Відносна величина
Відносна величина (англ. relative quantity) — відношення фізичної величини до однорідної величини, яка прийнята за базову[1].
Відносні величини знайшли широке застосування в науці і техніці. До таких величин належать, зокрема, відносне подовження, відносна діелектрична і магнітна проникність, коефіцієнт корисної дії, число Маха, коефіцієнт тертя тощо. До числа відносних величин відносяться також відносні атомні чи молекулярні маси хімічних елементів.
Відносні величини є величинами з розмірністю одиниця, іншими словами - безрозмірнісними. Одиницями вимірювання таких величин є числа. Іноді цим числам надають спеціальні назви[2] як, наприклад, відсоток або процент (позначення %) — 0,01, проміле (позначення ‰) — 10−3, мікрограм на кілограм для масової частки (позначення мкг/кг) — 10−9 тощо.
Когерентною одиницею вимірювання відносної величини в будь-якій системі одиниць, в тому числі в системі SI, є число один (1)[3]. Найменування і позначення одиниці вимірювання один зазвичай не вказують. Приклад: коефіцієнт заломлення даного скла становить 1,32.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Основы метрологии. Бурдун Г. Д., Марков Б. Н. Учебное пособие. — М., Издательство стандартов, 1972. — 312 с. (рос).
- ↑ Величко О. М., Коломієць Л. В., Гордієнко Т. Б. Фізичні величини та їхні одиниці: Підручник. — Одеса, ВМВ, 2009. — с.145 —297 с.
- ↑ JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology] — Basic and General Concepts and Associated Terms [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)