Віктор Цой (книга)

біографічна книга

«Віктор Цой» — перша книга про російських рок-музикантів в серії «ЖЗЛ»[1], про лідера групи «Кіно»[2] Віктора Цоя[3]. Автор — Віталій Калгін[ru][4]. Особливо наголошується, що «на відміну від робіт Олександра Житинського[ru], Олексія Рибіна та інших „згадувачів“, книга Калгіна була схвалена близькими Цою людьми — в першу чергу, музикантами групи „КІНО“»[5][6][7].

«Віктор Цой»
Автор Віталій Калгін[ru]
Мова російська
Жанр публіцистика, мемуари, біографія
ISBN 978-5-235-03751-9

Історія ред.

Думка випустити «гідну книгу про Цоя» зародилася у автора, за його власним визнанням, вже в 2010 році, незабаром після виходу книги Житинського „Цой форевер“», яка його розчарувала[8].

Починаючи з 2015 року в різних московських видавництвах виходять біографічні дослідження Віталія Калгіна про Цоя; за інформацією журналу «GQ», «сприяння ентузіасту надали Наталія Разлогова і її чоловік Євген Додолєв»[9].

У січні 2015 року в малій серії «ЖЗЛ» (видавництво «Молода Гвардія») вийшла перша книга — байопік «Віктор Цой»[10]. Видання складається з трьох частин, розташованих у порядку хронології[11]: дитинство і юність (1962-1977), період з 1977 по 1987 рік і зоряний фінал Віктора (1987-1990)[12]. Оскільки Калгін — юрист за освітою[13], «він і діє, як слідчий — серйозно і скрупульозно відновлює хронологію подій, використовуючи лише перевірену інформацію»[5].

Офіційна презентація книги пройшла 5 вересня 2015 року в Москві, в ході Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку на ВДНГ.

У вересні 2016 року бібліотека № 117, розташована в районі Некрасівка[ru] (м. Москва, 2-я Вольська вулиця, буд. 20), склала список найбільш затребуваних читачами книг: на першій сходинці опинилася книга «Віктор Цой» із серії «Життя чудових людей»[14].

Рецензії та відгуки ред.

Про книгу «ЖЗЛ» «Віктор Цой»[15](яку «Музична правда[ru]» назвала «першою адекватною біографією Цоя»[16]) музичний критик газети «Коммерсантъ» Борис Барабанов[ru] писав[17]:

Для покоління сорокарічних слова «Цой» і «ЖЗЛ» на одній книжковій обкладинці — вже достатньо, щоб поповнити бібліотеку книгою Віталія Калгіна. І зовсім неважливо, що Калгін — не музикант, не критик, не учасник подій і взагалі вкрай скромна, якщо не сказати таємнича особа. Інформацію для свого твору Віталій Калгін підібрав найскрупульознішим чином. Ним оброблені в буквальному сенсі сотні джерел, не менше половини з яких — оригінальні інтерв'ю, взяті автором.

Федір Лавров[ru], лідер панк-групи «Бегемот», сказав[5]:

«У книзі дуже багато цікавого... І робота пророблена величезна. А ахінею нехай пишуть ті, кому просто сил не вистачило так ретельно попрацювати».

Володимир Мітін, автор-упорядник книги «Це солодке слово Камчатка», визнає[5]:

«Так як я є шанувальником творчості групи «КІНО» Віктора Цоя вже більше 15 років, збираю різноманітні матеріали, пов'язані з учасниками, здивувати мене подібні видання можуть далеко не часто. Але треба сказати прямо — ця книга мене приємно здивувала».

Сам автор вважає, що в подібного роду дослідженнях «дилетант крутіший від професійних журналістів»[18]; можливо, цим і пояснюється високий темп продажів»[19].

У цій роботі «фраза за фразою вибудовується портрет одного з головних російських рокерів і групи, який став кумиром для кількох поколінь»[20]; «десять відсотків авторського тексту і дев'яносто — непрямої мови»[21].

Книга сподобалася Олексію Венедиктову[22].

«Независимая газета[ru]» відзначила «особливість фанатського підходу» в роботі Калгіна[23].

Критика ред.

Деякі рецензенти вважають цю книгу «не доведеною до досконалості»[24] і ставлення у них до неї «неоднозначне»[25]; на сайті Рашида Нугманова фанати відзначали наявність фактичних помилок[26], а в журналі «Rolling Stone Russia[ru]» зазначено: «про посмертну славу Цоя тут майже нічого немає»[27].

У газеті «Смена[ru]» висловили побажання: якщо видавництво «задумає перевидати цю працю у великій серії, варто подумати про доповнення тексту або його переробку»[19], а оглядач видання «Російська газета» висловився про роботу Калгіна так: «розпитав всіх, кого зміг, але не спромігся пояснити головне»[28], хоча, наприклад, «Комсомольская правда» називає книгу «цікавою»[29].

Факти ред.

  • Сам герой книги виріс на літературі з бібліотеки «ЖЗЛ»[19][30][31].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Жизнь замечательного человека Цоя. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  2. Поклонник группы «Кино» написал биографию Виктора Цоя - «Life.ru» — информационный портал
  3. Книга о Цое вышла в серии "Легенды Русского Рока" (новости TopHit.ru). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  4. Издана новая книга о Викторе Цое с уникальными фото и новыми фактами биографии лидера "Кино". Новости - Россия. Metro. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  5. а б в г Жизнь замечательного человека Цоя. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  6. Книга о Викторе Цоя вышла в серии ЖЗЛ / "Этот безумный мир" / Radiorus.ru[недоступне посилання]
  7. В серии «ЖЗЛ» выходит книга о Викторе Цое. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  8. Автор книги «Виктор Цой»: Музыканты «КИНО» давали интервью лишь тем людям, кого считали адекватными | newsvo.ru — новости Вологодской области. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  9. http://www.gq.ru/lifestyle/komu-prinadlezhat-pesni-viktora-coya# [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]!
  10. Виталий Калгин «Виктор Цой». Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  11. Новая книга о Цое[недоступне посилання]
  12. Как Виктор Цой первую гитару купил - Культура - Вечерний Петербург. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  13. Вышла книга о лидере группы «Кино». Ее автор – юрист из Чебоксар | Советская Чувашия
  14. Книга о Викторе Цое стала самой востребованной у читателей Некрасовки (рос.). nekrasovka.mos.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 10 червня 2017.
  15. Группа «Кино» теперь под обложкой - Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 9 липня 2019.
  16. Жизнь замечательного человека Цоя : » © Газета «Музыкальная правда», Книги, Музыка, Цой » Издательский Дом «Новый Взгляд» » Издательский Дом "Новый Взгляд" ». Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  17. Легенда в хронологическом порядке – Weekend – Коммерсантъ. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  18. Блог Евгения Додолева - «Цой. Последний герой современного мифа». Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 9 липня 2019.
  19. а б в Цой вышел в замечательные люди. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  20. Лучшие книги года о музыке: что читать, чтобы было интереснее слушать – Москва 24, 29.12.2016[недоступне посилання]
  21. Все на месте, да что-то не так - Музыка - Газета «Культура». Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  22. Алексей Венедиктов — Персонально ваш — Эхо Москвы, 08.11.2015. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  23. Виктор Цой, каким он был и каким его воспринимали / / Независимая газета. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  24. Виталий Калгин - "Виктор Цой" | Рецензии | Наш НеФормат. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  25. Журнальный зал: Нева, 2016 №1 - Светлана Абросимова - «Жизнь в стеклах витрин», или Стиль vs фактура. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  26. Йя-Хха - Сложная ситуация. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2019.
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 9 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. Вышла самая увлекательная и мудрая книга о музыке и звездах 80-90-х — Рамблер/новости
  29. Виталий Калгин «Виктор Цой»[недоступне посилання]
  30. Виктор Цой и группа Кино: Цой Forever. Часть 1. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  31. Kniga.com

Посилання ред.