Вульгата

Латинський переклад Біблії

Вульга́та (лат. Biblia Vulgata «Загальноприйнята Біблія») — латинський переклад Біблії з IV століття, здійснений переважно святим Ієронімом зі Стридону, який замінив різні варіанти латинських перекладів Біблії (Vetus Latina), які існували до того часу.

Святий Ієронім Стридонський. (Караваджо)
Vulgata Sixtina

На кінець IV століття виникла потреба в єдиному, достовірному латинському тексті Біблії: переклад було доручено Ієроніму, найбільшому знавцю Біблії та секретарю папи Дамасія I. Оскільки Ієронім чудово володів грецькою мовою, латиною і мав значні знання івриту, у 386 році Ієронім перебрався у Вифлеєм і понад 20 років працював над перекладом Старого й Нового Заповітів латинською мовою. Він почав з Нового Заповіту і переклав його з грецької, а згодом Старий Заповіт — з грецької і з івриту. Зроблений Ієронімом переклад Біблії став нормативним латинським текстом, який отримав назву Вульгата.

Тридентський собор (1546) затвердив текст Біблії Ієроніма — і Вульґата увійшла у загальний вжиток на Заході як офіційний переклад, обов'язковий для Римо-католицької церкви. Уперше Вульгата видана за Сікста V, під заголовком: «Biblia sacra vulgatae editionis» (Рим, 1590, див. обкл. справа); потім перевидавалася Григорієм XIV, Климентом VIII та ін. Протягом століть Вульгата служила джерелом усіх перекладів Біблії західноєвропейськими мовами.

З 1979 року існує виправлена версія (Неовульгата).

Див. також ред.

Посилання ред.

Джерела ред.