Вікіпедія

Військове міністерство Австро-Угорщини

Імператорсько-королівське військове міністерство Австро-Угорщини (нім. k.u.k. Kriegsministerium) ― з 1867 по 1918 рр. головне відомство адміністративного управління і забезпечення діяльності Збройних сил Австро-Угорщини. До 1911 р. мало назву Військове міністерство імперії (нім. Reichskriegsministerium), в 1911–1918 рр. ― Імператорсько-королівське військове міністерство (нім. k.u.k. Kriegsministerium).

Військове міністерство Австро-Угорщини
нім. k.u.k. Kriegsministerium

Колишній будинок Військового міністерства та Генерального штабу Австро-Угорщини в 1913–1918 рр. у Відні
Загальна інформація
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Дата створення 21 грудня 1867
Дата скасування 1 листопада 1918
Керівництво діяльністю здійснює Верховний Головнокомандувач Збройних сил Австро-Угорщини
Штаб-квартира м. Відень, вул. Штубенрінг, 1
48°12′34″ пн. ш. 16°23′00″ сх. д. / 48.209583° пн. ш. 16.383361° сх. д. / 48.209583; 16.383361
Міністр Рудольф фон Штайнштеттен (1918)
Підвідомчі органи Військово-морські сили Австро-Угорщини
Мапа

Історія ред.

Загалом, військові міністри не мали особливої ​​політичної ваги в імперії, оскільки в сухопутних військах та на флоті переважно керував Верховний головнокомандувач (імператор), якому допомагав начальник штабу. Це призводило до застою та застарілості управління військами в останніх десятиліттях ХІХ століття.

Структура ред.

Військове міністерство очолював Військовий міністр (нім. k.u.k. Kriegsminister), він підпорядковувався Головнокомандувачу Збройних сил Австро-Угорщини[1], призначався та звільнювався імператором — Верховним головнокомандувачем Збройних сил Австро-Угорщини.[2]

Військовому міністерству не підпорядковувалися:

  • Угорський королівський гонвед (угор. Magyar Királyi Honvédség) ― підпорядковувався уряду Транслейтанії;
  • Австрійський імператорський ландвер (нім. kaiserlich-königliche Landwehr) ― підпорядковувався Міністерству оборони.

Військове міністерство складалося з кількох спеціалізованих відділів, допоміжних органів військового міністра та морської секції.

Структура міністерства станом на липень 1914 р.
Військовий міністр ―   фельдцейхмейстер Олександр фон Кробатін
Ад'ютанти:   оберстлейтенант Генерального штабу Драгутін Чобан,

  майор 7-го гусарського полку Ладіслав Дері де Йоббаза

Департаменти Керівник Відділення Спрямування, функції Керівник
Канцелярія   Генерал-майор

К. ф. Адлерхорст

Прийомна   Й. ф. Кроненвальд
Експедиція   Й. Льодерер
Реєстратура   Р. ф. Клар
Бухгалтерія   І. Бернер
Департамент кадрів   Фельдмаршал-лейтенант

А. ф. Форагаш

1-й Офіцерське   К. Герабек
2.W Унтер-офіцерське   К. Цапп
2.St. Призовне   Й. ф. Рупрехт
Управління кавалерією   Фельдмаршал-лейтенант

Артур Арц фон Штрауссенбург

3-є Кавалерія і гужові

перевезення

  А. Новотни
3.R Кінний склад   Тамасі фон

Фогарас Арпад

Управління військовою

освітою

6-е Навчальні заклади   Г. Лейдль
Департамент військової

юстиції

4-й Слідство
4.I Прокуратура   Й. Кьолер
4.II Суди   К. Машка
Управління інженерними

військами

  Фельдмаршал-лейтенант

Л. ф. Понтемальгера

5-й Інженерія   Г. Домашнян
5 Е. В. Залізнична дорога   І. Штрауб
5 Т. В. Зв'язок   А. Новотни
5.M. Авто-, авіачастини   О. ф. Прагенау
8-й Військове будівництво   Г. Штовассер
8.H.B. Інженерний склад   В. Дзюбінскі
Управління артилерією 7-й Артилерія   А. де Надь-Сітке
7.P Боєприпаси   Е. ф. Бенфельд
Інтендатське управління   Фельдмаршал-лейтенант

Л. Яржебецькі

9-е Соціальне забезпечення   Й. Льобль
10-е Статистика   Е. ф. Штайніц
11-е Інтендантське   В. Ханаузек
11.E Житлове   Ф. Фірбас
12-е Провіант   І. Шуберт
13-е Речове   А. Сейпка
14-е Медслужба   Ф. Бек
15-е Ревізія   Г. Варта
15.B. Бюджет   Й. Андерка
Морська секція   Адмірал Антон Гаус

Допоміжні органи військового міністра ред.

Генеральний штаб ЗС Австро–Угорщини ред.

Генеральний штаб, офіційно включений до допоміжних органів військового міністра, зміг приймати самостійні рішення в останні десятиліття ХІХ століття, особливо під час Першої світової війни. Начальник штабу мав право особисто звітувати перед імператором. Коли на початку війни в 1914 році було сформовано Ставку верховного командування армії, до складу якого належав Генеральний штаб, Франц Йосиф I доручив Головнокомандувачу Збройними силами ерцгерцогу Фрідріху дозволити Начальнику штабу Конраду працювати і приймати рішення в значній мірі самостійно.

(Відень, 1 округ, вул. Штубенрінг, 1 ― Будівля Військового міністерства та Генштабу)

  • Начальник Генерального штабу: генерал піхоти Франц Конрад фон Гетцендорф;
  • Заступник начальника Генерального штабу: фельдмаршал-лейтенант Франц Гефер фон Фельдштурм;
  • Начальник офісу управління (нім. Chef des Direktionsbureaus): полковник Фердинанд фон Кальтенборн;
  • Начальник оперативного відділу (нім. Chef des Operationsbureaus): полковник Йозеф Мецгер;
  • Начальник інструкторського бюро (нім. Chef des Instruktionsbureaus): полковник Карл Соос з Бадока;
  • Начальник Державного бюро описів (нім. Chef des Landesbeschreibungsbureaus): полковник Хюго Шмід;
  • Начальник Управління військової розвідки (нім. Chef des Evidenzbureaus): полковник Август Урбанський фон Остримеч;
  • Начальник залізничного бюро (нім. Chef des Eisenbahnbureaus): полковник Йоган Штрауф;
  • Начальник відділу зв'язку (нім. Chef des Telegraphenbureaus): полковник Рудольф Шамшула.

Військові міністри ред.

№ Звання / титул Ім'я Портрет Роки

на посаді

  Військові міністри Австро-Угорської імперії
(1867–1918 рр.)
1 Фельдмаршал-лейтенант
  		Франц фон Йон
(1815—1876) 		  1867–1868
2 Фельдцейхмейстер
  		Франц Кун

фон Куненфельд(1817—1896)

  1868–1874
3 Фельдцейхмейстер
  		Олександр фон Коллер
(1813—1890) 		  1874–1876
4 Фельдцейхмейстер
  		Артур Максиміліан

фон Біландт-Рейдт(1821—1891)

  1876–1888
5 Фельдцейхмейстер
  		Фердинанд фон Бауер
(1825—1893) 		  1888–1893
6 Фельдцейхмейстер
  		Рудольф фон Меркль
(1831—1911) 		1893
7 Фельдмаршал-лейтенант
  		Едмунд фон Крігхаммер
(1832—1906) 		  1893–1902
8 Фельдцейхмейстер
  		Генріх фон Пітрайх
(1841—1920) 		  1902–1906
9 Фельдмаршал-лейтенант
  		Франц фон Шьонайх

(1844—1916)

  1906–1911
10 Фельдцейхмейстер
  		Моріц фон Ауффенберг

(1852—1928)

  1911–1912
11 Фельдцейхмейстер
  		Олександр фон Кробатін

(1849—1933)

  1912–1917
12 Генерал-полковник

 

Рудольф Штьогер-Штайнер

фон Штайнштеттен

(1861—1921)

  1918

Штаб-квартира ред.

У 1867–1912 рр. Військове міністерство Австро-Угорської імперії розташовувалося в 1-му окрузі Відня, пл. Ам-Хоф, буд. № 2. У зв'язку з розширенням апарату Сухопутних військ, до кінця XIX ст. значна частина співробітників Міністерства розташовувалася в орендованих міських приміщеннях[3], і на початку 1900–х рр. було розпочато будівництво нової будівлі в районі колишніх міських воріт Штубен на кільцевої магістралі Рінгштрассе (сектор кільця Штубенрінг (нім. Stubenring)), куди переїхав в 1913 р. практично весь апарат Міністерства. На площі перед будівлею був встановлений пам'ятник маршалу Радецькому.

Джерела ред.

 
Будівля Військової ради Австрійської імперії (до 1848 р.) і Військового міністерства (до 1913 р.). Відень, пл. Ам-Хоф, буд. № 2.
  • k.u.k. Kriegsministerium (Hrsg.): Seidels kleines Armeeschema. Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr. Seidel & Sohn, Wien, Nr. 76, 1914.(нім.)
  • Walter Wagner: Geschichte des k.k. Kriegsministeriums. 2 Bände, Böhlau, Wien u.a. 1966/71. (нім.)

Примітки ред.

  1. ↑ Allerhöchster Oberbefehl — Seine Majestät der Kaiser und König — Franz Joseph I. So die offizielle Bezeichnung des Oberbefehlshabers bis 1916 (нім.)
  2. ↑ ANNO, Neue Freie Presse, 1913-05-31, Seite 8. anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. ↑ ANNO, Neue Freie Presse, 1913-05-31, Seite 8. anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військове_міністерство_Австро-Угорщини&oldid=37140692