Вязигін Андрій Сергійович
Вязигін, Андрій Сергійович (15.10.1867 хутір Федорівка — 24.09.1919, Орел) — громадський діяч Харківщини, російський націоналіст, історик.
| Вязигін Андрій Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 жовтня 1867 Федорівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер |
24 вересня 1919 (51 рік) Орел, Російська СФРР |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Науковий керівник | Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович |
| Вчителі | Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | Імператорський Харківський університет |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
| Партія | Союз російського народу |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Походив зі служилого слобідського дворянства. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, спеціалізувався на середньовічній історії.
Брав активну участь у політичному житті як монархіст та чорносотенець, був засновником та редактором видання «Мирний труд» та харківського відділення «Російських Зборів».[2] Обирався від Харківської губернії до ІІІ Державної думи Російської імперії та неодноразово — до міської думи. З 1912 року відійшов від політичного життя, зосередившись на викладанні.
На початку квітня Андрій Вязигін був заарештований харківською ЧК як заручник, з іншими представниками харківської інтелігенції. Заручників було вивезено в Суми, а потім в Орел. Там Андрій Вязигін був розстріляний, разом з іншими заручниками.
Примітки ред.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Харків початку XX століття: історія міста, долі людей Чорний, Дмитро Миколайович 1995
Література ред.
- А. Д. Каплин Славянофилы, из сподвижники и последователи — Москва, 2011 [1] [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]