Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту України

Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) — рід спеціальних військ у Збройних сил України для забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також аерозольного маскування бойових дій. Підрозділи РХБЗ є у кожному з видів ЗСУ, а також окремо у Головному управлінні оперативного забезпечення.

Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту
Емблема військ РХБ захисту, 2016р.
На службі 1992 — по т.ч.
Країна  Україна
Належність ЗСУ Збройні сили
Тип Війська РХБ захисту
Штаб в/ч А0108, м. Київ
Річниці 15 вересня
Знаки розрізнення
Емблема військ
РХБ захисту (2007-2016)

Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

15 вересня 1992 року було офіційно сформоване Управління хімічних військ, яке підпорядковувалося начальнику Головного (потім Генерального) штабу. 14 лютого 1994 року хімічні війська наказом МО України були перейменовані у війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Цей день вважається святковим для військових хіміків.

У грудні 2002 р. у Західному оперативному командуванні сформували у місті Самборі 19-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту (в/ч 19-й обРХБЗ). 18 березня 2003 року Президентом України був підписаний Указ № 227 «Про направлення 19-го окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних Сил України до Держави Кувейт для надання допомоги в захисті цивільного населення цієї держави від наслідків можливого застосування зброї масового ураження і в ліквідації можливих наслідків застосування зброї масового ураження на території Держави Кувейт»[1].

Березень 2003 р. прийнято рішення про направлення батальйону до Кувейту[2]. 22 березня 2003 р. з України до Держави Кувейт почалася передислокація 19-го окремого батальйону РХБЗ.

В 2009—2013 роках підрозділи військ РХБ захисту ЗС України брали участь у ліквідації шести військових складів де зберігався меланж. Усього в Україні на території 6 об'єктів перебувало 16339 тонн меланжу якій залишився з радянських часів на час початку цього проекту ОБСЄ у 2009 році[3]. 3264,096 тонн (в/ч А3516 ст. Любашівка, Одеська область), 5161,412 тонн (в/ч А2136 смт Шевченкове, Харківська область), 1020,521 тонн (в/ч А2783, Калинівка, Вінницька область), 2267,054 тонн (в/ч А2989, с. Ценжів, Івано-Франківська область), 3101,128 тонн (Радехів, Львівська область), 1520,099 тонн (Біла Церква, Київська область).

9 листопада 2017 року на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ вперше в історії Збройних Сил України відбувся конкурс на звання кращого взводу аерозольного маскування поміж чотирма командами, які представляли 91-й та 12-й полки оперативного забезпечення, 704-й полк РХБ захисту й Центр оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗС України. За результатами конкурсу, кращим визнано підрозділ аерозольного маскування 91-го полку оперативного забезпечення.[4]

Поточна структура ред.

  • Центральне управління військ РХБ захисту, А0108, м. Київ
    • 105-та розрахунково-аналітична станція, А0108 м. Київ
  •   14-й окремий батальйон радіаційного, хімічного, біологічного захисту
  •   536 центральна база ремонту і зберігання (озброєння РХБЗ), А0312, с. Селещина-1 Машівського району Полтавської області[5]
  •   704 окремий полк радіаційного, хімічного, біологічного захисту, А0807, м. Самбір Львівської області

Розташування ред.

Пункти постійної дислокації військ зв'язку

Розформовані ред.

Бригади
Батальйони

Оснащення ред.

  • Засоби постановки димових завіс: ТДА-2М, ТДА-М
  • Важкі вогнеметні системи: ТОС-1А Солнцепек (трофейні)
  • Розвідувальні хімічні машини: БРДМ-2РХБ, БРДМ-2РХ, РХМ-4, РХМ Кашалот
  • Вогнемети: РПВ Джміль, РПВ-16, РПВ Рись, ПДМ-А (трофейні)
  • Авторозливочні станції: АРС-14

Навчальні заклади ред.

Традиції ред.

Професійне свято ред.

Колишнє професійне свято військовослужбовців військ РХБ захисту, яке було встановлене наказом Міністра оборони України № 305 від 27 червня 2008 року «Про встановлення в Збройних силах України Дня військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту» й скасоване наказом Міністра оборони України № 370 від 1 червня 2012 року «Про визнання деяких наказів Міністра оборони України такими, що втратили чинність»[6] Відзначалося щорічно, 14 лютого.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України, віднині щороку 15 вересня в українському війську відзначатимуть День фахівців військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту ЗС України.

Командування ред.

начальники управління хімічних військ ЗС України (з 1992 р.), начальники військ РХБ захисту (з 1994).

  • генерал-полковник Литвак Віктор Митрофанович (1992—2006)[7]
  • генерал-лейтенант Борчаковский Борис Григорович (05.2006)
  • генерал-майор Віктор Коробка (12.2013)
  • полковник Штельма Віталій Михайлович (08.2018)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Місія 19 окремого батальйону РХБЗ в Кувейті. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 8 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. з Харківщини вивезли останню партію отруйного «меланжу». Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  4. На Львівщині вперше в історії Збройних Сил України визначили кращий підрозділ аерозольного маскування. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  5. В унікальній військовій частині на Полтавщині служать 66 жінок. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  6. Наказ Міністра оборони України № 370 від 1 червня 2012 року «Про визнання деяких наказів Міністра оборони України такими, що втратили чинність» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
  7. Про делегацію України на IV сесію Конференції держав - учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.

Посилання ред.