Віктор Марсельський
Віктор Марсельський (Віктор Массилійський, лат. Victor Massiliensis; ? — помер 303 або 304 року, Марсель) — християнський мученик, що постраждав за часів гонінь Максиміана. Шанується в лику святих у католиків, в лику мучеників — у православних. День пам'яті 21 липня.
| Віктор Марсельський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 століття Верхній Єгипет, Єгипет |
| Помер |
290 Марсель, Франція ·обезголовлення |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | латина |
| Конфесія | православ'я |
Згідно з «Gesta symbolica» Віктор був римським офіцером, що служив в Марселі (в іншій літературі його відносять до Фіванського легіону). Після того, як публічно відмовився брати участь в язичницьких жертвопринесеннях, був схоплений і доставлений до імператора Максиміана, який кинув норовливого воїна у в'язницю (де Віктор навернув до християнства трьох інших римлян — Лонгіна, Олександра і Феліціяна) і катував. Віктору запропонували покласти пахощі до ідола Юпітера, але Віктор гидливо штовхнув його ногою, після чого його було страчено, поклавши між млинових жорен.
Сучасні історики церкви вважають, що історія про Віктора-солдата повністю вигадані; вона навіяна палеохристиянською доктриною про церкви як про «воїнство Христове» (лат. militia Christi).
Рецепція і шанування ред.
На початку V століття на місці мученицької смерті Віктора в Марселі єпископ Іоанн Касіян заснував монастир, пізніше перетворений в абатство Сен-Віктор. Потім шанування Віктора Марсельського поширилося по всій Європі. У VI столітті про шанування Віктора згадують Венанцій Фортунат і Григорій Турський. Рабан Мавр (IX століття) вважав Віктора єпископом Марселя. У XII столітті, крім марсельського абатства святого Віктора, популярність набуло також абатство в передмісті Парижа, де процвітали науки і мистецтва (див. Адам Сен-Вікторський, Гуго Сен-Вікторський). Мощі Віктора, що зберігалися в паризькому абатстві, були спалені під час французької буржуазної революції (як і саме абатство).
Святий Віктор — небесний покровитель Таллінна. Життя і мучеництво Віктора зображені на вівтарі талліннської церкви святого Миколи XV столітті (нині музей і концертний зал).
9 березня 2017 року рішенням Священного Синоду Російської Православної Церкви ім'я мученика Віктора Марсельського було внесено в календар православної церкви, що означає загальноцерковну канонізацію.[1]
Атрибути в іконографії ред.
Святий Віктор зображується як озброєний римський солдат з млиновими жорнами або млином в руці; також перекидає статую Юпітера; також страчуваний за допомогою жорен і т. п. Найдавніше зображення — статуя XIII століття з церкви святого Лаврентія в Женеві.
Примітки ред.
- ↑ В месяцеслов Русской Православной Церкви включены имена древних святых, подвизавшихся в западных странах / Новости / Патриархия.ru. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 14 вересня 2020.
Література ред.
- Зайцев Д. В. Віктор, мч. Марсельський // Православна енциклопедія. Т. 8. М. 2004, с. 426-428.