Вулиця Глибока (Львів)
Ву́лиця Глибо́ка — вулиця у Франківському районі Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Київську, утворюючи перехрестя з вулицею Новий Світ. Прилучається вулиця Японська.
| Вулиця Глибока Львів | |
|---|---|
 Вигляд на Глибоку з вулиці Київської | |
| Місцевість | На Байках |
| Район | Франківський |
| Колишні назви | |
| Канонерґассе (Канонерська), Ґлибока, Пініньского, Йоркґассе, Глибока, Чекістів | |
| австрійського періоду (українською) | Канонерґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Kanonier Gasse |
| польського періоду (польською) | Kanonierska, Głęboka, Pinińskiego |
| радянського періоду (українською) | Глибока, Чекістів |
| радянського періоду (російською) | Глубокая, Чекистов |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 286 м |
| Координати початку | 49°50′04″ пн. ш. 24°00′50″ сх. д. / 49.8346833° пн. ш. 24.0141222° сх. д.Координати: 49°50′04″ пн. ш. 24°00′50″ сх. д. / 49.8346833° пн. ш. 24.0141222° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′57″ пн. ш. 24°00′41″ сх. д. / 49.8326583° пн. ш. 24.0114750° сх. д. |
| поштові індекси | 79013[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—29 |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 8, 12, 14, 16, 21[2] |
| Медичні заклади | стоматологічна клініка «Пародент» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія, конструктивізм |
| Комерція | відділення № 2 банку «Львів» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2636308 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Глибока у Вікісховищі | |
Назва ред.
- Канонерґассе або Канонерська — до 1871 року, назва вулиці через близьке розташування до артилерійських складів.
- Ґлибока — від 1871 року, найімовірніше, через те, що перетинала яр у місці, де розташовувалися рибні ставки фільварку монастиря Домініканок.
- Пінінського — від 1935 року, на честь польського вченого, громадського та політичного діяча, намісника Галичини, ректора Львівського університету Леона Пінінського.
- Йоркґассе — на часі нацистської окупації, від 1943 року.
- Глибока — від липня 1944 року, повернена історична назва.
- Чекістів — від 1968 року.
- Глибока — від липня 1990 року, повернена історична назва[3].
Забудова ред.
В архітектурному ансамблі вулиці Глибокої переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].
- № 1: у 1939—1941 роках тут мешкав заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН і член Проводу ОУН, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН Петро Федун-Полтава.
- № 3: склепіння сходової клітки будинку декоровано розписом, на якому зображено жіночі постаті, що танцюють в саду. Двері квартир оздоблено дерев'яними барельєфами із зображеннями Орфея[4]. До 1939 року приміщення першого поверху займало поштове відділення № 13[5].
- № 4: триповерхова кам'яниця збудована у 1908 році на замовлення власниці цієї ділянки Гелени Рисяк за проєктом архітектора Владислава Гертманна, затвердженим у вересні 1907 року. Фасад декоровано ліпним рослинним сецесійним декором. Ковані балконні балюстради своїм плетінням доповнюють сецесійне оздоблення будинку. Вітражі в під'їзді виконані з використанням квіткових мотивів[4]. 1909 року Гелена Рисяк продала будинок Елеонорі Гердлічек з Маєвських[6]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1077-м[2]. Нині в будинку міститься стоматологічна клініка «Пародент».
- № 5: одноповерховий нежитловий будинок, на першому поверсі якого міститься офіс ГО «Об'єднання садівників-любителів та городників Львівщини», а у напівпідвальних приміщеннях — пункт приймання вторсировини[7].
- № 6: кам'яниця збудована у 1908 році за проектом архітектора Владислава Гертманна на замовлення власниці цієї ділянки Ґелени Рисяк. Фасад декоровано ліпним рослинним сецесійним декором. Ковані балконні балюстради своїм плетінням доповнюють сецесійне оздоблення будинку. Вітражі в під'їзді виконані з використанням квіткових мотивів.[4] Нині на першому поверсі міститься салон краси «BlissStudio»..
- № 7: у 1893—1896 роках в цьому будинку мешкав Іван Франко. Саме його адреса стала офіційною адресою журналу «Житіє і слово». Нині будинку не існує, його розібрали[8].
- № 8: будинок збудований у 1910 році за проєктом архітектора Августа Богохвальського для Юзефа Кенінга та Анни Шурегер. Фасади оздоблено ліпним сецесійним декором зі стилізованими квітами та маскаронами. В будинку вікна сходової клітки заповнені вітражними панно з намальованими та витравленими малюнками[4]. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1078-м[2]. В цьому будинку до 1944 року мешкала родина Левів, з якої походить відома американська співачка українського походження Квітка Цісик. 22 січня 2010 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці Квітці Цісик, встановленої на фасаді цього будинку[9].
- № 10: будинок збудований у 1910 році за проєктом архітектора Августа Богохвальського для Юзефа Кенінга та Анни Шурегер. Фасади оздоблено ліпним сецесійним декором зі стилізованими квітами та маскаронами. В будинку вікна сходової клітки заповнені вітражними панно з намальованими та витравленими малюнками[4]. До 1942 року тут мешкав художник і архітектор, директор Промислової школи Зигмунт Гарлянд[10].
- № 11: будинок зведений у 1938—1939 роках для працівників товариства «Карпатія» за проєктом архітектора Олександра Пежанського[11] у стилі функціоналізму.
- № 12: власний прибутковий будинок архітектора Якова Рисяка та його дружини Ґелени, споруджений у 1910 році за власним проєктом архітектора. Особливістю споруди є високі аттики, оздоблені барельєфами молодих жінок, що танцюють зі стрічками та гірляндами з квітів[4] На сходовій клітці будинку у 1908—1910 роках був встановлений класичний вітраж, виготовлений за проектом архітектора Якова Рисяка[12], на жаль, до наших днів вітраж не зберігся. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1079-м[2]. За Польщі в будинку містилася перукарня Залевського, що працювала тут до 1950-х років. Від 1944 року тут у квартирі № 6 містився кореспондентський пункт газети «Правда Украины»[13]. Нині тут міститься офіс львівського міського благодійного фонду «Сестри Даліли»[14].
- № 13: прибутковий житловий будинок, споруджений наприкінці 1930-х років[11] за проєктом архітектора Олександра Пежанського у стилі функціоналізму. У 1991—2007 роках тут мешкав ректор Львівської політехніки Юрій Рудавський. 17 жовтня 2012 року в пам'ять про це встановлено меморіальну таблицю. Скульптор Ярослав Скакун, архітектор Богдан Черкес[15].
- № 14: кам'яниця збудована у 1909 році за проєктом архітектора Мар'яна Осінського для працівників львівської залізниці[8] в неоготичному стилі[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 373-м[2].
- № 16: будинок на розі вулиць Глибокої та Японської, споруджений у 1910 році за спільним проєктом архітекторів Генрика Сальвера та Ігнатія Віняжа на замовлення Юзефа Сассовера[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1080-м[2]. На першому поверсі нині міститься ресторан «Фраєрка».
- № 19: триповерховий будинок на розі вулиць Глибокої та Новий Світ. До 1939 року тут містилося ательє дамських капелюхів Цукерман[16].
- № 21: триповерхова прибуткова кам'яниця споруджена у 1900-х роках, декоративне оздоблення якої (рельєфи, майолікові плитки та решітки) має характерні ознаки стилю сецесії[17]. За Польщі тут містилося асфальтове підприємство Ковальського[18]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1407-м[2].
-
Меморіальна таблиця Квітці Цісик (вул. Глибока, 8) -
Колишній будинок товариства «Карпатія» (вул. Глибока, 11)
Примітки ред.
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—13. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 8 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д е ж и Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 8 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15.
- ↑ а б в г д е ж и Архітектура Львова, 2008, с. 477.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 16.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Глибока, 04 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Зберегти пункт прийому склотари, та кооператив садівників Львівщини на Глибокій 5. Відкликати позов!. petition.e-dem.ua. Процитовано 8 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 523—524.
- ↑ Відкриття меморіальної таблиці Квітці Цісик. lviv-online.com. Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 127.
- ↑ а б Архітектура Львова, 2008, с. 565.
- ↑ Вітражі Львова, 2004, с. 210.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 122.
- ↑ Інформація про благодійний фонд «Сестри Даліли». ufb.org.ua. Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Козловський Б. А до роботи ректору було 200 кроків… // Високий замок. — 18—24 жовтня 2012. — С. 5.
- ↑ Ілько Лемко. Глибока вул. Житловий будинок (№ 19). pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Глибока, 21 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 320.
Джерела ред.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 485, 534. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX — початку XX століття. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. — С. 210. — ISBN 966-02-2844-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Глибока вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 319—320. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 15, 78, 89, 95, 104, 107, 116, 125. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 515. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Глибока вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 523. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Якубовський І. Особливості морфології львівського функціоналізму // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568: Архітектура. — С. 167—171.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 127. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
Посилання ред.
Ухвала Львівської міської ради від 10.07.1990 року «Про відновлення історичних назв вулиць і площ м. Львова»- Проєкт «Вулиці Львова»: Глибока. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- Валентин Бендюг (23 січня 2010). Вулиця Квітки Цісик. h.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 березня 2022.
