Вікіпедія

Віктор Катала

Катерина Альберт і Парадіс, більш відома під псевдонімом Víctor Català (кат. Caterina Albert i Paradís, 11 вересня 1869, Ла-Еска, Іспанія — 27 січня 1966, там само) — іспанська письменниця-модерніст і автор одного з основоположних творів жанру, «Самотність» («Solitude») (1905). Її літературний талант був вперше виявлений в 1898 році, коли вона отримала в перший літературний приз Jocs Florals; незабаром після цього, вона почала використовувати псевдонім Віктор Катала (Víctor Català) — ім'я головного героя так ніколи не закінченого роману. Незважаючи на її успіх як драматурга й у спробах у поезії, найбільш відома вона за свою роботу в оповідній літератури.

Віктор Катала
кат. Caterina Albert i Paradís[1]
Ім'я при народженні кат. Caterina Albert i Paradís
Псевдонім Víctor Català[1], Marc de Rialp і Caterina Alberto
Народилася 11 вересня 1869(1869-09-11)[2][3][…]
Л'Аскала, Алт-Ампурда[1]
Померла 27 січня 1966(1966-01-27)[2][3][…] (96 років)
Л'Аскала, Алт-Ампурда[4][1]
Поховання L'Escala Old Cemeteryd
Країна  Іспанія[1]
Діяльність письменниця, скульпторка, ілюстраторка, художниця
Мова творів каталанська
Жанр модернізм
Magnum opus Q8770697?, Solitudd і Q21087098?
Членство Acadèmia de Bones Lletres de Barcelonad і Q20102488?
Родичі Lluís Albert i Rivasd
Нагороди
CMNS: Віктор Катала у Вікісховищі

Біографія ред.

Ранні роки і модернізм ред.

Катерина почала свою літературну кар'єру в молодому віці, співпрацюючи з ілюстрованим сатиричним тижневиком L'Esquella de la Torratxa. Перший твір — романтичні вірші під псевдонімом Virigili d'Alacseal — створені між 1897 і 1900.

Приблизно в цей же час вона отримала приз Jocs Florals d'Olot за книгу віршів «Lo Llibre Ноу» («Нова книга») і монолог «La infanticida» («дітовбивство»). Невеликий скандал вибухнув, коли журі дізналася, що автором останньої особливо гострою роботи театру була молода дівчина, і з цього моменту Катерина використовувала псевдонім Víctor Català для всіх наступних робіт.

Першою опублікованій книгою була збірка віршів «Lo Cant dēls Mesos» («Пісня з місяців») (1901). У цьому ж році вона опублікувала збірник з 4 монологів, і почала співпрацювати з модерністським журналом «Joventut». Ця публікація стала першим кроком до популярності і просуванню її літературних амбіцій, в журналі «Joventut» вона опублікувала свої перші «сільські драми» і найбільш гострі оповідання. У 1902 році її книга під назвою «Drames rurals» («Сільські драми») була опублікована і принесла їй славу. Використовуючи свій псевдонім як «щит», вона могла написати все, що їй подобалося, без будь-яких моральних обмежень, так як суспільство все ще не дивилося прихильно на авторів-жінок. У 1902 році її фіксація на темних сторонах людського існування почала залучати критиків. Незабаром після цього вона видає збірку казок «Ombrívoles» (1904) і другий збірник віршів, «Llibre Blanc» («Біла книга») (1905). Вона також опублікувала кілька менш драматичні оповідання та кілька віршів у журналі «La Ilustració Catalana».

Її найвідоміша робота, роман «Solitud» («Самотність»), був опублікований на сторінках журналу «Joventut» між 1904 і 1905 роками, а потім перевиданий у вигляді книги в 1905 році, в результаті чого отримав широке визнання, і зробив «Віктора» відомим письменником. В цей же час письменниця починає схилятися до новесентизма.

Другий період (1907 — громадянська війна в Іспанії) ред.

У 1920 Катерина Альберт опублікувала збірку оповідань «La Mare Balena»; в 1926 р. вона випустила свій другий і останній роман «Un film 3000 metres».

Катерина була також членом Академії каталонської мови (з 1915) і Академії Великих письменників Барселони (з 1923 року). Вона була також активним фольклористом і навіть археологом, збирала і класифікувала грецькі, і римські археологічні знахідки. Її другий період літературного мовчання розпочався з початком ведення бойових дій в громадянській війні в Іспанії.

Післявоєнний період ред.

У 1944 році Катерина опублікувала ще одну роботу — перша збірка оповідань іспанською мовою «Retablo» (1944г.). Два роки по тому вона представила збірник художньої прози по домашнім темам, «Мозаїка» («Mosaic») (1947), яка стала першою роботою, передрукованою у каталонській редакції видавництва Далмау. У 1951 році з'являється робота «Obres Completes» (повне зібрання творів) (перевидане у 1972, вже після смерті автора).

Літературні роботи ред.

Літературну кар'єру письменниці можна розділити на три періоди:

  1. Модернізм
  • «El Cant Dels Mesos» (1901), збірка віршів.
  • «Llibre Блан-Policromi-Tríptic» (1905), збірка віршів.
  • «Quatre monòlegs» (1901), збірки монологів.
  • «Drames rurals» (1902), збірка оповідань.
  • «Ombrívoles» (1904), збірка оповідань.
  • «Caires Vius» (1907), збірка оповідань.
  • «Solitud» (1905), роман.
  1. З 1907 до громадянської війни в Іспанії
  • «La Mare-Balena» (1920), збірка оповідань.
  • «Un film 3000 metres» (1926), роман.
  • «Marines» (1928), антологія.
  • «Contrallums» (1930), прибирання оповідань.
  1. Післявоєнний період
  • «Retablo» (1944), збірка оповідань іспанською мовою.
  • «Mosaic» (1946), збірка художньої прози.
  • «Vida mòlta» (1950), збірка оповідань.
  • «Jubileu» (1951), збірка оповідань.
  • «Obres Completes» (1951).

Література ред.

  • Francesca Bartrina: Caterina Albert/Víctor Català. La voluptuositat de l’escriptura (= Capsa de Pandora. Sèrie assaig ; 2). Eumo, Vic 2005, ISBN 84-7602-727-3.
  • Jordi Boix, Lurdes Boix i Llonch: Els Paisatges de Caterina Albert i Paradís, Víctor Català. Un itinerari històric i literari a través dels indrets vinculats a l’escriptora de l’Escala. Ajuntament de l’Escala, L’Escala 2005, ISBN 84-606-3811-1.
  • Víctor Català, Joan Oller i Rabassa: Quincalla. Mil adagis per aprendre vocabulari. Edicions 62, Barcelona 2005, ISBN 84-297-5605-1 (Vorschau in der Google-Buchsuche).
  • Jordi Castellanos: Victor Català. In: Riquer/Comas/Molas: Història de la literatura catalana. Band 8. Ed. Ariel, Barcelona 1985, S. 579—623.
  • Jordi Castellanos: Victor Català, escriptora. In: Literatura, vides, ciutats. (= Universitària. 6). Edicions 62, Barcelona 1997, S. 51-110.
  • Jordi Castellanos: «Solitud», novel·la modernista. In: Els Marges. Barcelona, Nr. 25, 1982, S. 45-70.
  • Ricard Guanter i Flaqué: Caterina Albert i Paradís, Víctor Català, vista per un escalenc. Allò que les biografies no diuen. CCG Edicions, CCG Edicions 2006, ISBN 84-96444-57-0.
  • Josep Miracle: Caterina Albert i Paradís (Víctor Català). (= Pinya de rosa. 30). Dopesa, Barcelona 1978, ISBN 84-7235-373-7.
  • Irene Muñoz i Pairet (Hrsg.): Epistolari de Víctor Català. Vol. 1, CCG Edicions, Girona 2005, ISBN 84-95483-99-8.
  • Núria Nardi: Víctor Català. In: Joaquim Amat-Piniella: K. L. Reich. (= Història de la Literatura Catalana. 2). Edicions 62, Barcelona 1984, ISBN 84-7530-577-6, S. 93-104.
  • Joan Oller i Rabassa: Biografia de Víctor Català. Rafael Dalmau, Barcelona 1967.
  • Lluís Albert i Rivas: Víctor Català, una biografia insòlita. Recull de proses i poesies inèdites. Brau, Figueres 2012, ISBN 978-84-96905-82-5.
  • Actes de les primeres Jornades d’estudi sobre la vida i obra de Caterina Albert Paradís «Víctor Català». L’Escala, 9-11 d’abril de 1992, a cura d’Enric Prat i Pep Vila. Ajuntament de l’Escala, PAM, Barcelona 1993.
  • II Jornades d’estudi Vida i obra de Caterina Albert (Víctor Català), 1869—1966. L’Escala, 20, 21 i 22 de setembre 2001. Ajuntament de l’Escala, PAM, Barcelona 2002.
  • Actes de les terceres jornades d’estudi sobre la vida i l’obra de Caterina Albert Paradís «Víctor Català». en ocasió del centenari de «Solitud» 1905—2005. Edició a cura d’Enric Prat i Pep Vila. Curbet, Girona 2006.
  • Marta Pessarrodona (Hrsg.): Caterina Albert, cent anys de la publicació de Solitud. Simposi celebrat a la Residència d’Investigadors CSIC-Generalitat de Catalunya els dies 18 i 19 de novembre de 2005. Generalitat de Barcelona, Barcelona 2007.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віктор Катала
  1. ↑ а б в г д е ж Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1965 - 1966. — P. 224. — ISBN 978-84-239-4500-9
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119211912 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ http://www.parroquiaempuries.org/en/node/1035
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віктор_Катала&oldid=36445938