Вікіпедія:Ексклюзіанство
 |
Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів Вікіпедії. Есе можуть відображати як широковизнані норми, так і переконання невеликої групи. Ставтеся до цих порад розважливо. Есе не є правилом чи настановою. |
Ексклюзіа́нство (від лат. exclusio — виключення) — філософія, якої дотримуються учасники Вікіпедії, що прагнуть максимізувати практичну цінність статті, вилучивши несуттєву чи зайву інформацію з неї. Ці видалення ексклюзіоністів можуть ґрунтуватися на значимості, відсутності посилань, суб'єктивності, розмірі статті, наявності цієї інформації в іншій статті тощо. Можливо, що ця філософія виникла на базі твердження, що «часто несказане є більш важливим за уже сказане». Вікіпедисти, які дотримуються цієї точки зору є ексклюзіоністами.
- Девіз ексклюзіоніста:
- Краще запобігти, ніж потім лікувати
- Обов'язок ексклюзіоніста:
- Прагнути вилучити несуттєву та зайву інформацію з усіх статей Вікіпедії. Якщо нема бажання вилучати — треба модифікувати. Видаляти статтю тільки тоді, коли після вилучення інформації з неї не залишить по собі нічого суттєвого
Дехто може трактувати ексклюзіонізм як протилежне до «видалянства» чи як його альтернативу. Втім, можна й одночасно бути інклюзіанцем й ексклюзіанцем.
Тоді як видалянці просто хочуть видалити статті, які вони вважають за «сміття», ексклюзіанець надає перевагу вилученню «сміття» (несуттєвого, зайвого чи недоречного матеріалу) зі статті, залишивши її саму. Вони видалять статтю тільки тоді, коли, на їхню думку, у статті не залишиться нічого важливого після вилучення з неї «сміття».
Ймовірніше, що ексклюзіоніст видалить статтю, висвітлення інформації у якій не відповідає нейтральній точці зору, а не намагатиметься її переписати. Також вони можуть мати схильність вилучати матеріал, а не переписувати, якщо він суперечить їхній власній точці зору на те, якою має бути стаття, хоча це і не відповідає принципам нейтральності та об'єктивності.
Екслюзіоністи приймають рішення, виходячи зі значимості, розміру статті, наявності цієї інформації в іншій статті, нейтральності викладу матеріалу, відсутності посилань тощо. Вони також можуть публікувати майже завершені статті, сподіваючись, що це буде розглядатися як «звершений факт» (fait accompli).