Відламкова держава
Відламкова держава чи решткова держава (англ. rump state, нім. Reststaat, Rumpfstaat), також держава-відламок або держава-обрубок — термін, що походить з англо- та німецькомовної наукової літератури[1] на позначення держави, яка пережила раптове скорочення своєї території, що, зі свого боку, призвело до різкої зміни економічної, політичної, національної, мовної, релігійної та інших характеристик, властивих їй у минулому[2].
Решткові держави виникали в різні періоди історії[3][відсутнє в джерелі]. У деяких випадках, зазвичай після певного часу, деяким з них вдавалося відновити колишню могутність, а разом з ним повернути під свій контроль втрачені території (Енозіс).
Поява держави-обрубка стає найболючішою для тієї частини титульного населення, яка раптово опиняється у складі території ворожих держав (ірредента).
Як приклад відламкових держав нерідко наводять Австрію після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році[4][5], Туреччину 1920—1923 рр. (після Севрського договору, що розділив Османську імперію), Росію після розпаду СРСР, Сербію після розпаду Югославії.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Tir J. Keeping the Peace after Secession: Territorial Conflicts between Rump and Secessionist States // Journal of Conflict Resolution[en] Vol. 49, No. 5 (Oct., 2005). P. 713—741
- ↑ ООО 'Революция' | ИноСМИ — Все, что достойно перевода
- ↑ Hitler, 1936-45: nemesis — Google Books
- ↑ Создание новых государств в Европе после Первой мировой войны — Освобождение Европы — Сражения — Великая Отечественная Война. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
- ↑ Киссинджер Г. Дипломатия, Гитлер и разрушение Версаля — Электронная Библиотека мировой истории