Вікіпедія:Запити на рецензію/Архів/2021 рік

Легенда про різдвяного павука ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Переклав з англвікі. На добру не номінуватиму. Прошу вичитати і дати джерел по темі. --MiskoGe (обговорення) 10:32, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Запит на рецензування закрито за спливом відведеного часу. --  Gzhegozh _обг. 18:15, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Джеймс Мейс ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Доповнення триває, але вже можна рецензувати --Anntinomy^обг 15:35, 20 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

Обговорення закрито за спливом часу та через одержання статтею статусу доброї. --  Gzhegozh _обг. 12:56, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Італійський фронт Першої світової війни ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Статтю створив ще 2011 року, тоді ж стаття стала «доброю». На початку жовтня цього року після звернення TnoXX я повернувся до статті. Трохи довелось попрацювати з джерелами, до речі з'явились доволі якісні праці українською мовою; поправив мову, правопис, оформлення тощо. Вичитав статистику (сили і втрати), місцями підправив. У процесі роботи мені здалось, що статтю можна спробувати номінувати у «вибрані». Втім спочатку я хотів би, щоб статтю переглянули інші користувачі та висловили зауваження. Буду вдячний за конструктивну критику. --Mcoffsky (обговорення) 07:15, 29 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Чудова стаття. Дякую! Особливо сподобався розділ про битву при Капоретто. Тепер до суті: В культурі можна додати про кампанію «Вперед, Савоя!» (італійський фронт) гри Battlefield 1 (зайвим не буде). Можливо бракує розділу «Пам’ять», у якому коротко описати вшанування, пам’ятки про цю кампанію в Італії, Австрії? Також як сприймало населення окупацію? Це все рекомендації, але на вибрану інакше не може бути (розкриття теми). Дякую Arxivist (обговорення) 09:33, 29 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Дякую, Arxivist, за підказки й оцінку. Про кампанію додав; знайшов інформацію про пам'ятки та поховання, тож створив розділ «Пам'ять»; щодо сприйняття населенням, то це можна простежити за текстом усієї статті, особливо в розділі «Підсумки кампаній на Італійському фронті», окремо ж джерел, що акцентуються саме на цьому аспекті, не побачив. --Mcoffsky (обговорення) 12:43, 7 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

Запит закрито у зв'язку з отриманням статусу вибраної статті. --  Gzhegozh _обг. 23:52, 26 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Борщ ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття суттєво дописана не мною, а користувачем @Lanamy:. Перед цим в обговоренні з користувачем було домовлено про можливість номінації на добру статтю. Думаю, варто трохи рецензувати й виставляти на номінацію. Готовий допомогти чи уточнити вразі потреби. Дякую Arxivist (обговорення) 09:14, 27 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Наскільки пам'ятаю, у статті були проблеми з копівіо, а також конфлікти щодо низки джерел з користувачем Amakukha. Чи там консенсус і стабільна версія без копівіо? Статтю ще не читав, але не хотілося б одразу конфлікту на ВП:ДС. --Brunei (обговорення) 18:48, 27 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Конфлікти з Amakukha вичерпані (так здається, бо більше не бачив нових). Зараз стабільна версія. Копівіо -- варто проглянути, можливо раніше через джерела. --Arxivist (обговорення) 21:22, 27 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Стаття містить неточності, зокрема мовознавчого характеру, а Lanamy не дозволяє їх виправити (подробиці на СО). --В.Галушко (обговорення) 07:42, 5 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Рецензування завершено за спливом часу. --  Gzhegozh _обг. 18:12, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Лист без коверти ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Два рази вичитав. Зібрав джерела. Стаття писалась з нуля. Прохання проглянути. Дякую Arxivist (обговорення) 12:30, 21 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Запит на рецензування закрито за спливом часу. --  Gzhegozh _обг. 18:11, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Переклад Біблії Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Написана з нуля. Вичитав поки один раз (думаю зробити вдруге, коли трохи перепочину). Планую номінувати на добру статтю. Прошу-дуже конструктивної критики та зауважень, що де і як можна поліпшити до доброї статті. Дякую.Arxivist (обговорення) 11:06, 19 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Пожежа на хуторі Мотронівка зберегла тексти Старого Завіту Пантелеймона Куліша - пожежа не зберігає, а знищує, Куліш не писав Старий Завіт. --Submajstro (обговорення) 06:51, 20 жовтня 2021 (UTC)--Submajstro (обговорення) 06:51, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Теж трохи наплутав через версію, що рукописи не знищила пожежа, а він сам спалив. Так Зроблено Дякую --Arxivist (обговорення) 07:34, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
У грудні 1903 року Британське Біблійне Товариство видало у Відні україномовний переклад Старого Завіту Куліша – Нечуй-Левицького – Пулюя. Але Новий і Старий Завіт в грудні 1903 року не були видані в одній книзі Біблії. В одній книзі Новий і Старий Завіт видано у світ в червні-липні 1904 року. - незрозуміло чи видавався Новий завіт окремо.--Submajstro (обговорення) 06:59, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Трохи наплутав через дві версії. Дякую! Так Зроблено --Arxivist (обговорення) 07:33, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
був виданий за дозволом Синоду РПЦ і розповсюджувався в підросійській Україні - а в кінці статті зовсім протилежне.--Submajstro (обговорення) 07:01, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Дякую. Мова лише про те, що Синод РПЦ дозволив видати "український переклад Євангелій". Виправив Так Зроблено --Arxivist (обговорення) 07:33, 20 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Ретельно вичитав вдруге та прибрав неточності. Arxivist (обговорення) 11:34, 21 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Піснекрадство ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Запит не для номінування. Просто треба оцінити наскільки виваженим та авторитетним є основне джерело статті. Дякую! --Anntinomy^обг 19:53, 22 вересня 2021 (UTC)[відповісти]

@Anntinomy: Будь ласка, завжди створюйте підсторінку рецензії у форматі «Вікіпедія:Запити на рецензію/НАЗВА СТАТТІ». Дякую. --  Gzhegozh _обг. 12:55, 29 вересня 2021 (UTC)[відповісти]

Фантастичне ВП:ОД. Один автор вирішив, що якісь пісні, які білоруси вважають своїми, насправді українські. У нас є автори й користувачі, які вважають Гоголя російським письменником, то завтра хтось напише статтю "Гоголекрадство". Краще розглядати цю статтю на вилученні, а не тут. --Brunei (обговорення) 16:08, 29 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
дякую, не номіную, бо ж власне аргументів бракувало. чекаємо сміливих --Anntinomy^обг 13:01, 19 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
- @Brunei та Anntinomy: Про «білорусизацію українського фольклору» на Берестейщині (та, меншою мірою, на Підляшші) пише далеко не один автор. Можливо, назва вікістатті не дуже вдала (термін «Піснекрадство» вживають далеко всі автори публікацій, і білорусизація не лише пісень стосується), та й характеристику «плагіат» у джерелах взагалі не застосовують (от у цьому — справді оригінальне дослідження), але явище існує й про нього пишуть уже понад два десятки років, а корені його лежать ще в СРСР:
  «Білоруська радянська наука покликана була в поті чола обґрунтовувати інкорпорацію Берестейщини. Завданням було нагадування при кожній нагоді, що цей край не має нічого спільного з Україною, натомість він протягом століть був нерозривно пов’язаний з Білоруссю. Проте мінські учені отримали у спадщину “далеко невдячну” класичну науку. Найвидатніші дослідники минулого відносили Берестейщину до української етнічної території, бо інакше і бути не могло» [Винниченко 1996, 208]
  
  --Olvin (обговорення) 16:57, 21 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
  Цікаво, дякую. Зі статті зараз нічого подібного не видно. Можливо, вона мала б називатися «Білорусизація українських етнічних земель у складі БРСР»? --Brunei (обговорення) 20:32, 22 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
  Оскільки в АД явище називають терміном «білорусизація українського фольклору», то я вважаю, що й вікістаттю варто назвати саме так. «Піснекрадство» подати як публіцистичний синонім, що стосується виключно пісень. --Olvin (обговорення) 10:39, 27 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Акцент на білоруському «плагіаті». Можливо варто на ньому акцентувати в назві? Бо існують ж мандрівні пісні (що не є плагіатом, але суміжні до статті) тощо. Arxivist (обговорення) 14:31, 19 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Прошу розглянути статтю з перспективою висування її на добру. Стаття важка, багато різномовних джерел. Отже, буду вдячний за конструктивну та змістовну критику. З повагою, --Oleh68 16:48, 13 вересня 2021 (UTC)[відповісти]

Обговорення закрито через отримання статусу доброї. --  Gzhegozh _обг. 09:07, 19 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Шманьківці ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Підкажіть, будь ласка, чого не вистачає цій статті, щоб вона отримала статус «доброї». Дякую!--Maks (обговорення) 11:29, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Хіба держави складаються з сіл? Села входять до складу адміністративно- територіальних одиниць нижчого рівня країни.--Юрко (обговорення) 11:36, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Якщо є окрема стаття про історію села, це не скасовує потреби мати текст в розділі історія, про замок так само. Отже, їх треба додати. Пісня про село це аж ніяк не література. Не зрозуміло який стосунок до опису бібліотеки має інформація про книги з архіву М. Трача. Рекламуєте свій відеоканал, але відео видалені...--Anntinomy^обг 11:48, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Списки займають значну частину статті. А оце Також у селі проживає фермер Юрій Захарчук, який вирощує каракулеві вівці й варить бринзу зовсім не енциклопедично, скоріше рекламно. Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійня... - хіба це соціальна сфера? І т.д. і т.п.--Submajstro (обговорення) 12:17, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Нема джерел на зміни населення. Звідки взяті ті числа? Усі займаються сільським господарством, а про ґрунти не сказано. Пам'ятки лише перелічені, з ними теж нічого не ясно. Вступ не узагальнює статтю, з нього важко дізнатися загальну характеристику села. --Brunei (обговорення) 19:10, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
Узагалі зверніть увагу на велику кількість добрих статей про села: Стрілкове, Шевченкове (Ізмаїльський район), Марківці (Ніжинський район), Вівся (Тернопільський район), Халеп'я тощо. --Brunei (обговорення) 19:16, 9 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
Обговорення закрите за неактивністю. --  Gzhegozh _обг. 09:07, 18 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Вітаю! Я б хотів почути думки щодо цієї статті як можливого кандидата на ВСП, але також мені потрібна допомога. По-перше, мене цікавить, який вигляд кращий: поточний, де є одразу декілька фотографій для розсіяних в просторі об'єктів, чи старіший, коли на об'єкт одне фото ([[1]])? По-друге, чи може хтось мені допомогти з картою і розташуванням об'єктів Чеського Раю та кандидатів у Празі: точки накладаються одна на одну і виглядає воно не гарно. Які думки щодо виправлення ситуації? Дякую за допомогу та поради. --З повагою, TnoXX ^parle! 17:23, 28 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Козак-бандурист (Шевченко) ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Вітаю. Написав з нуля статтю про один втрачений малюнок Тараса Шевченка. Обробив купу джерел. Наче, описав малюнок з усіх аспектів. Хотілося б почути думку спільноти, бо планую статтю номінувати на добру. --VenzKor (обговорення) 09:49, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

під час перебування Тараса Шевченка в Україні. це уточнення справді необхідне? це наче зрозуміло з наступного речення.

Трохи переформолював. Потрібно було уточнити, що це сталося під час так званої Першої подорожі Україною.--VenzKor (обговорення) 12:21, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Першим власником малюнку. з моста в воду. малюнки продавались? чому? якась практика, звичай? власник був й замовником?--Anntinomy^обг 10:48, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Чому саме продавалися? Як саме малюнок з'явився у Капніста, здається, ніхто з дослідників не розглядав. Просто, він перший власник і все. --VenzKor (обговорення) 12:21, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

історія експонування копій не є історією малюнку

Так звісно, відомості про їх експонування переніс до розділу про копії. --VenzKor (обговорення) 13:12, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

речення про те, що збереглось два фото треба додати перед історією про виставки--Anntinomy^обг 10:48, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]
сепійний малюнок. вікіфікація?

Вікіфікував--VenzKor (обговорення) 12:21, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

історію створення варто було б відділити від історії фотокопій, фізичних характеристик фотографій. Розділ Характеристика копій, наприклад

Зробив такий розділ. Дещо туди переніс. --VenzKor (обговорення) 13:12, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Наразі вважається. ким? наразі - слово-паразит

Довелося шукати газету аж 1935 року, щоб знайти перше ототожнення малюнка з поемою. --VenzKor (обговорення) 14:18, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

думки Яцюка у роозділі дослідження це продовження опису малюнку. Не бачу потребb робити такий розділ.

--Anntinomy^обг 10:48, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Anntinomy Добре, але куди тоді діти думку Новицького? --VenzKor (обговорення) 13:06, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

першої подорожі Тараса Шевченка Україною. може варто вікіфікацію на дрозділ у біографічній статті?--Anntinomy^обг 19:53, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Зробив --VenzKor (обговорення) 13:03, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

передав сумну мелодію пісні, яка лунає на весь художній простір малюнка. це дослівно звідкись? --Anntinomy^обг 19:53, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Це я невдало перербив. Так як з таким ліричним описом нічого не вдієш, то вставив пряму цитату дослідниці. --VenzKor (обговорення) 13:03, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

сумніваюсь, що версія, а не варіація. Тобто інша версія це що? Майже тотожний малюнок, ескіз? Чи все ж варіація на тему кобзарів? Можливо трохи розшифрувати, як "малюнки схожих сюжетів" замість "інша версія". Відповідно розділ тоді "Схожі/подібні сюжети". Також варто роки додати до ілюстрацій. --Anntinomy^обг 20:17, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

У джерелі написано варіант, замінив назву на Схожі малюнки. Всі вони датуються одним роком, вказав це. --VenzKor (обговорення) 11:55, 4 серпня 2021 (UTC)[відповісти]

Загалом чудова розвідка, було б чудово ще мовно-стилістичні вади виправити. Може @Олег-літред: зможе ? --Anntinomy^обг 20:17, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Кіевская старина ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Всім вітання! Суттєво переробив та доповнив статтю про «КС», відкоригував шаблони для книг та статей, вилучив сміття, нісенітницю (як ось декілька років було зазначено, що автор видання Тарас Шевченко (хоч видання засновано 1882 року після смерті Шевченка). Вичитав один раз (може щось пропустив). Наразі проблеми які точно є, але не можу вирішити: технічний конфлікт Вікіданих та шаблону Журнал (країна видання, англійська назва у підназві) та власне сама назва «Кіевская старина» скорше має бути адаптована під «Киевская старина» (більшість АД має саме таку назву, але ось технічно замінити всі посилання без перенаправлення складно). Буду вдячний за будь-яку допомогу, потребу уточнень. Дякую. --Arxivist (обговорення) 10:55, 11 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Дуже багато кострубатих речень, легше переробити, ніж перерахувати. Не згадані всі систематичні покажчики, відгуки сучасників про часопис, зв'язок із словником Грінченка та іншими виданнями. --Submajstro (обговорення) 18:53, 11 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Стаття написана на основі праць Марини Палієнко, хоча є дослідження інших авторів. --Submajstro (обговорення) 18:57, 11 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую @Submajstro: вичитав ретельніше. Прогляньте, будь ласка. Покажчики згадаю. Словник Грінченка можна додати. Відгуки сучасників ем... Оглоблин помер в 1990-х. Чи необхідно 2020-х років? Палієнко остання та найповніша монографія. Можу додати підтвердження тез з інших публікацій. Але суті стаття не змінить. Скажіть, будь ласка, в цілому не все так погано і витягти на добру можна? Дякую! --Arxivist (обговорення) 15:30, 12 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Сучасників, а не сучасних, наприклад Франко, Єфремов, НТШ. Ще був покажчик. --Submajstro (обговорення) 15:52, 12 травня 2021 (UTC)[відповісти]

В основах створення журналу стояло більшість

щодо заснування українського журналу в Україні велись 1879 року - напевне з 1879

Проблема перед заснування журналу повстала у виборів головного редактора.

Феофан Лебединцев погодився і після відходу у відставку посадовця

Видання з Лашкевича розширило відділ документів, заміток і критики

воно стає дедалі українофільського значення

Єдина книга яка надійшла до видання стала монографія - надійшла чи була надрукована

Передплатники видання становили професори університетів

Автори журналу представники різних наукових шкіл--Submajstro (обговорення) 16:10, 12 травня 2021 (UTC)[відповісти]

@Submajstro: Речення виправив. Покажчик додав. Сучасну критику додам незабаром та відпишу. Дуже дякую!--Arxivist (обговорення) 18:35, 17 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Склеп Деметри ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття свого часу була виставлена на добру. На той час це були перші спроби написання добрих статей (тому знімав з номінації). Стаття набагато ліпше оформлена аніж в російській Вікіпедії (де є лише «дитяча енциклопедія» як «джерело»(?)). Мною також розширена вступна частина, виправлені друкарські чорти. Готовий до зауважень. Дякую --Arxivist (обговорення) 12:04, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

У вступі на перший погляд складається враження, що окупація відбулася 2018 року. Варто переформулювати. Після 1914 року збереження пам'ятки стає гіршою - теж формулювання невдале й варто описати, що сталося з пам'яткою.--Brunei (обговорення) 12:49, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Побачив, що в Керчі є його копія, у статті про це не вказано. --Brunei (обговорення) 12:55, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Зроблено

Зроблено оновив та уточнив. Трохи змінив деякі речення більш нейтрально. Дякую дуже!--Arxivist (обговорення) 13:35, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

А чому примітки 2 і 3 розділені? Потрібно просто підтвердити відкриття. Навіть якщо є згадка тільки про дослідника або рік. --Submajstro (обговорення) 17:46, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Є категорія на Вікісховищі --Submajstro (обговорення) 18:07, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Незрозуміла фраза Оформлення склепу має міфологічний сюжет. --Submajstro (обговорення) 18:30, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Пофарбований перспективний карниз із сочевиці відокремлює основну зону стін від люнетів на короткі сторони камер--Submajstro (обговорення) 18:35, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Найперший відомий архітектурний опис--Submajstro (обговорення) 18:38, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Художник обрав кольорову гамму розписів серед жовтого, білого, бежево-коричневого, зеленого, синього та чорного кольорів[13]. Мистецтвознавці припускають, що подібні релігійні почуття символізують ставлення боспорців до потойбічного світу. Колір=почуття--Submajstro (обговорення) 18:46, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Навколо медальйону є зображення зелених листочків та пелюсток троянди, гірлянди, птахи та плоди фруктів - неузгоджені відмінки. --Submajstro (обговорення) 18:48, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Їхній простір пофарбовано у чорний колір з деякими листками дерев чорного та зеленого кольору - чорним по чорному? По обидва боки ніш є виноградні лози, плоди гранату тощо - натуральний виноград, гранат? --Submajstro (обговорення) 18:53, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Плутон зображений як бородатий чоловік у довгому костюмі - напевне не костюм, а щось інше?--Submajstro (обговорення) 18:54, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Маленький і голий водій, здається, «літає» над кіньми - напевне візник--Submajstro (обговорення) 18:57, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Навіщо два рази Наприкінці 1980-х років збудовано дренажну систему, проведено впорядкування території. Разом з тим, підготовчий етап до реставрації малюнків так і не завершився --Submajstro (обговорення) 19:00, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

@Submajstro: дуже дякую!

Зроблено Виправлено. Лише про примітки не зовсім зрозумів. --Arxivist (обговорення) 11:06, 9 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Виходить, що в першому джерелі інформація тільки про дослідника, а в другому тільки про рік. Напевне, інакше. Потрібно в кінці речення подати поряд два посилання. --Submajstro (обговорення) 12:09, 9 травня 2021 (UTC)[відповісти]

@Submajstro: Ви це мали на увазі?

--Arxivist (обговорення) 13:43, 9 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Так--Submajstro (обговорення) 16:34, 9 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Опис у малюнка Богиня Деметра, 1830 тре розширити. А краще поставити якесь автентичне зображення богині, до якого нема питань. А так не зрозуміло це історичний малюнок, чи фантазія автора з 19 сторіччя. --VenzKor (обговорення) 09:42, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Список гравців збірної СРСР з футболу ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Можливо буду висувати кандидатом у вибрані списки. --Roman333 (обговорення) 17:12, 3 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Список завершений та має все необхідне. Єдине запитання: чи доцільно зазначити фотографії (оформити) футболістів? Чи це буде занадто? Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:06, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую за питання. Кожен спортсмен з цього списку проходить по критеріях значущості. Про них є або будуть сторінки у Вікіпедії і там бажано мати фото. У цьому списку і так завеликий об'єм. А якщо додавати фото, то він ще буде й дуже довгим. Зазвичай у спортивних списках обходять без фото у таблицях: 1, 2, 3. Є й інший варіант (4), але там дуже багато тексту в самій таблиці і фото закривають білі плями. --Roman333 (обговорення) 18:02, 8 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Список богомолів Європи ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Вітаю. Список інформаційно давно готовий, форма його авторська й навмисне саме така: загальний список і окремі списки по країнах. Як гадаєте, його подавати на ВСП, чи не формат - і краще на ДС? Можна змінити назву на „Богомоли Європи“, не заперечую. --Brunei (обговорення) 12:54, 8 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

а) Бажано додати картку «Фауна» (для прикладу Список метеликів Канади); б) про таку країну як Литва забули; в) Нідерланди наведені в шаблоні «Списки богомолів країн Європи», але не наведені в списку в розділі «Країни, де поширений лише Mantis religiosa»; г) впадає в очі, що Білорусь і Швейцарія не мають відповідних приміток у розділі «Країни, де поширений лише Mantis religiosa»; д) для Португалії написано «12 видів», а далі йде перелік з 13 видів; е) для Мальти написано «4 види, включно з» і далі наведено 3 види — хіба важко четвертий написати?. --Sehrg (обговорення) 13:53, 15 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую. Поправлю все. З Мальтою проблема: у доступних джерелах є 4 види, але не вказано які саме. За додатковими джерелами встановив 3 види, на 4-й поки не знайшов джерел.--Brunei (обговорення) 13:49, 17 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Ще один нюанс знайшов. Згідно з МСОП ([2]) таксон Ameles africana є синонімом до Ameles spallanzania — якраз у підрозділі «Італія» вони поруч розташовані. Виправте це чи прокоментуйте, якщо є інакша інформація про Ameles africana. --Sehrg (обговорення) 15:03, 17 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Ви праві, поправлю. --Brunei (обговорення) 09:14, 22 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

У свіжій статті 2020 року прямим текстом написано, що до фауни богомолів Мальти належать лише три види (Mantis religiosa, Ameles spallanzania, Rivetina baetica)^[1]. --Sehrg (обговорення) 05:33, 22 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую, ще не бачив цієї статті. Є старий огляд фауни, там 4 види. Але коли вже класики оновили, можемо сміливо їм довіритися.--Brunei (обговорення) 09:14, 22 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Бажано щоб кожен розділ починався з 2-3 речень. Як на мене, у такому об'ємі, краще номінувати у Вибрані списки. При додовненні текстового матеріалу — можна і в Добрі статті. --Roman333 (обговорення) 16:52, 3 травня 2021 (UTC)[відповісти]
Дякую. Додам усюди.--Brunei (обговорення) 13:49, 21 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Примітки ред.

↑ Battiston, R., di Pietro, W., Amerini, R., & Sciberras, A. The praying mantids (Insecta: Mantodea) as indicators for biodiversity and environmental conservation: a case study from the Maltese and Balearic archipelagos // Biodiversity. — 2020. — С. 1–8. — DOI:10.1080/14888386.2020.1848623. (англ.)

Яновський Феофіл Гаврилович ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття загалом написана, але ще будуть додані виноски. Основою статті є біографія Яновського 1930 року, до якої додано новіші дані. Буду вдячний за пропозиції по структурі чи невисвітлених питаннях.--Brunei (обговорення) 09:42, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Велика Медична Енциклопедія чи Велика медична енциклопедія? Це розділ «Наукова діяльність». --Roman333 (обговорення) 13:20, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Поправив.--Brunei (обговорення) 13:25, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

в преамбулі не аж такі видатні факти біографії. краще натомість більше узагальнень --Anntinomy^обг 17:12, 6 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
"періоди" в розділах краще дати роками. надання періодам назв це доволі суб'єктивна річ. пасує публіцистиці, але не енциклопедії. але це на мій смак. --Anntinomy^обг 17:12, 6 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
чи немає чогось цікавого дати цитатою? --Anntinomy^обг 17:12, 6 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Дякую. Преамбулу перероблю. Періоди обрані не довільно, а за віком і місцем проживання: дитинство, навчання, Київ і відрядження, Одеса й знову Київ, революція з від'їздом у Крим, останній Київ (радянський). Можливо, назви уточню. Цитати ж ніби у Вікіцитатах?--Brunei (обговорення) 12:49, 8 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

1-2 суперпромовистих цитат вітається. якщо є звісно. --Anntinomy^обг 13:03, 8 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Обговорення закрито за неактивністю. --  Gzhegozh _обг. 10:33, 17 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Список гравців олімпійської збірної СРСР з футболу ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Цей список — майбутній кандидат у «вибрані списки». Можливо, будуть зауваження чи пропозиції. --Roman333 (обговорення) 04:42, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Потрібні пояснення чому, наприклад, Блохін грав на Олімпіаді-72, але має тільки один матч. --Submajstro (обговорення) 09:57, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
@Submajstro: в першому реченні написано, які не входять до реєстру матчів національної збірної. В основній статті є відповідна таблиця з розшифровкою, коли саме грала олімпійська збірна і повний перелік матчів. У картках футболістів проставляють окремо статистику по першій і олімпійській збірних. Стосовно Блохіна: Згідно положення, у кваліфікації грала олімпійська команда, а на Олімпіаді-1972 — перша збірна. Виступи на Олімпіаді-1972 рахують до показника по першій збірній [3]. --Roman333 (обговорення) 12:44, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Так чому це не пояснити у списку, десь так: До списку не входять ігри на Олімпіадах, коли на ній виступала перша збірна. Тоді не буде запитань.--Submajstro (обговорення) 13:04, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Гарна підказка, дякую. --Roman333 (обговорення) 13:16, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Як на мене, не дуже очевидна стаття, але тут скоріше винний СРСР, а не автор. Варто справді додати інформацію про те, на яких іграх була олімпійська збірна, а на яких — перша — NickK (обг.) 18:26, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Не варто. Така інформація є в основній статті і для кожного гравця в списку є архівоване посилання з зазначенням відповідних матчів. До чого тут СРСР? Обмеження вводили МОК або ФІФА. --Roman333 (обговорення) 02:56, 5 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Або варто. Додам два-три речення. --Roman333 (обговорення) 04:43, 5 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Донецька Текля Іванівна ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Планую номінувати на добру статтю про одну забуту у нас українку, подругу Володимира Короленко. Писав статтю сам, з нуля. --Venzz (обговорення) 21:21, 20 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Показник заломлення ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Ще одна стаття з фізики. Хочу висунути її на добру. Здається, освітив усі підтеми, і красиво оформив усі посилання. Проте, якщо щось забуте або вкралася якась помилка чи неточність — буду вдячний за зауваження.--BogdanShevchenko (обговорення) 20:54, 19 березня 2021 (UTC)[відповісти]

@BogdanShevchenko: Посилання оформлено добре. Дрібне зауваження:

Жовта лінія натрію взагалі-то дублет (тобто, це не одна лінія, а дві). Тому для прецизійних вимірів показника (наприклад, для оптичного скла) застосовують вимірювання в інших лініях. Не певен, що це треба розписувати детально, але згадати б одним-двома реченнями варто. Так Зроблено

Щодо змістовного наповнення й структури статті:

У визначенні сказано, що показник заломлення є числом, але далі в тексті написано, що буває й тензор. За Прохоровим (1994) цей показник визначено більш загально, як «характеристику середовища» (тобто, у загальному випадку — не просто число), і лише за деяких умов її можна охарактеризувати числом.
Наведено багато емпіричних формул, але взаємозв'язок між ними подекуди залишається незрозумілим: які з цих формул більш загальні, а які є частковими випадками (чи наближеннями) і за яких умов їх можна застосовувати. Наприклад:
- Не зазначено умови застосовності формули Лоренца—Лоренца (а вона не універсальна). Так Зроблено
- У яких випадках для розрахунку показника потрібно враховувати згасання? Чи інакше: коли згасання можна не враховувати? Так Зроблено
- Коли для показника необхідно враховувати інтенсивність світла? Так Зроблено
Інформацію про матеріали з від'ємними показниками заломлення (у розділі особливих випадків) подано перед інформацією про дотатні показники (менші одиниці), хоча й хронологічно, і за розвитком теорій мало б бути навпаки. Так Зроблено
Розділ історії закінчується 1807 роком. У ньому не згадано принцип Ферма, формулу Лоренца—Лоренца, аномальну дисперсію й багато інших речей, важливих для розуміння як розвивалася галузь.

--Olvin (обговорення) 19:00, 29 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую, всі коментарі слушні. Не можу сказати, що всі перераховані проблеми було легко виправити, але, здається зробив це. Подивіться, будь-ласка? --BogdanShevchenko (обговорення) 11:53, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Скажіть, це означає, що по тим пунктам, які ви не відмітили, ще лишились питання? Можете тоді трохи описати, які саме, бо там же я теж повиправляв багато чого. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:09, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Майже всі висловлені зауваження враховано.

Щодо визначення... Особисто я б подавав його починаючи із загального вигляду (тензорної форми). А далі — «в ізотропних середовищах (газах, більшості рідин та аморфних твердих тілах, таких як скло) тензор набуває редукованого (діагонального) вигляду і тоді показник заломлення можна характеризувати просто числом (скаляром)». Але можливо, то справа смаку. Не наполягатиму.

Як на моє сприйняття, стаття вийшла складною для сприйняття, дещо перенасиченою формулами та їх виведенням. У той же час поза увагою лишаються досить прості речі, які варто було б згадати:

Надто стисло описано нормальну дисперсію (їй приділено менше уваги, ніж аномальній, хоча явище більш розповсюджене). Особисто мені не вистачає простого твердження «червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне». Як приклад варто сказати про веселку й хроматичну аберацію.
В розділі історії можна зазначити, що вивчення (нормальної) дисперсії заклало підвалини спектрального аналізу.
Розділи про вплив температури та густини варто об'єднати та проілюструвати прикладом із посиланням на міражі.
Формули для питомої та молекулярної рефракції варто перенести в розділи про густину та про формулу Лоренца відповідно (коли їх подано окремо, взаємозв'язок залишається незрозумілим, а формули фактично повторюються).

--Olvin (обговорення) 12:20, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Додав, об'єднав. Єдине, що з тензором мені не дуже хочеться так робити. Все ж, такі статті в основному школярі читають, а вона і так, як ви вірно помітили, вийшла не дуже простою. Не хочеться їх з самого визначення "добивати" тензорами :) --BogdanShevchenko (обговорення) 15:25, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Не хочете писати в преамбулі про тензори (бо складно) - то не пишіть про них взагалі. Дайте визначення для випадку скалярів, але з уточненням: «для ізотропних середовищ». Так буде коректно. --Olvin (обговорення) 16:43, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж, я написав про тензори в преамбулі. Я маю на увазі, не писати там, що "є тензором, але в ізотропних середовищах...". Це важко сприйняти тому, хто не знає, що таке тензор - а більшість читачів цієї статті не знає. Так як зараз же теж коректно, в сенсі, немає нічого неправильного. Ще трохи переробив, щоб згадати і комплексний показник у преамбулі. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:20, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Я мав на увазі, що в преамбулі взагалі-то не обов'язково згадувати про тензори, наприклад:

— характеристика середовища, що показує наскільки фазова швидкість розповсюдження світла в середовищі відрізняється від швидкості світла у вакуумі. Для прозорих ізотропних середовищ визначається як відношення …
Про тензори не згадується, однак визначення цілком коректне (бо зазначено обмеження — «Для прозорих ізотропних середовищ»). Про непрозорі й анізотропні середовища можна написати в окремих розділах (ближче до кінця статті, після того, як ізотропні прозорі середовища буде розглянуто з усіх боків).
Зазначу, що дуже схожий опис був в одній з початкових версій статті, проте визначення в преамбулі не містило принципово важливої умови (про ізотропність середовища). Про що я й зауважив - «лише за деяких умов показник можна характеризувати числом».

Якщо ми вважаємо, що статтю читатимуть переважно школярі, такий виклад (від простого до складного) методично виправданий. Давайте так і зробимо? --Olvin (обговорення) 23:40, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Добре, тоді давайте так - у преамбулі лишаю лише скаляри (з уточненням про ізотропність), а решта вже буде в тілі статті. --BogdanShevchenko (обговорення) 09:30, 3 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Стаття зараз виглядає як розділ підручника. «Можна порахувати», «Спробуємо тепер оцінити». Хотілося б це переробити до енциклопедичного стилю. --Brunei (обговорення) 09:49, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Прибрав дієслова типу "спробуємо", і частину "можна" (схоже, це моє слово-паразит). Втім, хочу зауважити, що конструкція "можна виразити/представити/тощо" зустрічається в енциклопедіях(у того ж Прохорова це не рідкість, коли там присутній вивід якихось формул). --BogdanShevchenko (обговорення) 08:10, 5 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Що ж, сподіваюсь, тепер стаття достатньо хороша, дуже дякую за вашу працю і поради, це дійсно дуже допомогло. Буду висувати її на добру.

Комптонівське розсіювання ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Продовжую роботу над добринізацією статей з фізики. Постарався одразу виправити деякі типові помилки, які були помічені у минулій статті, але напевне, є ще. Буду вдячний за зауваження і коментарі.--BogdanShevchenko (обговорення) 09:48, 8 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Що ж, коментарів за два тижні не назбиралося, сподіваюся, це означає, що значних проблем нема. Спробую висунути на добру--BogdanShevchenko (обговорення) 15:00, 19 березня 2021 (UTC).[відповісти]

Russian Woman ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Створив сьогодні відносно повну статтю про пісню «Russian Woman», в планах є її номінація на статус доброї, але перед цим, хотілося б додатково її допрацювати, може щось додати/прибрати. Хотілося б почути думки інших користувачів. Дякую. --Kisnaak ^Обг._Внесок 21:44, 12 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Вартує додати розділ Запис (описавши історію запису). Російська версія статті більша. Тож, варто б додати ще факти. --Arxivist (обговорення) 09:49, 1 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Мюон ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Хочу трохи розібратися з тим, як статті стають добрими (щоб кілька цікавих мені статей довести до цього статусу). Ось, на прикладі хоча б оцієї статті. Мені здається, що в ній усе є, але, ймовірно, потрібен погляд зі сторони. Буду вдячний за зауваження і коментарі. --BogdanShevchenko (обговорення) 15:41, 2 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Друга частина історії та розділ «Мюонні атоми» без джерел. Нечітко написано про масу мюона. Я б узагалі зробив окремий розділ про властивості цих частинок. --Brunei (обговорення) 23:41, 2 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Джерела додав (і трохи переписав розділ про історію), але не зрозумів, де і що написано нечітко про масу? А про властивості - в сенсі об'єднати розділи про проникну здатність і про реакції? Чи що мається на увазі? --BogdanShevchenko (обговорення) 16:12, 3 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Мав на увазі, що очікував би від статті про елементарні частинки розділ «Характеристики». Там би про масу, спін (є в них спін?), про проникність, про взаємодію, про спільне для всієї групи (лептонів у даному випадку), про відмінності з іншими частинками. Поки воно неочевидно. Маса - це перше, про що я думаю, як неспеціаліст, коли кажуть "елементарна частинка". Є чи нема? Яка? Про масу згадується у вступі, але вступ, по ідеї має узагальнювати розділи. У розділах маса згадана епізодично в зв'язку з іншими явищами.--Brunei (обговорення) 18:04, 3 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Додав характеристики, але взаємодію не хочу туди об'єднувати, бо це ж окремий великий розділ. --BogdanShevchenko (обговорення) 09:08, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Мені зараз значно більше подобається. Дякую. Ще б посилання на джерела більш бібліографічно оформити - й можна подавати, як на мене.--Brunei (обговорення) 14:36, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Переробив джерела, але тепер, як на мене, стало більш хаотично у примітках. Не знаєте, як зробити красиво — тобто, винести окремо статті, окремо звичайні рефи?--BogdanShevchenko (обговорення) 17:49, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Так а нащо? Важливі джерела, які використовуються не один раз, варто винести в розділ Джерела. А в Примітках воно завжди таке різне.--Brunei (обговорення) 17:56, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Дооформив посилання в першому розділі.--Brunei (обговорення) 18:04, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Ще б комусь з фізиків показати. --Brunei (обговорення) 18:04, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Написав в проєкт фізика, може хтось відізветься. Ну, але тоді за пару днів буду подаватись, якщо ні. --BogdanShevchenko (обговорення) 23:13, 5 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Що ж, подав на добру, я так розумію, цей запит можна закривати--BogdanShevchenko (обговорення) 23:31, 7 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Примаков Каміль Юрійович ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Goo3 не уважно читає мої питання і коментарі, і ще гірше - не вникає в суть моїх правок. Я апелюю до правила ВП:БЖЛ, яке твердить, що стаття про живу людину "має бути точною. У ній мають використовуватися виключно джерела високої якості. До будь-якої інформації, що може бути оскаржена, має бути вказано надійне, вже опубліковане джерело за допомогою тегів ref></ref. Будь-яка дискусійна інформація про живих осіб, для якої не вказано джерел або ці джерела не викликають довіри, має бути негайно вилучена без попереднього обговорення[2]. Користувачів, які постійно ігнорують цю рекомендацію, слід блокувати. Щоби уникнути непотрібно війни правок і щоби наблизити статтю про місцевого депутата до відповідності настановам і ВП:БЖЛ, я прошу посередництва та допомоги. Зацікавлений лише у якості сторінки бо вона виглядає жахливо - одне розслідування невідомого сайту на якому грунтується 2/3 обсягу статті. Джерел АД немає - все лише містечкові мікро-сайти. Тому прошу досвідчених неупереджених вікіпедистів глянути і помогти вдосконалити статтю. Yakudza, Submajstro, Рассилон - як досвідчених експертів тегаю тут. --Павич Олег (обговорення) 15:26, 29 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Архівовано, бо обговорення понад два місяці без відповіді. --  Gzhegozh _обг. 15:25, 25 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Золота доба Нідерландів ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Всім привіт!

Я новачок і це моя перша велика стаття, переклад і компіляція статей на вікі англійською, німецькою та голландською. Хотів би довести її до доброї, а може і вибраної, тож радо прийму будь яку допомогу та критику.--Pavloradchenko (обговорення) 21:11, 28 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Розділ «Кінець Золотої доби» без виносок. По тексту також чимало помилок, треба вичитати. --Brunei (обговорення) 00:13, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

І так само розділи „Термін «Золота доба»“ і „Наука“, „Освіта“, „Релігія“, „Торгівля“, „Сільське господарство“, підрозділи „Музика“, „Скульптура“, „Архітектура“, „Зародження голландської Ост-Індійської компанії“, „Економічний розвиток“. --Sehrg (обговорення) 18:50, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Обговорення закрите за неактивністю — від останньої відповіді минуло понад один місяць. --  Gzhegozh _обг. 09:21, 7 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Інститут клінічної фізіології АН УРСР ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття трошки розбухла по ходу наповнення, то я й подумав, а чого б її на добру не номінувати. Подивіться свіжим оком, будь ласка, може, щось порадите, чого не вистачає. --Brunei (обговорення) 17:24, 6 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Технічні побажання: 1. Примітки десь після крапки, десь до крапки (краще уніфікувати). 2. Директори — можливо оформити зображеннями та теж уніфікувати? 3. Створити розділ Історія і до нього включити Передумови створення, Передвоєнний період і т.д. (так компактніше). 4. Не люблю пасивний стан "було" "був" в енциклопедичному стилі, якщо це прибрати і замінити активним станом набагато легше (краще) читається. 5. Під час радянської війни (хіба це принципово, що війна? Можливо хронологічно (1941—?). В евакуації замінити на — Евакуація (?—?). Окупація (?—?). Незрозуміло коли евакуювали. Всі побажання рекомендаційні. --Arxivist (обговорення) 17:53, 6 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую. 1. Зміню. 2. Фото одного з 2,5 директорів невільне, тому важко. 3. Зробив розділ історія. 4. Згода. 5. Війна має смислове навантаження. По-перше, Інститут був евакуйований (дійсно, треба пошукати, коли саме), але частина співробітників лишилися в Києві, а потім чи емігрували, чи повернулися до інституту. По-друге, багато співробітників передвоєнного інституту залишили інститут, а інші під час війни приєдналися та залишилися в ньому. Крім того, післявоєнний період приблизно співпадає з періодом без Богомольця, коли інститут почав змінюватися. Подумаю, як це трохи загострити. Дуже дякую!--Brunei (обговорення) 11:52, 8 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Вам дякую! Якщо бракувало фото Кавецького, то знайшов й завантажив одне вільне. --Arxivist (обговорення) 16:07, 8 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Був би вдячний за поради, чого статті не вистачає по змісту. Можливо, щось треба більше розкрити. --Brunei (обговорення) 11:52, 8 січня 2021 (UTC)[відповісти]
Не знаю з якою статтею краще порівняти, але можливо розділ про будівлю Інституту? Технічна база? Розділ "Директори" пару речень про їх роль на посаді (можливо впроваджували щось?). А ще б додати бібліографію/публікації (оформити шаблоном) праць Інституту. Бодай так бачу зроблено в іншомовних добрих статтях про наукові установи. Патенти? (Наче є радянська база, тож це можна зібрати). Всі міркування рекомендаційні. --Arxivist (обговорення) 16:07, 8 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Обговорення закрите за неактивністю — від останньої відповіді минуло понад один місяць. --  Gzhegozh _обг. 09:13, 7 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Українське бароко ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Маю намір допрацювати статтю. Через те, що сторінка відвідувана, всі наробки тут: намагався вивудити плагіат і об'єднати з перекладом російської статті (буде вказано в описі редагування). Теперішня версія статті написана дуже в публіцистичному стилі, і не хочеться одного дня побачити замість неї величезний шаблон про порушення АП. Часу не дуже маю, тому лише до нормальної, з перспективою на добру. Кілька разів вичитував, може щось пропустив. Буду вдячний за зауваження й поради. --MiskoGe (обговорення) 15:29, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Вітаю! Ой, вирішили Ви підняти глибоку та обширну тему одночасно. По змісту статті, при номінації, одразу вкажуть на перекіс в бік архітектури. Зовсім мало по живопису, а ще менше - літературі. Про того ж таки видатного Сковороду лише одне речення. Розділ "загальна характеристика" мало містить історію виникнення та поширення. Існують відомості, що в Польщі термін "бароко", відносно своєї культури, вперше вжив єпископ Ігнацій Красіцький у поемі "Monachomachia" (1778). Зовсім не має інформації про те, що слов'янське самовизначення культурного періоду на своїх землях, як бароко (українське, білоруське і так далі) - новоділ 1920-1940 років. Однозначно, що цей стиль прийшов з Європи, але розділ про це відсутній. Натомість є лише про взаємовплив українського та російського бароко. По тексту є декілька речень про Грабовського, який "критично, навіть злегка іронічно" відгукується про архітектуру цієї доби. Я не вдаюся в деталі, хто речення так сформулював, але якщо прочитати книгу цього автора, то стане зрозумілим, що якраз все навпаки. По-перше, не Грабовський автор розділу "Українське бароко", а Павлуцький Григорій Григорович. Я б дуже хотів подивитися, хто насмілиться назвати його українофобом. По-друге, в книзі чітко пишеться, що українська архітектура (ігноруємо поняття малоросія) була результатом впливу західоєвропейської культури з єлементами місцевої самобутності. Й заледве деякі дослідники говорили про вплив на неї московської чи відголосків візантійської. Отже, цю книгу можна й слід розглядати, як добре джерело для інформації по українському бароко. Особисто я завантажив її та вже з першої сторінки стільки інформації. Окрім того достатньо джерел українською мовою та українських дослідників. Загалом - стиль та помилки виправлять, у вікіпедії ще залишилися редактори, які допомагають з цим (велика дяка їм)! Головне, щоб матеріал був достатньо розкритий та підтверджений. --Artem Ponomarenko (обговорення) 18:01, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую, врахую. Проте за статтю наступного разу сяду десь приблизно за тиждень, коли звільнюся.
Розділ "загальна характеристика" мало містить історію виникнення та поширення. Існують відомості, що в Польщі термін "бароко", відносно своєї культури, вперше вжив єпископ Ігнацій Красіцький у поемі "Monachomachia" (1778). Зовсім не має інформації про те, що слов'янське самовизначення культурного періоду на своїх землях, як бароко (українське, білоруське і так далі) - новоділ 1920-1940 років. Однозначно, що цей стиль прийшов з Європи, але розділ про це відсутній. Натомість є лише про взаємовплив українського та російського бароко.
Створю розділ про походження, чи краще об'єднати інфу про походження та взаємовплив у одному розділі?
Грабовського
Грабаря? В тексті нема Грабовського.
прочитати книгу цього автора
Думаю, так і зроблю. А є якісь инші "маст гев"-книги по темі? Бо лише 21 виноска.
--MiskoGe (обговорення) 19:03, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]

повернувся, проте маю поки перекласти одну статтю, відпишу, як зможу. --MiskoGe (обговорення) 20:01, 18 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Мені здається, що краще історію та взаємовплив розділити. Обидва розділи теоретично достатньо об'ємними можуть бути. Грабовський то письменник бароко, в голові залишилося, а в тексті не написав)). Книгу можете завантажити за прямим посиланням зі статті, однак там формат DJVU. Наразі рекомендую взяти до уваги статтю Ушкалова Л.В. "що таке українське бароко". З часом ще напишу та пораджу книги. Залюбки попрацював би з Вами, мистецтво моя тема, але саме зараз працюю над статтею й вона забирає весь вільний час). --Artem Ponomarenko (обговорення) 19:58, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Якщо брати архітектуру, то необхідно (дуже-дуже необхідно) її опрацювати з праць Стефана Таранушенка. Він опрацював всі дерев’яні храми України т. зв. барокові. Це у праці «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України». Бо наразі перегин у бік мурованих монументальних споруд. Далі структура: розділити архітектуру, мистецтво, музику і т.д. Можна підрозділами. Взагалі (я б дуже радив) почати з менших статей (Ви самі зазначали, що впливи на все "творче життя"). Наприклад Кам’яна (мурована?) архітектура українського бароко, дерев’яна архітектура українського бароко і так далі. Поки що стаття про архітектуру, а не про мистецький стиль. Бо Ви взяли статтю цілого напрямку (я не бачив добрих статей у Вікіпедіях) — це дуууже складно. Почати з меншого? Архітектори: як аргументовані вони? Той самий Таранушенко наводить довідниковий словник "майстерів-монументалісти" у своїй статті. Повірте, їх багато. Поки, думаю, досить "питань" (аби не закинути, бо всяке буває).

Успіхів! З надією на добру статтю --Arxivist (обговорення) 19:10, 5 січня 2021 (UTC)[відповісти]

@MiskoGe:, @Artem Ponomarenko:, дуже підтримую ідею переробки статті. Як вам ідея перейменувати цю статтю на "Барокова українська архітектура" чи "Українське бароко (архітектура)" (чи "Архітектура українського бароко")? А статтю "Українське бароко" напишемо з нуля, аналогічно до Бароко (себто, тезово схарактеризувавши українське бароко в різних аспектах й лишивши посилання на основні статті). Від себе додам, що спробував би взятися за умовну статтю "Українське бароко (література)". З повагою, --Anarkk (обговорення) 21:48, 16 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

краще "Українська барокова архітектура" або "Архітектура українського бароко". --MiskoGe (обговорення) 23:26, 16 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Привіт! Підтримую ідею та вже створив навігаційний шаблон. Також підтримую назву "Архітектура українського бароко", а тому далі: «Архітектура українського бароко»→ «Живопис українського бароко»→ «Література українського бароко»→ «Музика українського бароко». --Artem Ponomarenko (обговорення) 10:30, 17 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

вдячний вам за підтримку і за шаблон! --Anarkk (обговорення) 14:08, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Архівовано, бо обговорення з відповіддю неактивне понад місяць. --  Gzhegozh _обг. 15:25, 25 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

[1] Battiston, R., di Pietro, W., Amerini, R., & Sciberras, A. The praying mantids (Insecta: Mantodea) as indicators for biodiversity and environmental conservation: a case study from the Maltese and Balearic archipelagos // Biodiversity. — 2020. — С. 1–8. — DOI:10.1080/14888386.2020.1848623. (англ.)

[1]