Віденська порцеляна Аугартен

компанія

Віденська порцеляна Аугартен — відома в Європі порцелянова мануфактура з Австрії.

Віденська порцеляна Аугартен
Дата створення / заснування 1923
Логотип
Зображення
Сфера роботи porcelain manufactured
Країна  Австрія
Організаційно-правова форма GmbH & Co. KG
Розташування штаб-квартири Відень
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Віденська порцеляна Аугартен у Вікісховищі

Координати: 48°13′25″ пн. ш. 16°22′42″ сх. д. / 48.22369444447222264° пн. ш. 16.37847222225000010° сх. д. / 48.22369444447222264; 16.37847222225000010

Віденська мануфактура Аугартен, що розташована в колишньому палаці доби бароко.

Історія створення і існування ред.

Фактично порцелянова мануфактура у Відні виникла другою в Європі після Мейсена.

Початковий період ред.

25 травня 1718 року австрійський імператор Карл VI видав указ про особливі привілеї Клаудіусу Інночентусу дю Парк'є (Claudius Innocentus du Parquier)на право монопольного виробництва порцеляни в імперії. Цей період виробництва австрійської порцеляни тепер називають " періодом дю Парк'є ". Мануфактуру розташували в передмісті столиці. Колишнє розташування мануфактури відбилося в сучасній назві вулиці — Porzellangasse. Вироби " періоду дю Пак'є " мали риси пізнього бароко.

 
Австрійська імператриця Марія Терезія

Карл VI не мав спадкоємців чоловічої статі і видав наказ про право наслідувати трон жінкою. Так і сталося. Після його смерті трон посіла Марія Терезія.

В добу рококо ред.

В часи імператриці Марії Терезії (1740–1780)приватна фірма переведена під імператорську руку і отримала назву « Імператорська державна мануфактура Відня.» З тих часів тавром продукції став герб правлячої династії Бабенбергів. Відень був одним з європейських центрів стилю рококо, що і видбилося на стилістиці виробів.

Мануфактура в 19 ст. ред.

Відень довго дотримувався стилістики бароко і рококо, тому класицизм мав обмежений вплив. Стилістику класицизму в порцеляні відтворював Конрад Зоргель фон Зоргенталь. Наполеонівські війни в Європі поставили віденську мануфактуру на межу зникнення. Полегшення прийшло після 1814 року, коли саме в Відні зібрались монархи — переможці для вирішення долі повоєнних держав (Віденський конгрес).Конгрес тривав довго, і монархи залюбки приїздили на порцелянову мануфактуру. Уряд Австрії дарував вироби мануфактури вельможним візітерам, а виробництво отримало могутній поштовх для розвитку. В 19 столітті славу віденської порцеляни підтримували твори художників Андреаса Баумгартнера, Олександра Лоу, Франца фон Лейтнера тощо. Але завод не витримав конкуренції з порцеляновими заводами (як іноземними, так і в імперії)і його зачинили у 1864 р.

Відновлення ред.

Мануфактура відновлена у 1923 р.

Джерела ред.

  • Reinhard Engel, Marta Halpert: Luxus aus Wien II. Czernin Verlag, Wien 2002. ISBN 3-7076-0142-0
  • Waltraud Neuwirth: Die Wiener Porzellan- Manufaktur Augarten. Jugend u. Volk, Wien (1996). ISBN 3-224-18867-7
  • Waltraud Neuwirth: Wiener Porzellan. Original, Kopie, Verfälschung, Fälschung. Jugend u. Volk, Wien. (1996) ISBN 3-224-18867-7
  • Waltraud Neuwirth: Porzellan aus Wien. Von du Paquier zur Manufaktur im Augarten. Jugend u. Volk, Wien (1992) ISBN 3-8113-6084-1
  • Waltraud Neuwirth: Wiener Porzellan. 1744–1864. Neuwirth, Wien (1983). ISBN 3-900282-11-0
  • Wilfried Seipel (Hg.): Weißes Gold aus Europa. Ausstellungskatalog, Kunsthistorisches Museum. Wien (1997). ISBN 3-900325-79-0
  • Wilhelm Siemens: Impulse — Europäische Porzellanmanufakturen als Wegbereiter internationaler Lebenskultur. Zweckverband Dt. Porzellanmuseum, (1995). ISBN 3-927793-43-4

Посилання ред.

Див. також ред.