було б розібратися з розділовими знаками, а то крапок замало, а ком забагато. Мова ж йде про добру статтю, чи не так? --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:41, 20 квітня 2021 (UTC)

    Отут не зовсім зрозумів думку. Це в сенсі, задовгі речення? --BogdanShevchenko (обговорення) 21:33, 28 квітня 2021 (UTC)

    Це в прямому сенсі - навести порядок з розділовими знаками. В принципі, я це вже зробив сам. Хіба що після того хтось щось дописав. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 06:18, 29 квітня 2021 (UTC)

13. В статті багато нетривіальних тверджень, які не підкріплені посиланнями. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:05, 20 квітня 2021 (UTC)

    @Коцюба Анатолій Миколайович: Чи не могли б Ви якось позначити хоча б два-три такі твердження (скажімо, шаблоном {{Джерело}} у самій статті, або навести їх тут). --Olvin (обговорення) 12:53, 21 квітня 2021 (UTC)

    Проставив. Правда, хтось уже і до мене попрацював над цим. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 17:08, 21 квітня 2021 (UTC)

    Пододавав джерела. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:55, 28 квітня 2021 (UTC)

    На жаль, не все. Так і не зрозуміло, звідки взято показник заломлення вакууму у таблиці. Ви пишете, що він рівний 1, я вважаю, що він рівний 10. Розсудити нас може лише авторитетне джерело. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 18:08, 28 квітня 2021 (UTC)

    Показник заломлення - відношення швидкості світла в середовищі до швидкості світла у вакуумі. Не треба бути професором з математики, щоб порахувати відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла у вакуумі --BogdanShevchenko (обговорення) 07:12, 29 квітня 2021 (UTC)

    "Наша пісня гарна нова, починаєм її знову". Я не хочу вступати з Вами в дискусію - як показує досвід це безперспективно і лише марна трата часу. Я просто хочу, щоб були дотримані Правила Вікі. Якщо Ви не можете послатися на джерело, то тоді це Ваше оригінальне дослідження, а їм не місце у Вікі.Зробіть посилання і проблема зникне. Не варто марнувати ні свій, ні мій час. І ще - я не професор з математики. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:15, 29 квітня 2021 (UTC)

    Ок, якщо ви дійсно вважаєте, що твердження c\c=1 потребує джерела, і може викликати у когось питання, додав його, мені не важко. --BogdanShevchenko (обговорення) 09:21, 29 квітня 2021 (UTC)

    Я ні трохи не сумніваюся у Вашій працездатності. Але я знаю, чому Ви не можете проставити посиланння - ніде в авторитетних джерелах Ви такого не знайдете. Моя щира порада - вилучайте сміливо цей рядок з таблиці і буде Вам щастя. Інакше стоятиме питання про порушення правил Вікіпедії, а такі статті (з порушеннями) добрими не стають. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 11:11, 29 квітня 2021 (UTC)

    Я ж поставив джерело. Не уявляю, з якої причини я б не міг цього зробити - звісно, у мільйоні місць написано, що це так, не розумію, чому у вас цей факт викликає бодай якісь сумніви. Я дійсно хотів виключити, бо думав, що це тривіальна інформація, але бачу, що з якоїсь причини, питання таки виникають, тому доведеться лишити. У вас є якесь альтернативне джерело, яке показує, що це не так? Що показник заломлення вакууму не дорівнює одиниці? Бо поки що виглядає, що ви намагаєтеся якісь оригінальні дослідження просунути у вікі. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:32, 29 квітня 2021 (UTC)

    По -перше, я нічого в статті не пишу, тому в принципі нічого не просуваю. А по-друге, ви вважаєте те джерело, на яке Ви посилаєтеся авторитетним? Тобто інформація на на будь-якому сайті, є надійною? Тоді у нас з Вами різне розуміння авторитетності джерел, на жаль. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:18, 29 квітня 2021 (UTC)

    Просуваєте тут, і хочете, щоб я змінив статтю згідно ваших поглядів. І, так, вважаю, що сайт політехнічного інституту (який входить в топ-50 коледжів США) - авторитетне джерело. І, знов таки, повторюся, дайте мені інше джерело, де стверджуються якісь протилежні речі - тоді будемо мірятися авторитетністю. Я ніде не бачив, крім як з ваших вуст, тверджень про те, що показник заломлення вакууму не дорівнює одиниці. Та і ви ніяк це не пояснюєте, просто стверджуєте без аргументів. Вибачте, не можу це сприймати серйозно. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:28, 29 квітня 2021 (UTC)

    Перепрошую, але не я писав статтю, тому ніяких підтверджень я Вам не завинив. А щодо іншого, ось витяг з Вікі про авторитетні джерела: "Не довіряйте сліпо твердженням про надійність (авторитетність) якого-небудь джерела. Наукові ступені означають авторитет тільки в тій галузі, у якій вони були отримані (та й то не завжди). Вебсайти з безліччю посилань можуть бути зовсім недостовірними. Яскравий приклад тому — опис теорії людських потреб Вільяма Теллі, опублікований на сайті Віта Ценева: і сам Теллі, і його теорія були придумані автором для студентського реферату. Перше питання, що ви повинні задати собі, — хто відповідає за сайт, на який ви хочете послатися? Яка їхня кваліфікація й політика редагування сайту? В Інтернеті хто завгодно може опублікувати що завгодно". --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:22, 29 квітня 2021 (UTC)

    До чого ви цитуєте мені цю настанову? Я її знаю. Я не розумію вашої позиції. Ви хочете сказати, що абсолютно всі посилання на сайти є неавторитетними? Незалежно від джерела? Чи що політехнічний інститут Ренсселера - неавторитетна установа в області оптики? В будь-якому разі, не бачу джерел, що свідчили б про протилежне, тому не маю підстав сумніватися в істинності цього факту лише тому що Вам він не подобається. --BogdanShevchenko (обговорення) 14:44, 29 квітня 2021 (UTC)

    Я Вам про корову, а Ви мені про бичка. Причому майже завжди.Запитую, що розділяє вакуум від вакууму, а Ви мені про швидкість світла, наче я не знаю, що це таке. А от на якій межі середовищ вакуум-вакуум мало б спостерігатися заломлення, Ви не відповідаєте.В той же час в однорідних середовищах ніякого заломлення не відбувається. Так який фізичний зміст Ви закладаєте, коли пишете про показник заломлення вакууму, так ніхто, в т. ч. і Ви, пояснити не може. Це фізична стаття чи ні? Слідуйте тоді до кінця своїй логіці, напишіть про показник заломлення середовищ вода-вода, повітря-повітря, скло-скло? Чи Ви абсурду не помічаєте? В статті написано про нормальні умови для вакууму, а Ви кажете, що це незастосовно. А з чого це видно, якщо в статті написано і зараз, що вони (нормальні умови для вакууму) є? І до речі, взагалі незрозуміло, що це за нормальні умови, тому що внутрішнє посилання, яке проставлено, говорить, що вони можуть бути різними? Так які ж вони, ці нормальні умови? Я вам говорю, що твердження про якийсь показник заломлення для вакууму суперечить визначенню показника, оскільки там написано про два середовища, а не одне, а Ви ні те, ні інше не правите. Вибачте, не треба бути фізиком, щоб зрозуміти суперечність,це елементарне питання наявності чи відсутності логіки. Я запитую про надійність сайту, а Ви мені про авторитетність закладу. Авторитет організації і надійність їх сайту як джерела - це далеко не одне і те ж саме. Єдине, що можу сказати, що Ви майстерно уникаєте відповідей на питання. Чи знаєте Ви, хто редагує сайт закладу? Думаєте професори? Можу Вас засмутити, повірте, що ні. В усякому разі, немає ніяких аргументів крім Вашої святої віри, на користь авторитетності цього сайту. Втім, все це не має значення. Адміністраторам в будь-якому разі начхати на правила Вікіпедія. Так що вітаю Вас.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 06:47, 30 квітня 2021 (UTC)

14. Нічого в статті не знайшов про кут Брюстера. Для цієї статті це важлива інформація. Поки що все, якщо нашвидкоруч. Щиро сподіваюся, що мої зауваження допоможуть покращити статтю і таки довести її до рівня доброї і в результаті "покращення" не з'явиться щось,на що знову доведеться писати зауваження. Щиро Ваш. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:08, 20 квітня 2021 (UTC)

    Додав про кут Брюстера, і взагалі, про поляризацію. --BogdanShevchenko (обговорення) 16:18, 28 квітня 2021 (UTC)

15. У статті є посилання на „Wolfe, 2020, с. 32-1“ — що це за дивна сторінка «32-1»? --Sehrg (обговорення) 22:48, 28 квітня 2021 (UTC)

    Чесно кажучи, не знаю, як це працює, але на сайті написано, що той розділ, з якого ця інформація взята знаходиться на "Pages 32-1 to 32-5". Я вирішив лишити як є, бо паперового екземпляру в мене нема, і перевірити, як воно там насправді я не можу. Можна написати просто 32. --BogdanShevchenko (обговорення) 07:21, 29 квітня 2021 (UTC)

    А, я зрозумів, це просто 1 сторінка розділу 32. Мабуть, заміню на параметр loc, щоб просто послатися на розділ. --BogdanShevchenko (обговорення) 07:30, 29 квітня 2021 (UTC)

    Ой, як все цікаво! Тобто, Ви джерел, на які посилаєтесь, в очі не бачили і закликаєте нас вірити в написане Вами? Самі ж пишете, що перевірці це не піддається. Вибачте, але фізика і релігія - це різні речі. І Ви гадаєте, що така стаття може стати доброю?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:26, 29 квітня 2021 (UTC)

    Я сказав, не бачив паперового. Бачив у електронному вигляді, але сторінки там не проставлені були. Я не писав, що перевірці це не піддається. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:36, 29 квітня 2021 (UTC)

#:::: "і перевірити, як воно там насправді я не можу". Цікаво, хто ж це написав від Вашого імені? --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:55, 29 квітня 2021 (UTC)

Не можу перевірити нумерацію сторінок, так. Тому я і прибрав посилання на сторінки. Є ще питання? --BogdanShevchenko (обговорення) 12:57, 29 квітня 2021 (UTC)

Маю велике прохання до адміністраторів - зняти статтю з номінації. Посилання на неавторитетні джерела, номінатор сам визнає, що джерела, на які він посилається, в очі не бачив. Навряд чи можна вважати в такому випадку, що інформація наведена в статті, є надійною. Чи, може, щось змінилося і подібні речі - це нормально для доброї статті? --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:32, 29 квітня 2021 (UTC)

Цікаво було б побачити якісь підтвердження хоча б одному з таких сильних звинувачень. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:38, 29 квітня 2021 (UTC)

Вибачте, але я не до Вас звертаюся, а до адміністраторів.--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 12:56, 29 квітня 2021 (UTC)

А я до Вас. Ви ж про мене пишете неправду, а не про адміністраторів. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:59, 29 квітня 2021 (UTC)

Я пишу не про Вас, а про статтю, не плутайте, це різні речі. Якщо Ви десь побачили особистий випад проти Вас, я приношу свої вибачення. А правду я пишу чи ні, адміністратори вирішать. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 13:04, 29 квітня 2021 (UTC)

Але ж написали ви неправду саме про мене, а не про статтю. "Номінатор сам визнає, що джерела, на які він посилається, в очі не бачив" - я такого не казав, це - обман. Щодо авторитетності - я лише прошу вказати мені на не авторитетне джерело, щоб я міг його замінити авторитетним. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:59, 29 квітня 2021 (UTC)

Підсумок: голосів «За» достатньо для надання статусу «доброї статті». Цілком можливо, що є певні недоліки. Але після обрання стаття буде розміщена на «Головній сторінці», її будуть бачити більше читачів Вікіпедії, і відповідно, зросте вірогідність покращення цієї статті. --Roman333 (обговорення) 16:40, 29 квітня 2021 (UTC)

@Roman333: З таким підходом зросте лише кількість насмішок над українською Вікіпедією. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:21, 30 квітня 2021 (UTC)

@BogdanShevchenko: Зараз обмаль вільного часу, зробіть всі необхідні дії самостійно. --Roman333 (обговорення) 16:40, 29 квітня 2021 (UTC)

Ой, конкретно в цьому випадку я точно не хотів би. Занадто напружена дискусія, щоб я ще сам підбивав підсумки (якщо ви про це). @Renvoy:, можна вас попросити? --BogdanShevchenko (обговорення) 08:44, 30 квітня 2021 (UTC)

Підтверджений підсумок: підтверджую підсумок Roman333, стаття відповідає вимогам доброї статті. Не розумію, про які неавторитетні джерела йде мова. Якщо у когось є зауваження до фактичної частини статті, будьте рішучими та виправіть їх. Наразі я бачу, що всі зауваження були виправлені.--reNVoy (обговорення) 10:26, 30 квітня 2021 (UTC)