Ву́шка, у́шка[1] (пол. Uszka; «маленькі вушка») — невеликі галушки (маленькі та схожі до вареників), що зазвичай заповнені смачними дикими лісовими грибами або м'ясним фаршем. Вони зазвичай подаються з борщем, хоча вушка можна їсти просто з розтопленим вершковим маслом і посипаними зеленню (найчастіше зеленою цибулею). Коли вушка є вегетаріанськими (начиняються тільки грибами та цибулею), вони є частиною традиційної різдвяної страви Україні, Польщі та Білорусі, їх додають в суп, або їдять як гарнір.

Вушка
Походження  Республіка Польща
Необхідні компоненти тісто, фарш і їстівні гриби
Червоний борщ з вушками — традиційна страва на Святий Вечір
Вушка як гарнір

В Україні є культура приготування борщу, що засвідчено в ЮНЕСКО. Одним з різновидів українського борщу є «Борщ з Вушками»

Польські євреї їдять вушка (в них вони кличуться креплех) на свято суккот.[2]

Назва ред.

Назви у різних мовах ред.

Вушка у художній літературі ред.

В «Енеїді» І. Котляревського згадується «просілне з ушками», де «ушка» мають значення — невеликі вареники з м'ясним фаршем, пельмені[3][4]:

«Просілне з ушками, з грінками
І юшка з хляками, з кишками,
Телячий лизень тут лежав;
Ягни і до софорку кури,
Печені разної три гури,
Багацько ласих тож потрав»

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Вушко // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Eugeniusz Wirkowski: Kuchnia Żydów polskich. 1988.
  3. Енеїда: Частина п′ята [Архівовано 25 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Котляревський І. П.; ком. О. Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989.
  4. Ушко // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання ред.